Обеспечить единообразие судебной практики в ВС под силу только искусственному интеллекту
Представители Верховного Суда считают, что недоверие к правосудию существует из-за коррупции и отсутствия единства судебной практики. В то же время в Высшей раде правосудия утверждают, что доверяют законникам, а обвинения — только гиперболизированная оценка отдельных граждан.
Ген-ген за небокраєм ВККС
У 2021-му державі Україна виповниться 30 років. У масштабах історії — це хвилина, а от у процесі становлення та розвитку інституції — ціла епоха. За весь період незалежності судову систему як тільки не реформували. Кожен Президент, нардепи та урядовці весь цей час хотіли побороти радянські підходи та систему, корупцію, нахабність і несправедливість. Водночас самі володарі мантій протягом 30 років здійснюють правосуддя, захищають права людей, час від часу проходять кваліфоцінювання та все ще чекають на кінець реформи.
На ІV судовому форумі, організованому Асоціацією адвокатів України, говорили більше про проблеми та перспективи, ніж про здобутки. Нардеп та голова парламентського Комітету з питань правової політики Андрій Костін уже понад рік ратує за відмову від слова «реформа» та пропонує використовувати менш дратівливе для суддів — «стратегія». Таку позицію він пояснює тим, що класичне розуміння реформи говорить про те, щоб перекреслити все старе та збудувати невідоме нове. Утім, у порядку денному нинішніх парламентарів — не перекреслювати вже зроблене, але продовжувати впроваджувати нове.
Під час своєї доповіді А.Костін в чергове розповів про проект «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо відновлення роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України» (№3711-д), який в суддівській спільноті чекають, як на месію.
Нагадаємо, що головним завданням цього документа є запуск роботи ВККС. Як відомо, це питання вперлося у порядок створення конкурсної комісії, яка має відібрати кандидатів, перевіривши їх доброчесність та професійні навички. Загалом комісія має відібрати 32 кандидатів, тобто по 2 на місце та запропонувати ВРП обрати 16, які і стануть основою для відновлення роботи комісії.
А.Костін розповів, що недавно комітет підтримав пропозицію надати більшу автономію конкурсній комісії. За словами нардепа, з точки зору встановлення правил проведення конкурсу, відбору, методології вона буде повністю незалежною.
Найбільш чутливим моментом у проекті №3711-д є процедура голосування. Так, до першого читання було запропоновану систему, за якою для прийняття рішення потрібно було 4 із 6 голосів, і таким чином кожна частина комісії — представники як Ради суддів, так і міжнародних партнерів — мала б право вето щодо того чи іншого кандидата. Утім, як пояснив нардеп, міжнародних партнерів хвилює питання правової чистоти органу, до якого вони будуть делегувати своїх представників, а тому від такої моделі відмовились. Своєю чергою вони запропонували модель, за якої при прийнятті рішення щонайменше 2 голоси «за» мають бути саме від їхніх представників.
«Ми відразу розуміли, що за такої моделі рішення може бути прийняте, якщо за нього проголосувало 3 представники від експертів та лише 1 представник від РСУ», — додав А.Костін. Відповідно такий розклад сил свідчить про нерівне становище рівноправних, за ідеєю, членами, які мають голосувати персонально, а не від імені спільноти.
Тож соломоновим рішенням став поділ сил таким чином: у разі прийняття рішення 4 голосами, 2 мають бути від РСУ, а 2 — від міжнародних експертів. Одначе, нардеп сподівається, що для більшої легітимності члени комісії будуть рекомендувати лише тих кандидатів, які здобудуть підтримку у 5 та 6 голосів. Загалом у парламенті розуміють роль цього органу для роботи правосуддя, а тому врахували поправку про те, що відновлена ВККС завершить попередні конкурсні процедури.
Гіперболізована недовіра
Проте якщо перший документ народний обранець називав стратегією, то от проект «Про внесення змін до деяких законів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя» (№5068) — реформою. І мова знову про створення етичної комісії, яка стане фільтром на шляху нових кандидатів до дисциплінарного органу.
Проте не лише майбутніх, а й теперішніх, адже передбачено, що під перевірку комісії підпадуть і члени органу. А.Костін наголосив, що проект дістав чимало зауважень від Венеціанської комісії, частину з яких врахують. Утім, сам нардеп погодився, що деякі рекомендації ВК надто вже контроверсійні (див., зокрема, «Етичний фільтр для ВРП», №19—20 «ЗіБ». — Прим. ред.). Наприклад, у разі ненадання РСУ своїх представників до складу комісії, яка перевірятиме доброчесність ВРП, ці повноваження пропонують надати голові Вищого антикорупційного суду. «З правової точки зору ця рекомендація досить абсурдна. Ми не думаємо, що вона буде підтримана в парламенті», — додав А.Костін.
На форумі була присутня й представниця органу, який власне хочуть піддати реформі — секретар третьої дисциплінарної палати ВРП Лариса Швецова. Вона пояснила, чому суспільству нав’язується думка про необхідність чергового «перезавантаження» судової системи, органів суддівського врядування. Жінка розповіла, що заяви про тотальну недовіру до правосуддя — не більше ніж гіперболізована вигадка. Адже з понад 3 млн справ, які суди розглядають щороку, 87% рішень узагалі не оскаржуються.
Щодо дисциплінарних скарг на суддів, то Л.Швецова зазначила, що у 2020-му до ВРП надійшло близько 56 тис. заяв і, на перший погляд, здається, що громадяни не довіряють Феміді. Утім, чи так це насправді? За словами члена ВРП, їх аналіз свідчить, що у своїй більшості вони зумовлені незгодою із судовим рішенням та дублюють апеляційні та касаційні скарги.
Натомість статистика втручання в суддівську діяльність свідчить, що з 2017-го до них звернулось близько 1500 суддів. А тому перед тим, як реформувати, державі варто було б забезпечити реальну незалежність суддів.
Врятує штучний інтелект
Політики та чиновники довго можуть говорити про причини недовіри. Утім, ніхто не знає проблему краще, ніж той, хто перебуває в середині системи. Секретар Великої палати Верховного Суду Всеволод Князєв вважає, що відсутність єдності судової практики та корупція — це ті кити, на яких тримається недовіра до правосуддя.
Як подолати дисбаланс думок та створити єдину практику і в чому причина невдач? В.Князєв говорить, що кожен суддя ухвалює рішення, керуючись своїм досвідом, світоглядом та навіть приналежністю до правової школи права. Тому досягти абсолютної єдності на всіх рівнях складно.
Як приклад суддя розповів, що при розгляді ВП справи щодо продовження строку оренди за ст.33 закону «Про оренду землі» «верховники» розділились на два табори. Цивілісти бачили у цих правовідносинах просту людину власника паю, який є слабким, а великий землевласник хоче бідного фермера обдурити. А от судді-господарники бачили сільгосппідприємство, яке взяло в оренду в районної адміністрації землю, а остання хотіла отримати якісь свої незаконні переваги та нашкодити чесному орендарю.
На думку доповідача, протягом останньої реформи були створені цікаві механізми, які дозволяють досягти єдності в деяких питаннях. Такими механізмами суддя називає передачу справи на розгляд палати, об’єднаної та Великої палат. Утім, водночас В.Князєв говорить, що поки справа пройде ВП, інші судді щодо тих самих правовідносин ухвалять сотні нових рішень з протилежними висновками. Прикметно, що судді навіть з того ж таки ВС з однієї палати можуть ухвалювати різні рішення щодо однакових правовідносин, і лише за чашкою кави дізнаються про протилежні висновки колег.
Виправдовує В.Князєв суддів тим, що у них і так чимало справ і знайомитися з усією практикою немає часу. «Поки у ВС будуть існувати 4 окремі касаційні суди, які перебувають у різних будівлях, які мало спілкуються один з одним, то буде виникати різне розуміння судової практики та норм закону», — сказав В.Князєв.
Але схоже, що вихід знайдено. Суддя говорить, що були великі сподівання під час створення ЄСІТС, яка, за обіцянками розробників, мала містити модуль правових позицій, узагальнення судової практики. Утім, відсутність достатньої кількості коштів у гаманці Феміди поки робить це неможливим. Тож порятунок суддів, у руках самих суддів. «ВС пішов іншим шляхом. За рахунок фінансової допомоги наших колег з Європи та партнерів на стадії фінального розроблення знаходиться система, яка самостійно узагальнює судову практику. Вона самостійно заходить до Єдиного державного реєстру судових рішень, завантажує рішення, систематизує їх та узагальнює», — розповів суддя.
Тож після повноцінного впровадження та наповнення позиціями ВС, судді та адвокати зможуть завантажувати у цю систему касаційні та апеляційні скарги та відразу отримувати релевантну й узагальнену практику.
Приклад із цією системою свідчить, що суддівський корпус самостійно здатен розв’язати свої проблеми, і йому для цього не потрібні нардепи чи чиновники. Питання тільки в грошах. Утім, поки їх немає, судді будуть співпрацювати з міжнародними партнерами, які спочатку дають, а потім повноправно ставлять свої вимоги, у тому числі й щодо доброчесності.
Материалы по теме
ААУ приглашает на II Антикоррупционный форум
11.04.2024
Юристы собрались на антикоррупционном форуме
07.03.2024
ААУ приглашает на VI Судебный форум
28.02.2024
Комментарии
К статье не оставили пока что ни одного комментария. Напишите свой — и будете первым!