Чужими руками

Кто защищает имущественные права несовершеннолетних и почему адвокаты остались вне собственной реформы

На очередном заседании правового комитета ВР можно было увидеть две версии одного парадокса: кто защищает имущество ребенка, если родителей нет рядом, и кто защищает адвокатуру, если адвокатов нет в рабочей группе?

Батьки або хто інший?

На засіданні Комітету ВР з питань правової політики розглянули проєкт закону «Про внесення змін до ч.2 ст.32 Цивільного кодексу щодо вдосконалення порядку вчинення правочинів неповнолітньою особою» (№12254), який доповів народний депутат Ігор Фріс.

За його словами, після попереднього розгляду на комітеті надійшли зауваження від Головного юридичного управління Верховної Ради. З більшістю зауважень комітет не погодився як з такими, що дублюють вже прийняті норми, натомість підтримав пропозицію розширити формулювання в законі про охорону дитинства — поряд із батьками додати слова «або інші законні представники».

«Головне юридичне управління у своєму висновку зауважило про те, що нам додатково необхідно забезпечити майнові права неповнолітніх осіб, додавши інших законних представників, які відповідно до закону можуть їх замінювати», — пояснив спікер.

Дискусія набрала несподіваного масштабу, коли до слова попросився перший заступник керівника апарату Верховного Суду Расім Бабанли. Він нагадав, що пропонована бланкетна норма відсилає до ст.177 Сімейного кодексу, а там перелік правочинів значно ширший, ніж просто нерухоме майно та транспортні засоби.

«В тій редакції, яка пропонується, нотаріальне посвідчення буде в тих випадках, які передбачає ст.177 СК. Якщо ми дивимося туди, то крім нерухомості і транспортних засобів є ще такі дії як відчуження статутного капіталу юридичної особи, передача майбутнього об’єкта нерухомості, іншого цінного майна», — зазначив Р.Бабанли.

Тобто перелік правочинів, що потребують нотаріального посвідчення та згоди органу опіки і піклування, фактично розширюється. Саме це і є ідеєю законопроекту, підтвердив І.Фріс: забезпечити захист майнових прав малолітніх і неповнолітніх у разі передачі майна в іпотеку, поділу об’єктів нерухомості, а також внесення майна до статутного капіталу юридичної особи.

Голова підкомітету Іван Калаур звернув увагу: якщо неповнолітня особа стає учасником юридичної особи, виникає колізія — адже переважна більшість статутів не передбачає участі осіб, молодших від 16 років. Спікер заспокоїв: відповідні положення існують у ст.177 СК вже з 2023 року, і за майже три роки жодних практичних конфліктів виявлено не було.

Водночас віце-президент Нотаріальної палати Інна Бернацька додала, що нотаріат давно домагається, аби договори щодо корпоративних прав посвідчувалися нотаріально, а не обмежувалися технічними актами приймання-передачі.

Заступник міністра юстиції Олена Ференс підтвердила, що Мін’юст підтримує запропоновані зміни. Підтримав їх одноголосно і комітет.

Реформа без реформаторів

Втім, найгостріша дискусія засідання стосувалася не майна неповнолітніх, а реформи адвокатури. Народний депутат Володимир Ватрас поінформував: до складу робочої групи з реформування законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, створеної Кабінетом Міністрів, не включено жодного представника Національної асоціації адвокатів України. З органів адвокатського самоврядування місце знайшлось лише для представниці Ради адвокатів Хмельницької області.

«Знову ми починаємо розмову про те, що ми хочемо реформувати адвокатуру без залучення до цієї реформи адвокатури», — підкреслив В.Ватрас.

Спікер повідомив, що скерував депутатське звернення до Прем’єр-міністра Юлії Свириденко з вимогою забезпечити паритетне представництво: по 9 осіб від парламенту, від Уряду і від НААУ, а також трьох співголів — від кожної зі сторін. Окремо В.Ватрас поцікавився, які конкретні кроки Мін’юст ужив після того, як напередодні, 18 лютого, Президент підписав розпорядження про уповноваження на підписання Конвенції з питань захисту прав адвокатів.

Представник Мін’юсту запевнив, що саме міністерство ініціювало відповідну процедуру і роботу над нею вже розпочато. Щодо складу робочої групи, заступник міністра зазначила: на першому засіданні — яке планується на початку березня — будуть представлені пропозиції з удосконалення її механізму, зокрема з урахуванням позиції НААУ.

Принципове питання підняв Валерій Божик. «Хотілося б в першу чергу отримати проєкт відповідного закону, до якого б ми могли сформувати пропозиції. Бо виходить, що маємо надати пропозиції, але не зрозуміло до чого», — наголосив нардепт.

В.Ватрас також уточнив: чи йдеться про новий закон про адвокатуру і адвокатську діяльність, чи лише про зміни до чинного. Відповідь від Мін’юсту — це з’ясується на першому засіданні робочої групи.

Водночас, за словами заступника міністра, Мін’юст свідомо обрав такий підхід до роботи: спочатку зібрати пропозиції від усіх учасників — органів виконавчої влади, народних депутатів, громадянського суспільства, адвокатури — проаналізувати їх і лише потім виносити питання на засідання.

Покарання в покаранні

Народний депутат І.Фріс підняв на засіданні ще одне питання — щодо урядового законопроєкту №15003, яким пропонується вилучити із Кримінального кодексу ст.391. Йдеться про норму, що дозволяє додавати до загального строку ув’язнення ще три роки за адміністративне правопорушення, вчинене в місцях позбавлення волі. Спікер назвав цей механізм «сталінсько-єжовськими методами впливу» на осіб, які відбувають покарання.

«Всі проблеми, які існували у ст.391 КК, вони плавно перетікають тепер у Кримінально-виконавчий кодекс», — зазначив нардепт. За його словами, урядова ініціатива лише переносить проблему, а не вирішує її.

Спікер поінформував, що подав альтернативний законопроект №15003-1 (див. «ЗіБ» від 19.02.20226), де, на думку провідних фахівців кримінального законодавства, відповідні проблеми нівелюються шляхом чіткого визначення правовідносин і санкцій. І.Фріс звернувся до комітету з проханням розглянути основний і альтернативний законопроекти після 24 лютого та підготувати висновок для Комітету ВР з питань правоохоронної діяльності. Й головуючий на засіданні підтримав таку пропозицію.

Закон і Бізнес