Что оправдывает действия врача в условиях отсутствия клинических протоколов?
Врачи отмечают: если не будет создана самоуправляющаяся медицинская организация, то ни суд, ни государство не смогут обеспечить соблюдение прав пациентов. Эти и другие вопросы обсудили адвокаты вместе с врачами.
Поїдуть усі!
За кожним талановитим лікарем стоїть або війна, або маленьке кладовище. Однак лікарі стверджують, що через надмірний тиск Україна ризикує залишитися і без фахівців, і без медицини. Головна проблема, на їхню думку, полягає в поганій роботі медіа та правоохоронців.
Про те, чим загрожує пацієнтам неадекватне висвітлення справ проти лікарів та як навести лад у медицині, говорили медики та правники. Зокрема, під час прес-конференції «Небезпечні тенденції в розгляді медичних справ у судовій практиці України» вони наголосили на тому, що безпідставне переслідування лікарів змушує найкращих з них покинути Україну та обрати ту юрисдикцію, де вони матимуть більше прав і захисту.
Якщо такі тенденції існуватимуть і далі, то невдовзі громадяни залишаться без якісного медичного обслуговування. Адже нині державу покидають не лише висококласні спеціалісти, але й молодь, яка розуміє, що лікарська помилка може коштувати не тільки грошей, а й кількох років життя, витрачених на судову тяганину. Чи все так однозначно?
Не стандартом єдиним
З 2016 року українські лікарі мають доступ до закордонних медичних протоколів, однак скасування національного стандарту призвело до хаосу. Яскраво це проявляється в момент конфлікту між пацієнтом та лікарем.
Так, лікар обирає один із затверджених медичних протоколів, які є загальновідомими у світі. При цьому не має значення, який це протокол, — американський, канадський або європейський. Коли необхідно з’ясувати, чи належне лікування було призначене хворому, доводиться шукати протокол, якого дотримувався лікар.
Ескулапи стверджують, що найбільше проблем виникає під час розгляду справи в суді. Через процесуальні вади відсутні належні механізми об’єктивного розгляду медичних справ. Так, навіть лікарі не здатні дати оцінку діям своїх колег. То що вже казати про суддів, які мають виключно юридичну освіту?
Єдиним засобом захисту є результати проведеної експертизи. Проте, за словами директора клініки репродуктивної медицини «Надія» Валерія Зукіна, нині судді без обґрунтування відмовляються приймати висновки експерта або ж не дають належної оцінки поданим лікарями доказам. Лікар апріорі в усьому винен, стверджує доповідач. Тому варто задуматися над запровадженням окремої спеціалізації суддів, які розглядатимуть медичні справи.
Знати свої права
Змінити ситуацію на краще можна, стверджує голова правління Асоціації приватних медичних закладів України Дмитро Левченко. Загалом лікарі вважають, що без належної медичної реформи не обійтися. І для цього є всі передумови.
Перше, що треба зробити, — запровадити єдиний національний стандарт. Його існування в рази спростить процес судового або ж кримінального розслідування. Зокрема, дії лікаря зіставлятимуть із затвердженим переліком необхідних маніпуляцій та призначень, і якщо все було виконано належним чином, то звинувачений отримає певний захист.
Крім того, запровадження національного стандарту хоча б за основними нозологіями значно спростить медичну практику. Наразі в Україні відсутні будь-які переклади як європейських, так і американських протоколів. Тож лікарі змушені самостійно шукати їх в Інтернеті та перекладати за допомогою автоматичних програм. Звісно, з такою якістю перекладів лікувати можна лише на власний страх та ризик.
Головна проблема полягає в тому, що ризик медичної помилки зараз набагато вищий, ніж сто років тому, наголошує завідувач відділення внутрішньої патології вагітних Інституту педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України Володимир Медведь. На цьому активно спекулюють, а внаслідок того, що ЗМІ женуться за «смаженими» фактами, довіра до лікарів майже знищена. Тож, на його думку, журналістам потрібно заборонити висвітлювати медичні справи без коментарів від лікарів.
Без права голосу
Загальний напрям дискусії повинен змінитися, стверджують лікарі. Адже ми весь час говоримо про захист прав пацієнтів і дуже мало уваги приділяємо захисту прав медиків. Так, за статистикою, протягом останнього року за статтею, що передбачає неналежне виконання професійних обов’язків, було винесено 13 обвинувальних вироків. І лише трьох лікарів було виправдано.
За кордоном ситуація відрізняється. І не лише вартістю медичних послуг, але і ставленням до лікаря. Зокрема, в 2017 році у США було проведено дослідження щодо медичних справ проти ескулапів. У результаті було з’ясовано, що 61% лікарів мав хоча б один випадок судового оскарження своєї діяльності. Проте за результатами судового процесу 97% було виправдано.
Американські дослідники говорять, що судові провадження проти лікарів коштували останнім не лише нервів і репутації, але й часу. Для порівняння, схожі дослідження були проведені і в Україні. Так, за період з 2007 до 2016 року проти лікарів було порушено 133 кримінальні справи. При цьому у 89% випадків лікарів визнали винними. Майже за 10 років було винесено лише 14 виправдувальних вироків.
Найчастіше справи порушують проти хірургів, лікарів, які працюють з невідкладними станами, а також акушерів та неонатологів. Фактично всі медики, дотичні до порятунку життя, перебувають у зоні підвищеного ризику.
За свідченнями адвокатів, які практикують у сфері медичного права, нині права лікарів за своїм обсягом є значно меншими, ніж права пацієнтів. А про забезпечення належних умов праці, безпеку та повагу немає й мови. Так, ні бригади швидкої допомоги, ні молодший медичний персонал не перебувають у безпеці. Державні та комунальні заклади просто не мають коштів на охорону. Чи здатна медична сестра захистити себе від нападу особи, яка потребує психотропних або стимулюючих речовин?
Лікар — пацієнт
Проблему втраченого здоров’я повинні вирішувати обидві сторони. Тож не варто думати, що відповідальність за результат лікування лежить виключно на медикові. «В парі лікар — пацієнт споживач медичних послуг набагато більше захищений, ніж лікар», — стверджує В.Медведь. Наприклад, пацієнт має право не лише не виконувати рекомендацій ескулапа, але і звернутися до іншого фахівця. Проте лікар позбавлений можливості відмовити у лікуванні або ж обрати іншого пацієнта.
Тож проблему низької якості української медицини необхідно вирішувати комплексно. Зокрема, лікарі наголошують на потребі у створенні самоврядної медичної асоціації, яка могла б комплексно розв᾽язувати проблеми медичної практики, а також приймати адекватні рішення. Йдеться не лише про забезпечення формальних умов діяльності або про необхідність проведення просвітницької роботи з лікарями.
Порушуються більш важливі питання, наприклад присвоєння звання лікаря та його ануляція. Наразі в Україні відсутній механізм усунення непрофесійних лікарів від роботи. Навіть якщо таку особу звільняють, вона може влаштуватися до іншого медичного закладу. Тому якщо лікарі не отримають такої ж самоврядної організації, як в адвокатів, то не варто очікувати медичного прогресу в нашій державі.
Те саме стосується інвестування в медичний бізнес. Європейські медичні центри не планують розширювати співпрацю з Україною. І одна з причин — відсутність належної нормативної бази, яка могла б убезпечити і без того ризиковану діяльність від неправомірного переслідування. Якщо українське суспільство не вимагатиме змін та не стане на бік професійної лікарської спільноти, то ні суд своїми вироками, ні держава своїми заборонами не зможуть гарантувати громадянам належний захист життя та здоров’я, наголосили лікарі.
Материалы по теме
Комментарии
К статье не оставили пока что ни одного комментария. Напишите свой — и будете первым!