Плюсы и минусы усовершенствования

Неудачными поправками Правительство нивелирует идею упрощенного порядка расследования уголовных проступков

С 1.01.2020 в Украине должны были ввести институт уголовных проступков. Однако в последний момент этот срок перенесли еще на полгода, а Правительство предложило усовершенствовать новый институт с учетом мнения европейских экспертов. Рассмотрим, как именно.

Спрощення спрощеного

Як відомо, інститут кримінальних проступків передбачав певний порядок досудового розслідування та судового розгляду окремих кримінальних правопорушень, за вчинення яких передбачене основне покарання у вигляді штрафу в розмірі не більш як 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов’язане з позбавленням волі. Причому, як зазначалося (див. «Правопорушення поза Конституцією», «ЗіБ»), деякі із запропонованих нововведень не відповідають вимогам Конституції.

Втім, 20.12.2019 набрав чинності закон від 3.12.2019 №321-IX, відповідно до якого вступ у силу зазначених змін відкладено до 1.07.2020. Це обґрунтовано в тому числі тим, що над реформуванням кримінального законодавства працює Комісія з питань правової реформи при Президенті. Тому набрання чинності проміжним нормативним актом (між чинним Кримінальним кодексом і тим, що буде розроблено і запропоновано комісією) створить складнощі у правовому регулюванні та правозастосуванні. Крім того, дотепер не всі правоохоронні органи готові до цієї діяльності.

При цьому 11.11.2019 Уряд подав до Верховної Ради проект «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України» (№2411). Як зазначено, з метою приведення інституту досудового розслідування кримінальних проступків та їх судового розгляду у відповідність до висновку Генерального директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи DGI(2018)07 від 12.10.2018.

У проекті, зокрема, пропонується організацію досудового розслідування проступків та злочинів віднести до повноважень керівника органу досудового розслідування. І в такий спосіб відмовитися від створення двох структур, на одну з яких покладатиметься здійснення досудового розслідування злочинів, а на другу — проступків.

Також передбачається виключити положення щодо отримання експертних висновків, взяття та оформлення різних форм записів та вилучення засобів вчинення правопорушення з метою з’ясування обставин кримінального проступку, отримання пояснень, проведення медичних оглядів та інших дій, спрямованих на з’ясування обставин вчинення кримінального проступку, до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Вилучається й положення щодо розгляду справи в суді без участі обвинуваченого, який визнав себе винним у скоєнні кримінального проступку.

Європейські зауваження

Генеральний директорат РЄ у згаданому висновку проаналізував зазначені зміни до КПК та звернув увагу, що необхідність ефективного реагування щодо незначних правопорушень не повинна допускати нехтування основними процесуальними гарантіями та спричиняти зайву складність та плутанину в роботі системи кримінального правосуддя.

Звертає на себе увагу той факт, що певні правові норми стосовно кримінальних проступків, до яких пропонується внести зміни, набудуть чинності лише 1.07.2020. До цього часу іншими суб’єктами законодавчої ініціативи також можуть бути запропоновані певні зміни, в тому числі за результатами роботи Комісії з питань правової реформи.

Основним позитивним моментом у проекті №2411 є виключення положень стосовно проведення слідчих та інших процесуальних дій до внесення відомостей до ЄРДР, що відповідає позиції Ради Європи.

Неконституційне затримання

У проекті також пропонується внести зміни щодо підстав затримання уповноваженою службовою особою особи, яка вчинила кримінальний проступок. При цьому не враховано, що ст.29 Конституції встановлює: тримання особи під вартою може застосовуватися уповноваженими на те законом органами у разі нагальної необхідності, аби запобігти чи припинити злочин. Тому такий тимчасовий запобіжний захід не може застосовуватися у разі вчинення особою кримінального проступку.

Положення ст.29 Конституції кореспондується з положенням ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яке визначає, що ніхто не може бути позбавлений свободи, крім випадків, установлених законом.

Європейський суд з прав людини, зокрема, у справі «Медвєдєв та інші проти Франції» виходить з такого: щоб відповідати вимогам законності, тримання під вартою повинне здійснюватися «відповідно до процедури, передбаченої законом». Це означає, що тримання під вартою має відповідати матеріальним і процесуальним нормам національного права (чи міжнародного права, коли це доречно).

Таким чином, затримання особи, яка вчинила кримінальний проступок, у будь-якому разі буде незаконним, оскільки не відповідає вимогам Основного Закону та є порушенням ст.5 конвенції.

Дізнавач з правами слідчого

Пропозиція авторів законопроекту відмовитися від створення двох структур, на одну з яких покладатиметься здійснення досудового розслідування злочинів, а на другу — проступків, не передбачає будь-яких обмежень щодо кола осіб, яких уповноважать на здійснення дізнання.

Також пропонується встановити, що дізнавач при здійсненні дізнання наділяється повноваженнями слідчого. Будь-які винятки з цього правила не передбачаються.

Така позиція є незрозумілою, оскільки дізнавач і слідчий є різними процесуальними фігурами, і обсяг їхніх повноважень не є однаковим. А тому дізнавач у жодному разі не може бути наділений усім обсягом повноважень, які є у слідчого. У такому разі виникає питання щодо доцільності окремого існування посад слідчого та дізнавача.

Водночас проект містить положення, якими встановлюється, що з дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинне бути закінчене протягом 20 діб — у разі повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку. Проте здійснювати досудове розслідування кримінальних проступків будуть ті самі особи, що і злочинів — за відсутністю реальних спрощених процедур. Це фактично нівелює ідею запровадження спрощеного порядку розслідування кримінальних проступків.

Отже, можна дійти висновку, що проект №2411 не вирішує наявних проблем, зокрема щодо приведення інституту досудового розслідування кримінальних проступків та їх судового розгляду у відповідність до вимог Конституції, та не запроваджує дійсно спрощеної процедури розслідування кримінальних проступків.

Невраховані рекомендації

Також не врахована позиція Комітету міністрів Ради Європи. Адже рекомендації державам-членам «Щодо спрощення кримінального судочинства» від 17.09.87 №R (87)18 КМ РЄ передбачають можливість непроведення розслідування до передання справи до суду. При цьому це має супроводжуватися відповідними гарантіями на трьох етапах:

• на етапі поліцейського розслідування судовий орган повинен керувати діями поліції та контролювати їх, а права підозрюваного мають враховуватися більш повно;

• на етапі перебування підозрюваних під вартою по закінченні поліцейського розслідування та до того, як вони постануть перед судом, усі подібні дії в усіх випадках мають контролюватись одним або кількома незалежними суддями;

• на етапі слухання справи в суді судді повинні мати можливість проводити остаточні розслідування під час слухання для підтвердження обґрунтованості висунутих обвинувачень і у разі необхідності доручати додаткове розслідування незалежному судовому органу.

Таким чином, при подальшому врегулюванні інституту досудового розслідування кримінальних проступків та їх судового розгляду необхідно привести їх у відповідність до Основного Закону, а також вивчити можливість імплементації у КПК рекомендацій №R (87)18.