Небесний гламур

В облягаючих жакетах і спідницях, з досконалим макіяжем, з бездоганними зачісками, на високих підборах бортпровідниці, безумовно, виглядають ефектно й навіть гламурно. Але яке це — щодня працювати в такому наряді?

Типовий рейс далекого сполучення триває 10 годин, і протягом цього часу стюардеса понад 11 км проходить на каблуках (одна з вимог дрес-коду). В результаті — набряклі, розпухлі ноги, болісні пухирі.

Завзяте дотримання певного дрес-коду — в деяких авіакомпаніях доволі архаїчного — підживлює гендерні стереотипи. Проте на ньому наполягають.

У звіті Xperthr (2015 р.) мовиться, що в половині з опитаних організацій розглядали скарги співробітників на вимоги дрес-коду, і з огляду на велику кількість прецедентів експерти з кадрових питань говорять, що авіаіндустрію чекають непрості дні.

«Дрес-код зазвичай вимагає, щоб жінки одягалися більш жіночно, і це є цілком виразним сигналом про те, як працедавець бачить ролі жінок і чоловіків. Найчастіше це не має жодного стосунку до вимог роботи», — підкреслює професор Бінна Кандола з бізнес-школи Університету Лідса. Він вважає, що надто жіночна уніформа дає зелене світло зневажливій поведінці з боку деяких клієнтів.

Є, проте, й ознаки змін. Наприклад, у результаті трудового спору бортпровідницям на окремих рейсах British Airways дозволено носити штани.