Новий закон посилив роль адвокатів у кримінальному процесі, додавши гарантій та можливостей для їх діяльності
Про необхідність реформування української адвокатури говорили вже давно. І хоча за років незалежності України на розгляд Верховної Ради неодноразово вносилися законопроекти, в основу яких було покладено різні концепції реформування адвокатури, лише цього року сталася довгоочікувана подія: парламент прийняв акт «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ініціатором якого виступив Президент. Закон зберіг позитивні напрацювання попередніх проектів, урахував нові доктринальні положення Кримінального процесуального кодексу, які, зокрема, передбачають посилення ролі адвокатів, а також демократичні європейські стандарти щодо організації діяльності адвокатури. Розглянемо окремі, найбільш важливі та прогресивні новели.
Членство в НАА: усвідомлений обов’язок
Як свідчить практика Європейського суду з прав людини, одним з каталізаторів реальної доступності правосуддя є можливість скористатися допомогою адвоката. Заснування професійної асоціації адвокатів було одним з не виконаних до цього часу зобов’язань України, яке було нею взято ще при вступі до Ради Європи.
Задля забезпечення реалізації завдань адвокатського самоврядування новий закон передбачає створення Національної асоціації адвокатів — недержавної некомерційної професійної організації, яка об’єднуватиме всіх адвокатів країни та матиме статус юридичної особи. З моменту державної реєстрації НАА її членами стають усі особи, які мають свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
Під час обговорення проекту в адвокатському та науковому середовищах розгорнулася дискусія стосовно прийнятності обов’язкового членства всіх адвокатів в асоціації. На думку одних, обов’язкове членство суперечить приписам ч.4 ст.36 Конституції, згідно з якою «ніхто не може бути примушений до вступу в будьяке об’єднання громадян чи обмежений у правах за належність чи неналежність до політичних партій або громадських організацій». Окрім того, відповідно до пп.23 і 24 Основних положень про роль адвокатів, прийнятих восьмим конгресом ООН щодо запобігання злочинам 1.08.90, адвокати мають право на вільне об’єднання в асоціації та організації. Зокрема, вони наділені правом створювати місцеві, національні й міжнародні організації та відвідувати їх збори без побоювання обмеження професійної діяльності через законні дії або членство в організації, дозволеній законом.
Незважаючи на невдале визначення в законі терміна «адвокатура» («добровільне професійне громадське об’єднання»), за своєю суттю вона в Україні ніколи не була та не є громадським об’єднанням. Такі структури формуються, виходячи з єдності інтересів громадян, які в них об’єднуються, для реалізації та захисту своїх прав і свобод. Натомість адвокатура формується за професійною ознакою, діє для захисту й представництва прав і законних інтересів осіб.
Відмітимо, що особа, яка має намір набути статусу адвоката, свідомо приймає це рішення, бере на себе відповідні обов’язки, у тому числі членство в Національній асоціації адвокатів. При цьому створення такої єдиної адвокатської організації грунтується на усталеній загальноєвропейській практиці та всюди в Європі розглядається не як перешкода для адвокатських свобод, а навпаки, як передумова дійсної незалежності й самоврядності адвокатури.
Стажування: зорієнтуватись у майбутньому
У новому акті більш чітко порівняно із законом «Про адвокатуру» визначено перелік вимог, що висуваються до особи, яка виявила намір займатися адвокатською діяльністю. Зокрема, запроваджено обов’язкове стажування перед отриманням свідоцтва про право займатися адвокатською діяльністю. Таке стажування є перевіркою готовності особи, що вже склала кваліфікаційний іспит, до самостійної адвокатської діяльності.
Стажуватися особа, яка має намір набути статусу адвоката, повинна протягом 6 місяців під керівництвом правника за направленням ради адвокатів регіону. Керівником стажування може бути адвокат з не менш ніж 5річним досвідом роботи. Від проходження стажування звільнятимуться ті, хто на день звернення із заявою про допуск до кваліфікаційного іспиту мав стаж роботи помічником адвоката не менш ніж 1 рік упродовж останніх 2 років. За результатами стажування керівник повинен скласти звіт і направити його на розгляд ради адвокатів регіону. Пройти стажування можна протягом 3 років після успішного складання кваліфікаційного іспиту, саме стільки діє свідоцтво про проходження кваліфікаційного іспиту.
Така вимога є досить обгрунтованою. Сфера права є різноманітною, і тому не кожна особа, котра має вищу юридичну освіту, стаж роботи в галузі права та яка склала кваліфікаційний іспит, уявляє нюанси, які існують у діяльності адвоката. Проходження стажування матиме позитивний результат, оскільки в стажиста буде наставник (адвокат), який допоможе краще зорієнтуватися в особливостях майбутньої професійної діяльності.
Оподаткування: на загальній системі
У новому законі чітко визначено три організаційні форми адвокатської діяльності. Вони відображають її специфіку та враховують інтереси всіх осіб, які долучилися до професії.
Так, адвокат може:
• практикувати індивідуально та вважатися самозайнятою особою;
• створити власне адвокатське бюро зі статусом юридичної особи;
• об’єднатися з іншими адвокатами;
• вступити в адвокатське об’єднання.
Таким чином, на болюче для адвокатської спільноти питання про можливість адвоката діяти як фізична особа — підприємець і обирати спрощену систему оподаткування закон відповідає негативно. Поперше, з положень закону вбачається, що адвокатська діяльність не є підприємницькою, а подруге, визначено, що правник, який працює індивідуально, є самозайнятою особою, що передбачає загальну систему оподаткування згідно з ст.178 Податкового кодексу.
Адвокатський запит — дієва зброя захисту
У розд.III закону визначаються професійні права й обов’язки адвоката та закріплені гарантії здійснення його професійної діяльності. Цей розділ є одним з головних, оскільки саме права захисника та гарантії його діяльності покликані забезпечити громадянам ефективну правову допомогу.
Удосконалено процедуру використання адвокатського запиту, що стане дієвим інструментом в арсеналі адвоката. Можна буде збирати докази з метою захисту інтересів клієнта. Безумовним плюсом є закріплення обов’язку органів державної влади, місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій, громадських об’єднань давати відповідь на адвокатський запит не пізніше 5 робочих днів з дня його отримання, а також надавати працівникові відповідну інформацію, копії документів, окрім інформації з обмеженим доступом. Якщо адвокатський запит стосується надання великого обсягу інформації або вимагає пошуку відомостей серед значної кількості даних, строк розгляду запиту може бути подовжений до 20 робочих днів. При цьому адвоката мусять повідомити про це не пізніше 5 робочих днів з дня отримання запиту.
Також упроваджено норму про відшкодування адвокатом витрат на копіювання та роздрукування документів, які необхідно надати на підставі його запиту. За відмову в наданні інформації на запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання відомостей, що не відповідає дійсності, передбачена адміністративна відповідальність.
Також звернемо увагу на нове, більш вичерпне, визначення терміна «адвокатська таємниця». Відповідно до закону це «будьяка інформація, що стала відома адвокату, помічнику адвоката, стажисту адвоката, особі, яка перебуває у трудових відносинах з адвокатом, про клієнта, а також питання, з яких клієнт (особа, якій відмовлено в укладенні договору про надання правової допомоги з передбачених цим Законом підстав) звертався до адвоката, адвокатського бюро, адвокатського об’єднання, зміст порад, консультацій, роз’яснень адвоката, складені ним документи, інформація, що зберігається на електронних носіях, та інші документи і відомості, одержані адвокатом під час здійснення адвокатської діяльності».
Незалежність від влади
Законом передбачена демократична процедура формування органів адвокатського самоврядування в Україні та встановлено повноваження рад адвокатів АРК, областей, мм.Києва, Севастополя, кваліфікаційнодисциплінарних комісій адвокатури, Вищої кваліфікаційнодисциплінарної комісії адвокатури, Ради адвокатів України. Вищими органами адвокатського самоврядування згідно із законом є з’їзд адвокатів України, а в регіонах — відповідні конференції адвокатів. Також передбачається формування ревізійних комісій та Вищої ревізійної комісії адвокатури. Забезпеченням незалежності адвокатури від органів державної влади та місцевого самоврядування є насамперед те, що до складу рад комісій входитимуть лише адвокати.
Буде принципово нова система формування кваліфікаційнодисциплінарних комісій адвокатури. Їхні голови та члени обиратимуться виключно зпоміж числа адвокатів. Склад КДКА обиратиметься та відкликатиметься органами адвокатського самоврядування. Сподіваємося, що це позитивно вплине на якість роботи комісії: підвищиться об’єктивність рішень щодо видання свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту та отримання права на заняття адвокатською діяльністю, краще розглядатимуть скарги під час дисциплінарного провадження стосовно адвокатів, а це має позначитися на кваліфікаційному рівні осіб, які допускаються до адвокатської професії.
Відповідальність: від попередження до виключення
Відповідно до закону Єдиний реєстр адвокатів України буде вести Рада адвокатів. Він забезпечить збирання, облік та надання достовірної інформації про чисельність та персональний склад адвокатів України, представників іноземних держав, які набули прав на заняття адвокатською діяльністю в нашій країні.
У законі впорядковано підстави здійснення дисциплінарного провадження щодо адвокатів, передбачено прозору процедуру їх притягнення до дисциплінарної відповідальності. Право на звернення до КДКА із заявою, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, надається кожному, кому відомі якісь факти. При цьому дисциплінарне провадження здійснюється на засадах змагальності, що створює для його учасників рівні можливості.
Видами дисциплінарних стягнень, що можуть бути застосовані до адвоката за вчинення дисциплінарного проступку, є:
• попередження;
• зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від 1 місяця до 1 року;
• для адвокатів України — позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з ЄРАУ, а для представників іноземних держав — виключення з реєстру.
Іноземні захисники: конкуренція підвищить якість
Установлено право адвоката іноземної держави отримати свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю на території України з моменту включення відомостей про нього до ЄРАУ. Для отримання відповідного свідоцтва іноземець має звернутися із заявою до КДКА за місцем проживання або перебування в Україні. Перед цією комісією він повинен підтвердити отримання права на заняття адвокатською діяльністю у відповідній іноземній державі.
Під час здійснення такою особою адвокатської діяльності на території України на неї поширюються професійні права та обов’язки адвоката, гарантії адвокатської діяльності та норми про організаційні форми адвокатської діяльності, визначені законом. Іноземний адвокат також може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності. До нього можуть бути застосовані такі заходи, як попередження та виключення з реєстру.
Така новація підвищить конкуренцію, що, своєю чергою, має покращити якість правової допомоги.
***
Підсумовуючи, зауважимо, що реформа адвокатури є наступним етапом реформи кримінальної юстиції. Це дасть змогу розвиватися адвокатурі як незалежному інституту. Закон впорядкує організаційні умови діяльності адвокатів, розширить їхні права та підвищить якість правової допомоги. Об’єднання адвокатських утворень у Національну асоціацію адвокатів, поза сумнівом, сприятиме підвищенню корпоративної солідарності українських правників. Отже, прийняття закону дає підстави сподіватися, що найближчим часом вітчизняна адвокатура буде сильною і високопрофесійною.
коментар
СЕРГІЙ ГРЕБЕНЮК
— Якщо порівнювати з чинною редакцією закону, то новий закон «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» більш прогресивний, сучасніший, у ньому чіткіше прописані можливості адвоката.
Наприклад, позитивною для адвокатів є частина, що стосується адвокатських запитів, отримання інформації, строків, відповідальності за ненадання інформації тощо. Важливим питанням для мене є розширення певних гарантій адвокатської діяльності. Порівняно з тією редакцією, яка існувала, у новій чіткіше виписані певні особливості порушення кримінальної справи проти адвоката. У цьому плані він більш захищений. Законом передбачено, що сам адвокат і члени його родини перебувають під охороною держави.
Прикметно, що в законі застережено, що адвокат не відповідає за висловлювання й позицію, яку він займає у зв’язку із захистом клієнта, оскільки це є фактично його професійною діяльністю. На мій погляд, це важлива норма, яка буде корисна на практиці.
Усі ці новели в комплексі дають надію, що професія адвоката буде більш захищеною, тому, на мою думку, закон має позитивне значення для адвокатів.
РОМАН Марченко
— Як адвокатпрактик з досвідом роботи в юридичній професії майже 20 років, можу сказати, що українські правники вже досить давно чекали повноцінного закону про адвокатуру. Це насамперед пов’язано з тим, що попередній закон був абсолютно далеким від сучасного життя адвокатури України.
Зі вступом у силу нового закону сподіватимемося на підвищення фахового рівня адвокатури в цілому. Адже адвокатом може стати лише той юрист, який пройшов стажування під керівництвом адвоката зі стажем не менше 5 років.
Важливо, що органи адвокатського самоврядування будуть складатися тільки з адвокатів, що має збільшити незалежність адвокатури, в тому числі сприяти захисту від незаконного втручання в її роботу владних інституцій.
Як керівник юридичної фірми, що курирує судову практику в понад 300 справах на рік, можу з упевненістю оцінити новий закон як безумовно позитивний крок у розбудові якісної адвокатури в країні, що дозволить адвокатам краще захищати своїх довірителів, зокрема в українських судах.
СЕРГІЙ БОЯРЧУКОВ
— Позитивним моментом новоприйнятого закону є розширення переліку відомостей, які є складовими адвокатської таємниці. Будьяка інформація, яка стала відома адвокатові про клієнта під час здійснення професійної діяльності, є такою таємницею. Розширено й коло осіб, на яких покладено обов’язок берегти адвокатську таємницю. Таким чином, клієнту забезпечується повна конфіденційність у питаннях відносин з адвокатом, а також підвищується рівень довіри до адвокатури.
Не останнє місце займають вимога про проходження обов’язкового стажування перед отриманням свідоцтва про право займатися адвокатською діяльністю й спрощення оформлення повноважень адвоката для участі в справах. Зокрема, на відміну від чинного закону, в якому вказано, що ордер видається виключно адвокатським об’єднанням і підписується його головою, новий акт передбачає видання ордера не тільки адвокатським об’єднанням, а й адвокатом і адвокатським бюро. При цьому ордер повинен містити тільки підпис адвоката, а не керівника адвокатського об’єднання або бюро.
У новому законі дано визначення ордера адвоката, конкретизовано вимоги до договору про надання правової допомоги, описано процедури притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.
Весь номер в форматі PDF
(pdf, 3.56 МБ)
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!