Юристы о налоговой амнистии: мы уже не будем жить по старинке
Судья в отставке дала советы юристам, помогающим клиентам заполнять единовременную (специальную) декларацию, обратила внимание на особенности новых процедур, а также предупредила, что финансового мониторинга избежать не удастся.
Курс на непрямий контроль
Перший проректор Науково-дослідного інституту соціальної безпеки, політики, права, фінансів та бізнесу Мальвіна Данилова розповіла про нові методи легалізації доходів і податки громадян у Вищій школі адвокатури.
М.Данилова зазначала, що нещодавно голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев повідомив, що в межах податкової амністії вже задекларували перший мільярд гривень: «І динаміка подання декларацій зростає. Нині завдяки амністії до бюджету переказали понад 50 млн грн.». Тож закон працює, наголосила лектор.
Вона додала, що невиконання умов закону призведе до того, що після 1.09.2022 податкова, аби виявити незадекларовані доходи, вже використовуватиме способи непрямого податкового контролю. Мовляв, зараз у парламенті розробляється маса законопроектів щодо цього.
Як відомо, розмір обов’язкового одноразового платежу декларант зазначає самостійно. При цьому одноразове декларування — це право, а не обов’язок, однак особи, що не скористалися такою добровільною можливістю після 1 вересня вважатимуться такими, що повідомили контролюючий орган про відсутність у себе майна, що підлягало декларуванню.
Надалі на таких осіб чекатиме непрямий податковий контроль, і, якщо такі статки все ж будуть виявлені, податкова зобов’язуватиме сплатити з них податки. «Повірте, під фінансовий моніторинг потраплятимуть усі фізичні особи. Згідно із законопроектами, що зараз готуються, також буде важко придбати за готівку й будь-яке дороге майно», — застерегла доповідачка. Крім того, податкова зобов’яже «ухильників» сплачувати дуже великі податки.
Нюанси декларування
Також М.Данилова звертала увагу юристів, що до нерухомого майна, яке підлягає декларуванню належать також і об’єкти будівництва, що не прийняті в експлуатацію, і право власності на які не зареєстровано в установленому законом порядку, але майнові права на такі об’єкти належать декларанту на праві власності.
Дехто з відвідувачів лекції цікавився, як можна задекларувати готівкові кошти від продажу криптовалюти, якщо банк вимагає документи щодо походження коштів. Спікер зазначала, що кілька місяців тому податкова роз’яснила, що така валюта ще не має визначеного правового статусу, тож поки відсутня нормативно-правова база для її класифікації та регулювання операцій з нею, підстав для її відображення в декларації також немає.
Та в тих, хто все ж вирішив задекларувати й такі активи, Національне агентство з питань запобігання корупції витребовує докази щодо придбання криптовалюти — за якою ціною та в який час вона була придбана. «Усі ці відомості можна дістати. У вас не може не бути підтвердження, за якою ціною ви придбали чи продали криптовалюту», — наголосила експерт.
Спікер звертала увагу і на особливості декларування прав на грошову вимогу. Мовляв, декларанти припускаються помилки, подаючи, наприклад, просто розписки з фізичними особами в письмовому вигляді. «Усі ці договори мають бути засвідчені нотаріально. Якщо йдеться про юридичну особу варто також зазначати усі дані про неї», — повідомила М.Данилова.
Однак, якщо декларант вирішить, що чогось не дописав у декларації чи допустив помилку, він має право її уточнити — шляхом подання нової одноразової декларації. «Якщо подається нова, уточнена, декларація, доведеться повністю переносити відомості з попереднього документа і заповнювати інформацію щодо всіх активів. При цьому попередня подана декларація вважатиметься анульованою», — пояснила правник.
Якщо ж декларант уже встиг сплатити податковий збір щодо першої декларації, яка нині уточнюється, різниця такого збору просто доплачується — просити повернути кошти не потрібно.
Щодо майна, яке, скажімо, було придбане давно і його вартість зменшилася, спікер порадила долучати до декларації договір купівлі-продажу і проводити експертизу вартості на день її подання, аби мати можливість зазначити його актуальну вартість. Аби не сплачувати більшу ставку спеціального збору за такий об’єкт. Хоча в законі така незалежна оцінка й не прописана.
Приховане усе одно знайдуть
Також лектор попередила адвокатів: якщо їхні клієнти мають кошти в банках за кордоном і не планують їх декларувати, це також ризиковано. «Скоро податкова отримуватиме відомості із цих банків. Така інформація вже не є банківською таємницею».
М.Данилова переконувала правників, що краще, як кажуть політики, «вийти з тіні» зараз, сплативши 5—6% податку, ніж потім сплачувати вже 20—25%, адже як Д.Гетманцев, так і представники Національного банку попереджають, що фінансовий моніторинг усе ж буде проведений.
«Я багато років працювала суддею, і мої родичі підпадають під процедуру фінансового моніторингу навіть після мого звільнення. Тож родичам держслужбовців не варто ображатися. Нічого із цим не вдієш», — зауважила лектор.
Вона розповіла, що в неї також часто питають як податківці шукатимуть, скажімо, об’єкти незавершеного будівництва і житлові будинки, не здані в експлуатацію. Мовляв, фіскали все одно їх знайдуть. «Усе виявлятимуть з допомогою різних механізмів. І тоді за таке майно доведеться платити набагато більше. Тож пропонуйте своїм клієнтам декларуватися зараз», — наполягала експерт.
Однак із клієнтами, які не можуть підтвердити вартість майна своїми доходами, юристам варто працювати особливо виважено — ставити масу питань, аби повністю з’ясувати всі деталі. Адже, якщо до таких осіб не буде виникати питань в адвокатів, ряд питань за наслідками подання декларації виникне в податкової.
«Ви маєте зрозуміти, що ми вже не будемо жити по-старому. Нас зобов’яжуть щороку подавати декларації та показувати свої статки. Раджу до цього звикати», — резюмувала М.Данилова. При цьому поки що не відомо, наскільки жорстким чи лояльним буде нове податкове законодавство.
Материалы по теме
Комментарии
К статье не оставили пока что ни одного комментария. Напишите свой — и будете первым!