Відсутність законодавчого врегулювання і низька поінформованість про процедуру породжують недовіру до медіації та навіть призводить до опору з боку юристів. Тому для її запровадження, українцям необхідно навчитися домовлятися.
Як повідомили в Національній асоціації адвокатів України, про це ішлося під час круглого столу «Перспективи застосування процедури медіації в судовому процесі і виконавче провадження», передає «Закон і Бізнес».
«Ефективність медіаційної процедури визнана європейським співтовариством, яке рекомендує її впровадження в якості основного методу альтернативного вирішення спорів, як на досудовому етапі, так і під час судового провадження. Це знаходить своє відображення в підписаній Україною Угоді про асоціацію України з Європейським Союзом, де вказано, що забезпечення верховенства права та кращого доступу до правосуддя повинно включати доступ як до судових, так і позасудових методів вирішення спорів», — підкреслив голова комітету НААУ з питань медіації Владислав Ситюк.
Член правління Асоціації адвокатів України Марина Саєнко нагадала, що в листопаді минулого року Верховна Рада в першому читанні прийняла закон «Про медіацію». За її словами, закон підготовлений до другого читання і включений до порядку денного нинішньої сесії парламенту.
Також вона нагадала, що в законопроекті медіація визначена, як структуровані переговори, в яких сторони намагаються самі, на добровільній основі, досягти згоди за допомогою третьої незалежної сторони — медіатора.
Адвокат виділила найпоширеніші побоювання щодо впровадження медіації в процесі.
«Якщо держава намагається медіацію зарегулювати дуже сильно, це, безумовно, перешкоджає її розвитку. Відсутність закону на сьогоднішній день в Україні не означає, що медіації в Україні немає», — підкреслила відсутність законодавчого врегулювання процедури М. Саєнко.
Крім того, адвокат констатувала, що низький рівень знань щодо медіації існує не тільки серед звичайних громадян, але і в бізнес-середовищі, а також серед юристів. Це породжує недовіру до самої процедури.
«Оскільки це щось нове, невідоме, неврегульоване законом. Зрозуміло, що з урахуванням попереднього досвіду, дискредитації альтернативних способів врегулювання суперечок, таких, як третейські суди, наприклад. Тому ясно, що немає повної довіри до цього нового інституту», — наголосила М. Саєнко.
Вона підкреслила, що в результаті низької обізнаності юристи, адвокати сприймають медіацію як конкуруючу послугу, яка може позбавити їх роботи. «Медіація не конкурує - це додатковий інструмент для клієнтів, який жодним чином не позбавляє адвоката його професійної діяльності», — запевнила адвокат.
Також до перешкод щодо впровадження медіації М. Саєнко віднесла низьку договірну здатність, як ментальну особливість наших громадян.
В свою чергу, член виконавчої ради Асоціації адвокатів Грузії Іраклі Кандашвілі розповів про медіацію в Грузії.
За його словами, судова медіація в Грузії існує з 2013 року і регулюється процесуальним законодавством. Медіація застосовується тільки судовому провадженні, позасудова медіація проводиться, але профільний закон про медіацію, набуде чинності в Грузії з 1 січня 2018 року. Зараз вона реалізовується як пілотний проект на базі Тбіліського міського суду.
Адвокат зазначив, що медіація здійснюється за пропозицією судді і згоди сторін протягом 45 днів за допомогою акредитованих медіаторів. За результатами процедури медіації між сторонами укладається медіативна угода, яке передається для затвердження до суду.
Виконання угоди відбувається добровільно, в разі не виконання — судом видається виконавчий лист для примусового виконання. Процедура медіації гарантує конфіденційність інформації, якою сторони обмінюються і потім не зможуть використовувати в разі продовження спору в суді. При цьому обов'язковою умовою вибору медіатора є його попередня або подальша неучасть у вирішенні спору в якості адвоката, свідка або судді. Медіатором може бути будь-який бажаючий, який пройшов навчання в Британській організації Сenter for effective dispute resolution (Центр ефективного вирішення спорів).
«Діючих медіаторів на території Грузії всього 15, з них 9 адвокатів, 2 суддів та люди інших професій, навчання яких було проведено і оплачено міністерством юстиції Грузії», — підсумував І. Кандашвілі.
Матеріали за темою
У Лондоні на LIDW обговорюють виконання арбітражних рішень, цифрові активи та санкційні ризики
05.06.2026
Ефективність судового захисту vs обмеження позивача у шляхах досягнення бажаного відновлення прав
05.06.2026
Як перейти від правоохоронної системи до незалежної адвокатської практики, розповіла ветеран поліції
29.05.2026
Розпочинає роботу IV Антикорупційний форум
17.04.2026


Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!