ВСП оставил в силе взыскание для судьи, побоявшейся позволить обыск у тех, кто сам может ее обыскать
Следователь пообещал законнице больше не создавать проблем и не просить о разрешении на обыск в управлении полиции, а та в свою очередь отказалась удовлетворять ходатайства о такой деликатной вещи.
Сім ухвал
Начальник департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури поскаржився на Тетяну Остапчук із Печерського районного суду м.Києва. Він уважає, що остання прийняла необґрунтовану та невмотивовану ухвалу, відмовивши старшому слідчому в особливо важливих справах у допиті потерпілого. Іншим разом вона не захотіла накласти арешт на речі та документи підозрюваного.
Свого часу Вища рада правосуддя вже отримувала скарги прокуратури на Т.Остапчук, але проваджень не відкривала, не бачивши для цього підстав. Тепер причини знайшлись.
Під час перевірки з’ясувалося, що Т.Остапчук, розглядаючи клопотання слідчого, відсторонила підозрюваного від посади та як запобіжний захід обрала стосовно нього домашній арешт. Однак у доступі до речей та документів відмовила. І хоча члени дисциплінарної палати констатували, що скарги прокурорів на суддю є не чим іншим, як незгодою з її рішеннями, але побачили певну послідовність у відмовах у доступі до речей підозрюваних. Було нарахованого 7 справ, у яких жінка вперто відмовлялася надавати доступ до документів і речей. Усі відповідні ухвали прийняті за півгодини в один день.
ДП дійшла висновку, що суддя, розглядаючи клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, припустилася недбалості, істотного порушення норм процесуального права та унеможливила реалізацію процесуальних обов’язків слідчих.
4 жовтня 2017 року перший слідчий відділу управління спеціальних розслідування надіслав до суду клопотання про доступ до речей. Ці клопотання потрапили на розгляд до Т.Остапчук, і наступного дня вона надіслала особам, майно яких так зацікавило детективів, виклик до суду. Запросила на засідання й оперативника. Докази того, що адресати отримали повістки, у матеріалах справи відсутні, так само як і повідомлення про виклик слідчого.
Коли члени ВРП поцікавилися, де ці повідомлення, очільник суду заявив, що поштова кореспонденція до Генпрокуратури доставляється кур’єром відповідно до встановленого графіка (понеділок, середа, п’ятниця). Комісія перевірила реєстри відправлення кореспонденції до ГПУ — факт відправлення повідомлення ніщо не підтвердило. Те, що слідчого залишили поза слуханнями, підтвердили й відомості електронної системи документообігу прокуратури.
Тим часом саме відсутністю слідчого Т.Остапчук аргументувала свою відмову в задоволенні його клопотань. Суддя виходила з того, що неявка без поважної причини сторони кримінального провадження, яка подала клопотання про надання дозволу на тимчасовий доступ до речей і документів та їх вилучення, свідчить, що ця сторона фактично їх не підтримує. Отже, наявні правові підстави для відмови в їх задоволенні.
Крім того, усі 7 ухвал ідентичні за змістом.
Саботаж слідчого
Т.Остапчук дала письмове пояснення стабільності в небажанні задовольняти клопотання за відсутності слідчого. Вона стверджує, що останній був добре обізнаний, коли відбудеться розгляд, оскільки особисто це з’ясував. Але, позаяк обшуки мали відбутися в управлінні поліції одного з районів Києва, чоловік відразу повідомив, що участі в розгляді власних клопотань брати не буде. Більше того, обачний слідчий запевнив, що більше проблем судді не створить, адже не звертатиметься з аналогічними клопотаннями в день її чергування.
Суддя додала, що склалася така практика, що слідчі, прокурори після подання відповідних клопотань (крім тих, які розглядають невідкладно: про обшуки, дозвіл на затримання) звертаються наступного дня після їх реєстрації до секретаря чи помічника судді та дізнаються про час і день розгляду. Зазвичай письмові повідомлення до органу дізнання не надсилають, оскільки кур’єр здійснює доставку в певні дні й повістки надходять із запізненням.
Саботував виконання своїх обов’язків і кур’єр. Секретар за допомогою програми «Д-3» виготовила повістки з надією, що слідчий з’явиться, але в понеділок кур’єр відмовився відвозити їх до ГПУ, оскільки розгляд призначили на вівторок, отже, робити це було вже пізно.
Законниця визнала, що через велику завантаженість не проконтролювала, щоб секретар зробила відповідні відмітки про відмову слідчого від отримання повісток та про подальшу неявку на судове засідання. Саму дисциплінарну справу Т.Остапчук уважає втручанням у свою діяльність.
Однак ДП дійшла висновку, що, за змістом норм закону, обов’язковою умовою розгляду клопотання про тимчасовий доступ до речей та документів є належне повідомлення слідчим суддею (судом) особи, яка подала клопотання, та її участь у його розгляді. Суддя не дотрималася цих вимог, а у справі відсутні докази того, що особу про день і час засідання повідомили. Крім того, журнали судових засідань свідчать, що всі 7 справ були розглянуті в один день і витрачено на них півгодини. Ухвали абсолютно ідентичні, тобто йдеться про формальність розгляду.
Усе це в комплексі, на думку ДП, указує на істотне порушення норм процесуального права. Згідно з даними суду, за рік Т.Остапчук розглянула 536 справ. Таке навантаження частково пояснює, чому вона не проконтролювала секретаря. Проте твердження служительки Феміди, що слідчий знав про час розгляду, оцінено критично, адже немає жодних доказів, які могли би це підтвердити.
Водночас доказів того, що суддя діяла умисно, також нема. Тож на неї наклали найм’якше зі всіх можливих стягнення — попередження.
Дані від мобільних операторів
Навіть таке стягнення суддя вирішила оскаржити. Вона прийшла на засідання ВРП в супроводі двох адвокатів.
«Я вважаю, що притягнення мене до дисциплінарної відповідальності необґрунтоване, — заявила Т.Остапчук. — Мені було достовірно відомо, що слідчий знав, що 10 жовтня має відбутися засідання».
«Цей конфлікт виник через те, що Тетяна є принциповою суддею й розглядає не так, як комусь зручно, а згідно із законом, — запевнила одна з представниць судді. — Підтверджують це опитування і секретаря, й інших осіб. І найголовніше — які негативні наслідки? Нема наслідків. Через 2 тижні слідчі повторно подали клопотання й отримали те, що хотіли. Ні в слідчого, ні в прокурора не було скарг на суддю. Але пройшло 8 місяців — і раптом вирішують подати скаргу».
Утім, представник державного обвинувачення мав іншу думку. Він заявив, що можна, звісно, увійти в становище законниці, яка має велике навантаження. Проте тільки в тому випадку, коли вона каже: «Вибачте, я помилилась». Але ж ні, служителька Феміди звинувачує в усьому слідчих. Представник обвинувачення заявив, що це спроба «оббрехати» правоохоронців.
«Тоді була критична ситуація, адже дані про з’єднання абонентів зберігаються 3 роки. Потім мобільні оператори їх знищують. До того часу ще не було порядку, як забезпечити їх збереження. Тому про арешт доказів клопотання надійшло в жовтні, бо в листопаді їх збиралися знищити. Жодних гарантій, що цього не відбудеться, слідчі не мали. Тому дії судді містили негатив».
Щоправда, наслідків це все ж таки не мало, адже змінилося законодавство й оператори не знищили необхідних для слідства даних. Незважаючи на те що з боку обвинувачення був лише один представник, а захисниць виявилося двоє, та ще й суддя на додачу, стягнення залишили в силі. Адже якби не змінилося законодавство щодо збереження даних про з’єднання абонентів, то слідство втратило б докази через принциповість судді.
Утім, для її колег, напевне, залишиться загадкою, як слід було вчинити в цій ситуації: чи то вмовляти слідчого прийти на засідання, чи то самій виконати роботу кур’єра й відвезти повістки. Адже в підсумку суддю фактично покарали за те, що не проконтролювала секретаря.
Материалы по теме
Можно ли не наказывать водителя с не очень высоким содержанием алкоголя в крови— заседание ПДП ВРП
25.03.2024
Судья не должен руководствоваться разъяснениями НАПК ради наказания коррупционеров — решение ВДП ВРП
06.03.2024
Комментарии
К статье не оставили пока что ни одного комментария. Напишите свой — и будете первым!