Накласти арешт на рахунки боржника можна буде за кілька хвилин
Державна судова адміністрація створить систему автоматичного арешту коштів, яка забезпечить оперативне блокування грошей на банківських рахунках. Новації передбачені змінами до процесуальних кодексів.
Без людського фактору
Відповідні норми містяться в проекті «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (№6232), зареєстровану в парламенті Президентом.
Система автоматичного арешту діятиме як складова частина Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, користувачами котрої є служителів Феміди. Також уносяться зміни до закону «Про виконавче провадження», якими регламентовано роботу з нею державних виконавців.
Інформація щодо арешту коштів уноситиметься до системи державним виконавцем, а також суддею (суддею-доповідачем у разі колегіального розгляду справи) на підставі відповідної ухвали суду, скріплюватиметься його електронним цифровим підписом та підлягатиме кодуванню. Порядок її функціонування повинна затвердити ДСАУ за погодженням з Міністерством юстиції та Національним банком.
Система має забезпечити оперативну обробку інформації щодо грошей боржників на банківських рахунках, надсилання запитів до банків з метою виявлення рахунків таких осіб, надсилання інформації щодо потреби в здійсненні арешту активів, а також «учиненні інших дій, необхідних для здійснення арешту коштів, що знаходяться на банківських рахунках».
Взаємодія з автоматизованими системами банків провадитиметься в електронній формі без людського втручання. При цьому вся інформація фіксуватиметься, архівуватиметься та зберігатиметься впродовж 10 років.
У разі забезпечення позову шляхом накладення арешту на гроші на банківському рахунку таке рішення підлягає негайному виконанню з моменту його винесення шляхом унесення відповідного запису в автоматизовану систему арешту коштів.
Гроші не виведеш
Намагання запровадити такий механізм було ще на початку минулого року, коли Президент зареєстрував у парламенті проект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження системи автоматизованого арешту коштів у цивільному та господарському судочинстві» (№3768). Утім, імовірно, було прийнято рішення внести відповідні положення до проекту процесуальних кодексів, над якими працювала Рада з питань судової реформи.
Розробники посилалися на актуальну сьогодні проблему швидкого та ефективного виконання судових рішень і постанов державного виконавця про арешт рахунків з метою забезпечення позову чи реального виконання судового рішення.
Відповідно до закону «Про виконавче провадження» дані про наявні в боржника рахунки та вклади державний виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших органах влади, підприємствах, установах та організаціях, які зобов’язані надати йому інформацію в триденний строк, а також за повідомленнями стягувача. Після отримання такої інформації він направляє банкам чи іншим фінансовим установам постанову про необхідність арешту коштів боржника, і тільки після цього фінустанови здійснюють арешт рахунків.
З огляду на значну тривалість такої процедури боржник може ухилитися від виконання судового рішення чи накладення арешту згідно з постановою державного виконавця, просто знявши кошти чи переказавши їх на інші рахунки. Тому було запропоновано запровадити систему автоматичного арешту, коли відповідна процедура займатиме всього кілька хвилин.
Щоправда, Верховний Суд України у своєму висновку до проекту №3768 зазначив, що покладати особисто на суддю обов’язок уносити інформацію про ухвалені ним рішення до автоматизованої системи недоцільно. Оскільки в такий спосіб на законника фактично покладаються невластиві йому технічні функції стосовно створення відповідної (окремої) інформації, що не узгоджується з його повноваженнями, визначеними ст.124 Конституції. Те саме відзначило головне науково-експертне управління ВР.
Що ж до позичальників, то, очевидно, така ініціатива їм сподобається. Втім, не виключено, що вони стикнуться з проблемами іншого роду. Адже, як показує практика роботи системи електронних декларацій, не все гарно написане на папері добре працює в реальному житті.

Матеріали за темою
ВС: Після смерті чоловіка претендувати на його місце в черзі на житло дружина може не завжди
в„–7 (1409), 23.02—01.03.2019
Як встановити факт розірвання шлюбу, пояснив ВС
в„–6 (1408), 16.02—22.02.2019
ВС: Позбавити спадщини доньку, що недоглядала батька, без доказів не можливо
в„–7 (1409), 23.02—01.03.2019
Як поділити гараж, зведений за час шлюбу, пояснив ВС
в„–6 (1408), 16.02—22.02.2019
ВС визначив юрисдикцію спорів щодо захисту порушеного в кримінальному провадженні права власності
в„–5 (1407), 09.02—15.02.2019
ВС назвав несправедливі умови кредитного договору
в„–5 (1407), 09.02—15.02.2019
ВС: Служба в армії не є підставою для звільнення під час особливого періоду
в„–6 (1408), 16.02—22.02.2019
ВС пояснив особливості встановлення додаткового строку для прийняття спадщини
в„–5 (1407), 09.02—15.02.2019
ВС висловився щодо набуття та збереження майна без достатньої правової підстави
в„–4 (1406), 02.02—08.02.2019
Огляд нових правових позицій ВС від юристів Golaw
в„–5 (1407), 09.02—15.02.2019
ВС нагадав, коли застосовуються заходи забезпечення позову
в„–3 (1405), 26.01—01.02.2019
ВС: Мудрування з документами поставить право власності на авто під сумнів
в„–4 (1406), 02.02—08.02.2019
ВС назвав коло осіб, які мають право на отримання дублікату правовстановчого документа
в„–3 (1405), 26.01—01.02.2019
ВС: Аби виграти спір із комунальниками, у суді знадобляться платіжки 16-річної давності
в„–4 (1406), 02.02—08.02.2019
ВС: Несвоєчасно подані докази зроблять звернення до суду марним
в„–4 (1406), 02.02—08.02.2019
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!