Тиск на рівні зневаги

Як окремі посадові особи формують у суспільстві негативне ставлення до законників

Одним із негативних трендів останніх років стали погрози та нецензурна лайка, що лунають у бік суддів та працівників апарату в різних регіонах України. Причому не лише від так званих активістів, а й від політиків. Про найзухваліші прояви неповаги до вітчизняної Феміди йдеться в третій частині узагальнення, проведеного Одеським апеляційним господарським судом, яке «ЗіБ» пропонує вашій увазі (попередні частини див. у №№42 та 43 «ЗіБ»).

Провокативні дії

На превеликий жаль, у повсякденному житті трапляються ситуації, коли норми законів порушують народні депутати, громадські організації та громадяни. Так, протягом 2014—2015 років під час проведення судових засідань у Вінницькому міському суді Вінницької області адвокат неодноразово дозволяв собі висловлювати образи в бік суддів, виявляв неповагу до суду та спробував вплинути на зміст рішення непроцесуальними засобами. На підставі зазначеного колегія суддів направила до прокуратури та Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області скарги. Ставилося питання про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.

У 2015 році під час розгляду справи про адміністративне правопорушення в Могилів-Подільському міськрайонному суді Вінницької області особа, відносно якої розглядався матеріал, у зухвалій формі погрожувала судді «народною люстрацією». Той звернувся до Могилів-Подільської міжрайонної прокуратури з проханням унести дані до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати досудове розслідування. Відповідальність за такі дії передбачено ч.1 ст.377 Кримінального кодексу. Проте прокуратура не побачила підстав для внесення відомостей до ЄРДР.

Схожа ситуація знайшла своє відображення у квітні 2016 року в Апеляційному суді Донецької області, де по закінченні перегляду справи засуджений став конфліктувати з працівниками конвойної служби, не виконував їхніх вимог покинути лаву підсудних, нецензурно лаявся, чим не дав змоги колегії суддів почати розгляд наступної справи. На зауваження суддів він відреагував погрозами в їхній бік, на підставі чого до відповідного відділу поліції було подано заяву про кримінальне правопорушення.

У березні 2016 року під час розгляду справи в Дружківському міському суді Донецької області «громадські активісти» вчиняли провокативні дії, порушували правила поведінки в суді та громадський порядок, нецензурною висловлювалися, поводилися зухвало, ображали суддів і працівників апарату. Після цього прийнято рішення про забезпечення громадського порядку в приміщенні суду під час розгляду резонансних справ.

У Костянтинівському міськрайонному суді Донецької області неодноразово фіксувалися факти зневаги до суду під час проведення засідань. Наприклад, у квітні 2013 року в підготовчому засіданні в цивільній справі позивач відверто погрожував суду акцією протесту з порушенням громадського порядку. Проте прокуратура закрила кримінальне провадження за даним фактом у зв’язку з відсутністю в діянні складу злочину.

У вересні 2015 року в іншому судовому засіданні представники організації «Правий сектор» висловлювали образи та погрози на адресу судді та членів його родини. За цим фактом порушено кримінальне провадження та триває слідство.

Апеляційний суд Івано-Франківської області також повідомив про наявність випадків негативної поведінки в засіданнях. Сторони у справах та їхні представники принижували честь і гідність суддів у словесній формі.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд вказав на наявність фактів неповаги до суду під час проведення засідань. Це виражалося в порушенні порядку, а саме: суперечках, агресивній поведінці, висловлюваннях, які не стосувалися розгляду справи. З метою гарантування порядку судді попереджають осіб про відповідальність у разі неприпинення проявів неповаги до суду, встановлену ст.185³ Кодексу про адміністративні правопорушення.

У Новотроїцькому районному суді Херсонської області зафіксовано факт нецензурної лайки на адресу суддів від заступника голови Херсонської обласної ради. До голови Апеляційного суду Херсонської області направлено звернення з клопотанням про захист.

Під час розгляду цивільної справи в Каховському міськрайонному суді Херсонської області особа, яка не була учасником процесу, всупереч запереченням сторін у справі, вела відеозйомку процесу. Суддя викликав наряд поліції та судового розпорядника, був складений протокол про адміністративне правопорушення за ст.185³ КпАП. Аналогічні випадки зафіксовані в Ренійському та Ширяївському районних судах Одеської області.

У Каховському міськрайонному суді Херсонської області зафіксовано факт неповаги до суду. Підсудний нецензурно лаявся на адресу головуючого у справі. Суддя постановив ухвалу про видалення підсудного із зали за прояв неповаги.

Аналогічна ситуація сталась і в Амур-Нижньодніпровському районному суді м.Дніпропетровська, де позивач з образливими висловами звертався до судді, виявляв відкриту зневагу до нього, за що в порядку стст.91, 92 Цивільного процесуального кодексу був попереджений, а потім видалений із зали засідань.

Юр’ївський районний суд Дніпропетровської області зафіксував 4 факти прояву відкритої зневаги до судді під час засідань, за якими було подано заяви про внесення до ЄРДР відповідних відомостей та відкриття кримінальних проваджень стосовно особи, котра погрожувала судді та в подальшому була засуджена. Складено протоколи про адміністративні правопорушення та притягнення до адміністративної відповідальності осіб за фактом неповаги до суду, викликано спецпідрозділ поліції для забезпечення порядку під час розгляду кримінальних проваджень.

У судовому засіданні, яке відбулось у червні 2016 року в Саксаганському районному суді м.Кривий Ріг, у справі за скаргою на бездіяльність службових осіб місцевої прокуратури засуджений бризнув на головуючого розчином зеленки. Зазначена особа до відповідальності не притягалася. Факт прояву неповаги обговорено на зборах суддів.

Пошкодження майна

У січні 2016 року в Апеляційному суді Закарпатської області по закінченні провадження в залі судових засідань зав’язалася сутичка, що переросла в бійку. Інцидент спровокував один із народних депутатів. Унаслідок цього було пошкоджено майно суду на загальну суму приблизно 12000 грн. За цим фактом 25.01.2016 направлено звернення до керівників Державної судової адміністрації та Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ.

У травні 2016 року охорона суду виявила сліди від куль на вікнах залу судових засідань Апеляційного суду Черкаської області. Там постійно відбуваються слухання цивільних справ. Про випадок повідомлено поліцію та відкрито кримінальне провадження за ч.4 ст.296 КК. Постраждалих осіб немає, тривають слідчі дії.

У будівлі, в якій розміщуються Одеський апеляційний господарський суд та Господарський суд Одеської області, під час несанкціонованого пікетування та блокування було вибито скло центральних вхідних дверей.

За наданою Ленінським районним судом м.Запоріжжя інформацією вночі з 20 на 21 лютого 2016 року невстановлені особи шляхом злому решітки вікна проникли до його приміщень, звідки викрали майно. Сума збитків становить 1061,7 грн.

За інформацією Запорізького районного суду Запорізької області, з 6 до 8 березня 2015 року з приміщення установи викрадено 9 камер відеоспостереження, які перебували на балансі ТУ ДСА в Запорізькій області. Відомості за цим фактом унесені до ЄРДР. Згодом установлено нові камери та захищено їх металевою решіткою, яку під’єднали до сигналізації. Нагляд за будівлею здійснює поліція.

У травні 2015 року з приміщення цього ж суду була викрадена ще одна камера, придбана на кошти працівників суду. Відомості за цим фактом також унесені до реєстру. Неналежне розслідування призвело до повторної зухвалої крадіжки камер, які були під сигналізацією. Так, із 28 до 30 листопада 2015 року із суду викрадено ще 3 камери, придбані за кошти працівників суду. У той же період часу з приміщення суду викрадено 8 камер відеоспостереження, які перебували на балансі теруправління ДСА. Таким чином, з приміщення ЗРСЗО було викрадено 21 камеру.

28 березня 2016 року скоєна крадіжка комп’ютера та принтера, що перебували на балансі суду. Дані за вказаним правопорушенням унесено до ЄРДР.

Крім того, невідомі особи протягом останнього року навмисно руйнували паркан навколо приміщення установи.

Працівники суду неодноразово власним коштом відновлювали секції зруйнованого паркану, але марно. На сьогодні в паркані відсутні більш ніж 30 секцій. Це призводить до того, що внутрішній двір суду доступний для проходу будь-яких осіб. Така ситуація може провокувати злодіїв на нові крадіжки.

На сьогодні за всіма вищевказаними фактами винні особи не знайдені, до кримінальної відповідальності не притягнуті, а збитки не відшкодовано.

В Апеляційному суді м.Києва в І півріччі 2016 року особи, присутні в залі судових засідань, під час та після завершення розгляду апеляційних скарг на ухвали слідчих суддів виражали своє невдоволення, викрикуючи образливі висловлювання та пошкоджуючи меблі й техніку установи. Факти таких пошкоджень були зафіксовані у відповідних актах, які складали працівники апарату.

27.07.2015 у Дніпровському районному суді м.Києва було виявлено факт знищення камери відеоспостереження. Шкода становила 800 грн. Відомості про кримінальне правопорушення внесені до ЄРДР.

В Апеляційному суді Одеської області зафіксовано випадки неповаги до суду та пошкодження майна. Так, у січні 2016 року між присутніми в залі засідань виник спір, який перейшов у бійку, внаслідок чого були пошкоджені вхідні двері. Також установлено факти, коли в бік колегії суддів лунали нецензурні образливі фрази, на засіданнях були присутні громадяни, які тримали в руках плакати з гаслами, а також невідомі в камуфляжній формі. У червні 2016 року в залі засідань при оголошенні рішення колегія суддів та присутні учасники процесу були заблоковані. На адресу суддів невідомі в балаклавах викрикували нецензурні слова. Крім того, невідомі особи в залі судових засідань і в коридорі пошкодили майно. У подальшому вказані особи зібралися біля будівлі, привезли шини, заблокували виїзд із території суду. За фактом цих подій порушено кримінальне провадження.

Голосіївський районний суд м.Києва повідомив, що невідомі особи 22.02.2014 здійснили підпал приміщення. Розмір шкоди сягнув 143228 грн. За цим фактом відкрито кримінальне провадження.

8.04.2016 невідомі особи підпалили службовий кабінет судді даної установи, який розглядав кримінальне провадження, що мало суспільний резонанс. Розмір шкоди становив 60534 грн.За цим фактом також відкрито кримінальне провадження.

Зловживання службовим становищем

Повага до суду є невід’ємною складовою поваги особи до державної влади в цілому та важливою гарантією правосуддя.

Останнім часом набули системного характеру випадки тиску на суддів, у тому числі з боку окремих представників виконавчої влади та народних депутатів. Їхні дії часто виходять за межі повноважень, наданих законом. Це виявляється в намаганнях здійснювати позапроцесуальний контроль за розглядом справ судами та перевірку законності й обгрунтованості рішень, у формуванні в суспільстві негативного ставлення до суддівського корпусу, у відкритих погрозах фізичного насильства.

Така ситуація загрожує діяльності суддів, не забезпечено захисту їхнього життя, а також прав і свобод у сфері службової діяльності, що має наслідком порушення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо гарантування кожній особі права на справедливий суд.

За інформацією Полтавського окружного адміністративного суду, в жовтні 2015 року до нього надійшло звернення народного депутата, в якому стверджувалося, що йому відомо про наявність порушень процедур, визначених законами «Про очищення влади» та «Про відновлення довіри до судової влади». При цьому суті таких порушень, того, за яких обставин, коли і ким вони вчинені, у зверненні не зазначалося. Проте на підставі такого твердження та посилання на окремі норми закону «Про статус народного депутата України» він просив надати статистичні дані щодо справ, які розподілені та розглянуті за 2013—2015 роки, інформацію про всі справи, розглянуті одним із суддів стосовно осіб, які були учасниками масових акцій протесту в період з 21.11.2013 до 8.04.2015, а також копії матеріалів відповідних справ, інформацію щодо вжиття заходів, передбачених законами «Про очищення влади» та «Про відновлення довіри до судової влади», письмові пояснення самого судді щодо кожної окремої справи вищевказаної категорії, застосованих до нього заходів, передбачених зазначеними законами. Також ставилися питання про обгрунтування, чому суддя й досі працює, висувалася вимога надати копії всіх документів особової справи даного судді, копії його декларацій про доходи за 2013—2014 роки.

Парламентар просив надати: вичерпну інформацію щодо всіх розглянутих справ, пов’язаних із масовими акціями протесту в період з 21.11.2013 до 8.04.2015, копії всіх документів особових справ суддів, котрі розглядали вищевказані справи, а також копії декларацій про доходи за 2013—2014 роки.

Звернення стало предметом обговорення на зборах суддів ПОАС. Дії народного депутата були розцінені як такі, що не в повній мірі відповідають принципам правової держави, порушують окремі положення Конституції, закону «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції зі змінами, внесеними законом «Про забезпечення права на справедливий суд»), а також європейські стандарти забезпечення незалежності судової влади. Результатом обговорення стало схвалення проекту звернення до Ради суддів.

31.12.2015 до ПОАС надійшов лист від РСУ щодо звернення до Генеральної прокуратури з проханням невідкладно провести перевірку фактів, викладених у зверненні голови установи. Станом на 11.07.2016 інформація щодо розгляду вищезазначеного звернення до суду не надходила.

Про факти перевищення повноважень працівниками органів прокуратури повідомив Печерський районний суд м.Києва. Окремі посадові особи правоохоронних органів і органів прокуратури використовують свої повноваження з метою непроцесуального впливу на суддів, формування в суспільстві негативного ставлення до суддівського корпусу. Це досягається в тому числі шляхом кримінального переслідування суддів та, відповідно, створення уявлення в суспільстві належного виконання такими посадовими особами своїх обов’язків.

Так, під час перебування судді в нарадчій кімнаті слідчі прокуратури без визначених на те законом повноважень для проведення відповідної процесуальної дії намагалися вручити їй повідомлення про підозру. Слідчий прокуратури м.Києва, який здійснює досудове розслідування кримінального провадження відносно судді, висловив пряму погрозу їй та наполягав на негайному підписанні нею протоколів про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження та заяви про відсутність будь-яких клопотань з її боку. При цьому було наголошено, що в разі відмови до судді будуть застосовані засоби примусу.

Під час попереднього розгляду кримінального провадження невідомі особи проникли до подвір’я та приміщення Печерського районного суду й без будь-яких перешкод з боку представників правоохоронних органів викрикували погрози головуючому та суддям колегії через неналежний судовий розгляд, який, на їхню думку, полягав у продовженні тримання підозрюваного під вартою та непостановленні стосовно нього обвинувального вироку. Лунали погрози розправитися над колективом суддів та підпалити приміщення.

Аналогічні випадки мали місце під час розгляду інших кримінальних справ, у яких особи обвинувачувались у тяжких та особливо тяжких злочинах. Громадяни, які представлялись активістами, вимагали негайного звільнення обвинувачених з-під варти, при цьому погрожуючи головуючому наявною в них зброєю.

Також набули системного характеру випадки, коли окремі представники прокуратури поширюють за допомогою засобів масової інформації негативну інформацію про суддів і таким чином фактично підривають авторитет третьої гілки влади.

Під час розгляду слідчим суддею Печерського районного суду провадження за клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в залі засідань та загалом у всьому приміщенні установи, крім учасників розгляду, була присутня значна кількість людей (близько 120 осіб). Зокрема, завітали народні депутати. Зазначені особи унаслідок невдоволення результатом розгляду клопотання погрожували життю та здоров’ю слідчого судді, яка здійснювала розгляд справи, а також усьому колективу суддів.

Дії вказаних осіб не обмежувалися лише погрозами. Приміщення суду було заблоковано, мало місце фізичне протистояння. У результаті цих дій особа, стосовно якої розглядалося клопотання, була заблокована в залі судових засідань. Люди фізично перешкоджали конвоюванню затриманого до слідчого ізолятора. Також вони вимагали звільнити затриманого з-під варти, при цьому погрожували розправою над колективом суддів і підпалом приміщення, виносили майно установи на проїжджу частину вул. Хрещатик, здійснювали наругу над Державним Прапором, який також винесли із зали судових засідань, нецензурно висловлювались на адресу суддів ПРСК та всіх представників третьої гілки влади.

Перешкоджання роботі тривало з 1.07.2016 до кінця доби 2.07.2016 та супроводжувалось описаними вище діями. Неподобства чинилися, незважаючи на присутність у приміщенні суду працівників Національної поліції.

Значно почастішали випадки проявів відвертої зневаги до суддів під час проведення судових засідань та спроб тиску на суддів шляхом залучення засобів масової інформації, громадських організацій, учасників збройних формувань.