Перспектива у русі

Правнича спільнота з’ясовувала, які новації допоможуть їй у професійній діяльності

Учасники VІ всеукраїнського форуму Асоціації адвокатів України з цивільного права та процесу «Київська весна» намагалися знайти відповідь на питання, які зміни в законодавстві привели б до збереження фінансів і часу держави та клієнтів.

Який він, суд майбутнього?

Заступник голови Господарського суду Харківської області Олексій Бринцев під час свого виступу розповів про заплановані новації у сфері судового процесу. Він зазначив, що основні принципи електронної демократії викладені в рекомендації Комітету міністрів Ради Європи державам-членам від 18.02.2009. У документі йдеться і про використання інформаційних та комунікаційних технологій для реалізації правосуддя всіма зацікавленими сторонами в юридичній сфері.

Це включає в себе електронний зв’язок і обмін даними, а також доступ до судової інформації. Так, основним завданням такого суду є підвищення ефективності та якості правосуддя. Під ефективністю слід розуміти саме захист прав та інтересів сторін, які звернулися по захист своїх прав до суду. А от щодо якості, то основою метою проекту було забезпечення належного обміну документами в електронному вигляді між судом та сторонами процесу, судом та іншими органами державної влади. Крім того, доповідач зауважив, що програма «Електронний суд» дозволить скоротити фінансові та часові витрати в результаті переходу судів на безпаперовий документообіг.

Про перспективи використання медіації та її правове регулювання розповів адвокат і бізнес-медіатор Станіслав Скрипник. Він зазначив, що в медіації використовуються інноваційні технології переговорів, націлені на прийняття креативних рішень сторонами, що максимально задовольняють реальні інтереси та потреби всіх учасників процесу.

Важливим є те, що сторони самі знаходять шлях вирішення спору, а медіатор тільки організовує процес переговорів, знімає емоційне напруження та сприяє налагодженню діалогу. Тож така особа повинна бути і психологом.

Завдяки застосуванню процедури медіації створюється реальна можливість звільнення судів від розгляду справ невеликої складності, зосередження на більш серйозних справах і підвищення ефективності системи правосуддя в цілому.

Закордонна практика

Адвокат, член правління ААУ Леся Дубчак указала на основні вимоги до кандидата, який бажає стати адвокатом у Німеччині. Вона зазначила, що нині існує неабияка зацікавленість європейською адвокатурою.

«Та чи справді добре там, де нас нема?» — задала риторичне запитання доповідачка. І пояснила, що відповідно до профільного закону країни адвокат у Німеччині визнається незалежним органом правосуддя. Крім того, на представництво в судах діє монополія адвокатури та визнано обов’язковим страхування відповідальності захисника.

«Зараз у Німеччині 170 тис. працюючих адвокатів на 80 млн населення. То ж є відчутна різниця порівняно з Україною, де на 40 млн населення близько 40 тис. адвокатів», — зауважила Л.Дубчак. Існує також і вікове обмеження. Так, у Німеччині адвокатом може стати особа, не молодша за 27—28 років.

Гонорар захисників не залежить від результату розгляду справи та в середньому виплачуються в розмірі від €115 до €150 за годину, а в юристів великих фірм може сягати €500/год.

Рекомендації щодо супроводу судових справ у зовнішньоекономічній діяльності дала партнер адвокатського об’єднання «СК груп» Юлія Курило. Вона повідомила, що загальною тенденцією в праві міжнародної торгівлі, яку не варто ігнорувати, проектуючи контракт, є гармонізація (див. №10 «ЗіБ». — Прим. ред.).

До першого вона віднесла ухвалення та примусове виконання судових рішень у приватноправових (економічних) спорах. На другому рівні — розгляд спорів, пов’язаних із зовнішньоекономічною діяльністю.

Ю.Курило наголосила на ролі спеціалізованих судів, які створюються саме з метою вирішення міжнародних комерційних спорів. Ці установи будуються таким чином, щоб задовольнити сучасні потреби міжнародного бізнесу. Незважаючи на успіх міжнародного комерційного арбітражу, спеціалізовані суди необхідні хоча б для легітимації процесу вирішення комерційних спорів у дусі верховенства права.

Третя ланка гармонізації стосується субстантивного міжнародного комерційного права. За межами конвенції — правовідносини щодо продажу товарів споживачам, надання послуг, постачання певного виду товарів.

«Тож, визнаючи вирішальну роль міжнародного комерційного права та його вплив на зовнішньоекономічні контракти, неможливо залишати поза увагою основні тренди та напрями його розвитку. Цим трендом є глобальна гармонізація. Кордони стають прозорішими, а право, що обслуговує комерційні правовідносини, — універсальним», — резюмувала доповідачка.

Втратили в кількості — здобули в якості

Про реформи й новації розповів заступник міністра юстиції Гія Гецадзе. Зокрема, штат працівників державної виконавчої служби значно скоротився, разом з тим зросла грошова винагорода. «Зараз вони дуже зацікавлені в належному виконанні своїх професійних обов’язків, бо їх заробітна плата залежить від кількості виконаних рішень і може сягати 100000—150000 грн. на місяць», — повідомив урядовець.

Окрему увагу він приділив і прогресу у сфері електронного реєстру. Тепер поширюється практика реєстрації шлюбу за добу та отримання свідоцтва про народження дітей ще в пологовому будинку.

На запитання кореспондента «ЗіБ», чи можна вважати виваженим рішення про шлюб, прийняте за добу, заступник міністра відповів, що, на його думку, цього часу достатньо для такого важливого кроку. Ми також поцікавились статистикою розлучень серед тих подружжів, які брали шлюб на загальних підставах, і серед тих осіб, які одружилися за добу. Посадовець відповів, що таких даних у нього наразі немає, оскільки реєстр активно працює лише 3 місяці, однак пообіцяв найближчим часом надати вказану інформацію спеціально для «ЗіБ».

Урешті-решт учасники форуму дійшли висновку, що рух у правильному напрямку, який призведе до спрощення їх роботи з клієнтами, таки є. Проте для втілення всіх надій у життя потрібен час і фінансові вливання.

КОМЕНТАР ДЛЯ «ЗіБ»

Олег РАЧУК, 
президент Асоціації адвокатів України:

— У форумі взяло участь понад 180 юристів з різних регіонів України. Захід був проведений у формі сесій, побудованих за принципом відкритого діалогу. Ми відійшли від класичних виступів-лекцій, а створили дискусійний майданчик, на якому обговорили сучасний стан, тенденції та напрями розвитку цивілістичної науки та практики.

Форум став платформою для обговорення актуальних проблем, що виникають під час здійснення представництва в цивільних та господарських справах, вирішення питань у сфері сімейного, спадкового, договірного та корпоративного права, захисту права власності та інших речових прав, аналізу системних реформ у сфері юстиції, розпочатих у 2016 році, новацій в цивільному праві та процесі.

Жанна МАКСІМОВА,
голова Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Чернігівської області:

— Під час форуму було цікаво дізнатися про деякі законодавчі новації, що нас очікують уже найближчим часом, та більш предметно ознайомитися з проектами нових процесуальних кодексів. Адвокати-практики, нотаріуси та судді ділилися досвідом правозастосовної діяльності, озвучували велику кількість проблем, які правнича спільнота жваво обговорювала.

Під час перерви на каву ми мали нагоду познайомитися з колегами з різних регіонів нашої держави та обмінятися думками з приводу проведення реформ судової системи й адвокатури та запропонованих у зв’язку із цим змін у законодавстві. У результаті дискусії вдалося досягти згоди щодо необхідності налагодження подальшої конструктивної співпраці.

Безумовно, такі заходи є дуже корисними, адже сприяють підвищенню фахового рівня та розширенню географії знайомств.