«Деякі представники інших гілок влади не розглядають судову систему як рівну»
Над проблемами фінансування третьої гілки влади активно працює не лише Державна судова адміністрація, а й органи суддівського самоврядування, які намагаються в межах своїх повноважень відстояти необхідні видатки. Адже хто краще, ніж самі судді, може розповісти про їхні потреби й небезпеки, які можуть очікувати систему правосуддя в разі браку коштів. Разом з тим, незважаючи на всі зусилля, забезпечення судів залишається великою проблемою. Про те, що очікуватиме цього року служителів Феміди та працівників апарату, «ЗіБ» поспілкувався із суддею Верховного Суду, членом Ради суддів України Галиною Канигіною, яка входить до робочої групи з питань фінансування. В інтерв’ю Галина Володимирівна розповіла про своє бачення причин хронічного недофінансування та кроки, які могли б захистити суди.
«Наше законодавство не передбачає безпосередньої участі суддів у бюджетному процесі»
— Ви входите до робочої групи, яка готує бюджетний запит. Яка роль суддів у цьому процесі? Наскільки ефективно сьогоднішні механізми дозволяють обстоювати фінансування третьої гілки влади?
— Нами в РСУ створюються робочі групи з тих чи інших питань, у тому числі й щодо стану фінансування судів. Хочу звернути увагу на те, що наше законодавство не передбачає безпосередньої участі суддів у бюджетному процесі. За кордоном же система працює інакше. Наприклад, у Німеччині судді безпосередньо беруть участь у бюджетному процесі, який починається знизу. Місцеві та регіональні суди оцінюють свої потреби та інформують про них апеляційний суд, який, у свою чергу, надає інформацію Мін’юсту. Що цікаво: до складу бюджетного департаменту Мін’юсту входять судді, які на час роботи в цьому органі (це 3 роки) перебувають у відрядженні та не виконують обов’язків, пов’язаних зі здійсненням правосуддя.
Незалежність судових органів має гарантуватися державою та закріплюватися в конституції або законах країни, а всі державні та інші установи зобов’язані поважати незалежність судових органів і дотримуватися її. Це один з основних принципів щодо незалежності правосуддя, які було схвалено резолюціями Генеральної Асамблеї ООН ще в 1985 році.
Крім цього, Консультативна рада європейських суддів у своєму висновку «Щодо стандартів незалежності судової влади та незмінюваності суддів», підготовленому для Комітету міністрів Ради Європи, наголошувала: незалежність суддів є прерогативою чи привілеєм не для захисту власних інтересів, а в інтересах верховенства права та тих, хто шукає й очікує правосуддя. Консультативна рада європейських суддів визнала, що фінансування судів тісно пов’язане з питаннями незалежності суддів, оскільки воно визначає умови, в яких суди виконують свої функції.
Саме таку позицію займає й РСУ.
— Очевидно, що головну роль у переговорах з органами влади відіграє ДСАУ. У чому ж проявляється позиція органу самоврядування в цьому процесі? Чи можна говорити про якісь конкретні досягнення?
— Так, відповідно до ст.146 закону «Про судоустрій і статус суддів» ДСАУ представляє суди у відносинах з Кабміном та Верховною Радою під час підготовки проекту закону про державний бюджет на відповідний рік, готує матеріали для формування пропозицій щодо бюджету судів.
Торік РСУ взяла активну участь у підготовці бюджету. Разом із ДСАУ ми відстояли виділення коштів на заробітну плату суддів із загального фонду державного бюджету. Це прописано в законі та є принциповим, тому що заробітна плата суддів не може залежати від того, скільки позовів буде подано до суду, яка сума судового збору надійде до спеціального фонду.
До речі, регулювання суддівської винагороди тільки законом і неможливість визначати її іншими нормативно-правовими актами визнано в Європі досягненням України як правової держави.
Спрямування частини коштів судового збору у 2012 році на виплату заробітної плата працівникам апарату судів не виправдало надії на те, що коштів цього фонду буде достатньо й на ці цілі. На сьогодні склалася критична ситуація з видатками на оплату роботи працівників апарату місцевих та апеляційних судів загальної юрисдикції, на оплату комунальних послуг та енергоносіїв, а також із поточними видатками на забезпечення судочинства.
— Чи можна вже зараз хоча б приблизно говорити про те, яким буде фінансування судової системи в наступному році?
— Що стосується бюджету на наступний рік, то, за даними ДСАУ, Мінфін 24 липня запланував граничні обсяги видатків загального фонду державного бюджету на 2013 рік для органів судової влади (крім ВС і вищих спеціалізованих судів) зі значним дефіцитом фінансування. Бюджетний процес розпочався, і ДСАУ за підтримки РСУ та рад суддів кожної юрисдикції обстоює бюджетний запит на 2013 рік у межах, необхідних для належного здійснення правосуддя судами першої та апеляційної інстанцій.
Під час попередньої зустрічі з представниками міністерства ми обстоювали потреби в оплаті праці суддів і працівників судів із загального державного фонду та з урахуванням підвищення мінімальної заробітної плати, положень ст.129 закону «Про судоустрій і статус суддів» про встановлення з 1 січня наступного року посадового окладу судді місцевого суду в розмірі 10 мінімальних заробітних плат та ін. (Невдовзі після інтерв’ю відбулося позачергове засідання РСУ, на якому представники ДСАУ розповіли про заплановане фінансування судової системи в наступному році. Детальніше про результати засідання читайте на стор.7. — Авт.)
«Із року в рік судова влада не фінансується на належному рівні, тому справа точно не в помилках у розрахунках»
— Думаю, питання ремонту приміщень — одне з найактуальніших для багатьох судів. Чи можна вже тепер сказати, у скількох судах удасться зробити ремонт? Як узагалі приймається рішення про необхідність його проведення?
— Дати відповідь на це запитання можна буде тільки після прийняття закону про бюджет на 2013 рік. Взагалі ж у структурі ДСАУ є відділ експлуатації та будівництва приміщень судів. Саме на цей орган покладено забезпечення належних умов діяльності судів загальної юрисдикції. Звичайно, важко спорудити чи відремонтувати будівлю суду, щоб вона відповідала встановленим для здійснення правосуддя вимогам, якщо недостатньо коштів.
Мені довелося відвідати нову будівлю Шацького районного суду Волинської області, який до 2011 року розміщувався в непридатному приміщанні. Нова споруда відповідає всім сучасним стандартам та вимогам, що висуваються до приміщень судових установ. У таких умовах мають працювати всі українські суди. Сподіваюся, такий час настане.
— У цьому році керівники деяких судів скаржилися, що грошей не вистачає навіть на найнеобхідніше — оплату поштових і комунальних послуг. У чому причина такої ситуації? Йдеться про помилки в розрахунках чи держава не бажає виділяти необхідні суми?
— Із року в рік судова влада не фінансується на належному рівні, тому справа точно не в помилках у розрахунках. Причина передусім у тому, що деякі представники інших гілок влади не розглядають судову владу як рівну. ДСАУ постійно потрібно доводити, чому саме необхідно передбачити в бюджеті певний обсяг коштів для здійснення правосуддя.
Напевно, всі пам’ятають період, коли на підприємствах установлювали скорочений робочий тиждень, оскільки не вистачало коштів для заробітної плати. Однак зробити таке в судах неможливо.
— Чи могла б змінитися ситуація, якби бюджетний запит затверджувала РСУ?
— Дійсно, ситуація могла б змінитися, якби в законі було передбачено право судової системи розробляти свій бюджетний запит шляхом формування кошторису з нуля на основі фактичних потреб та вимог. В одному з попередніх чисел вашої газети голова РСУ Ярослав Романюк відзначав, що до формування бюджетного запиту слід активніше залучати органи суддівського самоврядування — збори, ради суддів та конференції суддів спеціалізованих судів. Голова ДСАУ має включати до бюджетного запиту затверджені на конференції цифри та захищати їх.
Конституційний Суд неодноразово у своїх рішеннях підкреслював, що незалежність суддів забезпечується, крім іншого, гарантуванням фінансування та належних умов для функціонування судів і діяльності суддів, правового й соціального захисту останніх. У ст.47 закону «Про судоустрій і статус суддів» це положення було закріплено. Тому я згодна з висловленою в інтерв’ю пропозицією голови РСУ про те, що Мінфін має лише консолідувати бюджетний запит судової системи та подавати його до ВР без змін.
— Наскільки, на ваш погляд, ефективно витрачаються кошти, які виділяються судам? Так, недоліки в роботі ДСАУ відзначили аудитори Рахункової палати.
— За результатами останнього аудиту Рахункової палати було виявлено й неефективне або нераціональне витрачання ДСАУ коштів у розмірі 8,5 млн грн., у тому числі 1,7 млн — на оренду приміщень приватної власності. Аудитори зазначили у висновках, що потребує законодавчого врегулювання питання стосовно затвердження єдиних нормативів фінансового забезпечення судів, припинення практики оплати праці суддів за рахунок коштів, які надходять до спеціального фонду від сплати судового збору. Вони також запропонували парламенту розробити та затвердити порядок здійснення видатків на утримання судів, яким, зокрема, закріпити за ДСАУ право на подання безпосередньо до ВР та Уряду пропозиції щодо своїх видатків, які повинні формуватися згідно із законодавчо затвердженими нормативами фінансового та ресурсного забезпечення діяльності судів, а також бути узгодженими РСУ на підставі погоджувальних рішень відповідних рад суддів.
«У громадян має бути право на оскарження відмови в допуску справи до ВС»
— Чи стежите ви за пропозиціями законодавців щодо роботи судової системи? Чи потребує, на ваш погляд, удосконалення нинішня система допуску справ до ВС?
— Звичайно, я стежу за пропозиціями суб’єктів законодавчої ініціативи щодо роботи судової системи. Це належить і до моїх обов’язків, оскільки серед повноважень Пленуму ВС — надання висновків щодо проектів таких законодавчих актів.
Стосовно допуску справ до ВС вищими спеціалізованими судами є рішення КС. Однак у громадян має бути право на оскарження рішення вищого спеціалізованого суду про відмову в допуску справи до ВС. Згідно з Конституцією всі рівні перед законом. Якщо стосовно одного громадянина норма закону застосована так, а щодо іншого — по-іншому, останній має право ставити питання про однакове застосування відповідного положення.
— Одна з політичних партій пропонує ліквідувати Конституційний Суд і відати його повноваження ВС. Наскільки це доцільно? ВС зміг би виконувати нові функції?
— Питання створення конституційної палати в складі Верховного Суду виникало неодноразово. Якщо я правильно пам’ятаю, — ще до прийняття Конституції 1996 р. Однак, виходячи із сьогоднішньої редакції Основного Закону, запровадження таких змін неможливе.
— Незабаром ВС очікує обрання нового Голови. Чи відомі вже кандидатури тих, хто претендуватиме на посаду? Які у зв’язку із цим настрої в Суді?
— Я з повагою ставлюся до Петра Пилипчука. Для мене він є взірцем людини та суддею з великої літери. На жаль, відповідно до Конституції суддя звільняється з посади в разі досягнення ним 65 років. Голова ВС обирається на посаду шляхом таємного голосування Пленумом з-поміж суддів, які працюють у Верховному Суді. Таким чином, це питання будуть вирішувати судді ВС.
Можу зазначити, що серед моїх колег багато тих, хто може претендуватиме на цю посаду. Минулого разу називалися прізвища осіб, які не були суддями ВС. Однак ми обрали Петра Пилиповича.
Останнім часом з’явилися публікації щодо можливості обрання на цю високу посаду Леоніда Фесенка, який, за повідомленням ВККС, подав заяву про обрання його суддею ВС (вже після інтерв’ю з’явилась інформація, що ВККС надала рекомендацію голові ВСС на перехід до ВС. — Прим. ред.). Я працювала в Апеляційному суді Луганської області. Установа розміщувалася в непридатному приміщенні. Завдяки зусиллям новообраного голови, Л.Фесенка, нам виділили іншу будівлю, в якій були створені належні умови для роботи суддів та апарату, для здійснення правосуддя. Леонід Іванович 10 років був головою суду. Він завжди з повагою ставиться до колег, цінує професіоналізм. Саме йому було доручено створити новий вищий суд. Багато хто не вірив, що ВСС почне роботу своєчасно, але установа запрацювала в установлені законом строки.
Проте повторюю: питання обрання нового очільника буде вирішуватися всіма суддями ВС.
«Регулювання суддівської винагороди тільки законом і неможливість визначати її іншими нормативно-правовими актами визнано в Європі досягненням України».
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!