Игра в одни ворота

Какие риски для стороны защиты несут законопроекты об экспертизах и неотложных обысках

Законодатели снова взялись совершенствовать УПК и систему судебных экспертиз. Но восстановят ли эти изменения баланс между обвинением и защитой или лишь добавят преимуществ одной из сторон?

Незалежність за назвою

Асоціація адвокатів України провела онлайн-круглий стіл — спільне засідання комітетів ААУ, присвячене законопроєктам №№15488-3, 15488-4 та 15569. Модерував дискусію член правління ААУ Сергій Бойко.

Першим розглянули законопроєкт №15569 щодо забезпечення діяльності Науково-дослідного центру незалежних судових експертиз. Голова Комітету ААУ з питань інвестицій, адвокат, PhD в галузі права Олена Карнаух-Голодняк звернула увагу, що вже поєднання в одному проєкті змін до законів про НАБУ та про судову експертизу свідчить про зацікавленість саме бюро. До того ж інституційна незалежність експертизи запроваджується як гарантія діяльності НАБУ.

«Експерти в принципі мають бути незалежними. А питання інституційної незалежності — це досить прямий натяк на те, що ми не віримо державним інституціям в Україні», — зазначила спікер.

За словами адвоката, формально установа може здатися незалежною, однак ризиків чимало — через розмиту відповідальність та спосіб формування наглядової ради. Зокрема, НАБУ зможе подавати пропозиції щодо штатного розпису та першочергової розробки методик. «Подавати пропозиції може будь-хто, але прописувати це законодавчо — це червоний маркер того, хто фактично визначатиме штатку і першочерговість розробки методик», — наголосила О.Карнаух-Голодняк.

Три з п’яти місць у наглядовій раді займуть представники іноземних установ, які надавали Україні технічну допомогу в боротьбі з корупцією. Спікер вважає ризикованим ставити під переважний іноземний контроль судову експертизу, яка за своєю природою є неюридичною і неполітичною. Крім того, хоч пояснювальна записка запевняє, що додаткових коштів не потрібно, оплата праці експертів зростає: для всіх — з 10 до 30 прожиткових мінімумів, а для визначеної установи — до 40. «Не можна дискримінувати експертів за тим, для яких органів або кримінальних справ вони роблять експертизу, бо це може, навпаки, ставити їх у певну залежність», — пояснила адвокат.

Окремо О.Карнаух-Голодняк зупинилася на можливості засекретити методики, що позбавить захист змоги аналізувати та рецензувати висновки експертів. «Це іноді нагадує: ми тут самі між собою розберемося, чого ви не довіряєте? Видали експертний висновок — навіщо вам читати ту методику?» — іронізувала спікер. Концептуально ж, на її переконання, НАБУ під виглядом інституційно незалежної установи отримує свою. «Прописано дуже детально, але детально під когось», — підсумувала вона.

Рівність на папері

Голова Комітету ААУ з венчурного капіталу та віртуальних активів Денис Нагорнюк наголосив, що фактично йдеться про модель судової експертизи в Україні та рівність можливостей обвинувачення і захисту. Проблеми із тривалістю експертиз і кадровим дефіцитом він не заперечив, однак вважає, що розв'язувати їх треба через розвиток загальної системи судово-експертних установ.

«Сама по собі назва установи не створює незалежність. Незалежність судового експерта повинна оцінюватися не за тим, як називається установа, а за тим, хто її створює, хто призначає керівника, хто контролює фінансування та хто фактично формує потік експертних досліджень», — пояснив адвокат.

На думку Д.Нагорнюка, ще одна відомча установа порушуватиме ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику ЄСПЛ у частині рівності сторін і доступу до спеціальних знань. Тож він запропонував натомість посилити державні експертні установи, провести незалежний аудит їх завантаженості та залучити адвокатуру до доопрацювання змін.

Член Правління ААУ, голова Комітету ААУ із захисту права власності Денис Терещенко висловив менш радикальну позицію: головна претензія — до слова «незалежний» у назві, адже законопроєкт виписаний під НАБУ. «Пропишіть антикорупційну експертизу, і нехай собі робить швидкі антикорупційні експертизи», — запропонував спікер. Він переконаний, що установу рано чи пізно створять, зокрема з огляду на вимоги західних партнерів: «Буде ця установа, колеги, можете з цим змиритися».

С.Бойко серед позитивів назвав участь міжнародних партнерів у доборі керівника та автоматизований розподіл експертиз, проте концептуальних мінусів, за його словами, забагато. Уже нині у ВАКС буває, що суд ставить під сумнів експертизу захисту лише тому, що її замовив захист. А О.Карнаух-Голодняк додала: три експертні установи відмовилися навіть обговорювати експертизу у справі НАБУ, пославшись на відомі їм випадки тиску на експертів.

(До речі, раніше на вади проєкту №15569 також звертав увагу на сторінках «ЗіБ», керуючий адвокат Адвокатського бюро «Євгена Пеліхоса», доктор філософії в галузі права Євген Пеліхос у публікації «Дисбаланс рівності». — Прим. ред.)

Фільтр на вході

Законопроєкт №15488-3, ініційований нардепом Сергієм Іонушасом, за словами С.Бойка, покликаний посилити судовий контроль за невідкладними обшуками, які протягом останнього року стали реальною проблемою. Позитивом модератор назвав обов'язок слідчого судді повідомляти власника вилученого майна про розгляд клопотання про легалізацію обшуку, повернення майна в разі відмови у легалізації, 72-годинний строк для звернення з клопотанням (його спікер пропонує скоротити до 24 годин) та апеляційне оскарження таких ухвал.

Натомість зміни до ст.214 КПК, які дозволять слідчому чи прокурору вирішувати, чи достатньо даних для внесення відомостей до ЄРДР, С.Бойко вважає ризиковими. «Реєстрація кримінального провадження якраз і є для того, щоб з'ясувати, чи є склад злочину, і знайти докази», — пояснив спікер.

Д.Нагорнюк нагадав, що подібна перевірка заяв існувала ще в попередньому кодексі, а нині понад 90% заяв у практиці його колег не вносяться до ЄРДР без звернення до слідчого судді. «Не хотілося б, щоб ті норми й механізми, які є для захисту наразі, змінили до невпізнання», — наголосив адвокат.

Прокурор, якого немає

Альтернативний законопроєкт №15488-4 проаналізував Д.Терещенко. На його думку, ініціатори змін часто намагаються компенсувати недодержання закону новими нормами, хоча чинний КПК виписаний більш-менш нормально. «Ніде в КПК я не бачив такої норми, що для обшуку не потрібна ухвала», — зауважив спікер.

Серед пропозицій — заборона прокурору самостійно проводити слідчі дії, триденний строк розгляду ним клопотань слідчих та ускладнення внесення відомостей до ЄРДР. Позитивно адвокат оцінив норми проти надмірного тримання під вартою, зокрема касаційне оскарження таких ухвал, якщо особа перебуває під вартою понад три роки, хоч і не зрозумів, чому саме три, а не два. А от проведення підготовчого засідання без прокурора, який сам і направив обвинувальний акт до суду, назвав дивною конструкцією.

О.Карнаух-Голодняк запропонувала радикальніше рішення: вважати неприбуття прокурора без поважних причин відмовою від обвинувачення, як у цивільному процесі. С.Бойко ідею підтримав: судді нині розводять руками, адже інструменту впливу не мають.

Однак Д.Терещенко, який багато років працював в органах прокуратури, заперечив: це питання відомчого контролю. «Іноді складається враження, що не прийти в судове засідання — це не недолік, а частина тактики. Не прийшов, засідання зірвали, справа відклалася ще на пару місяців — навпаки, похвалили», — пояснив він.

До того ж адвокати представляють і потерпілих. «Прокурор не прийшов — і все, справу закрили через неявку прокурора. Це абсурд. Я не думаю, що ми зацікавлені наповнювати КПК абсурдними нормами», — резюмував спікер.

Закон і Бізнес