Годен по умолчанию

Почему исправлять ошибки ВВК и ЭКПФЛ вынуждены пациенты, а не система

Человек не слышит на оба уха — комиссия признаёт его годным. Ветеран с пулей в сердце получает группу по варикозу. Адвокаты собрались, чтобы выяснить, почему за чужие просчеты платит пациент.

Не чув — придатний

Комітет НААУ з питань захисту осіб з інвалідністю провів круглий стіл, де адвокати поділилися практичними кейсами з оскарження рішень ВЛК та ЕКПФО. Більшість із них об’єднує одне: людина мала очевидні ознаки захворювання — і все одно отримувала статус «придатний».

Член комітету НААУ Іванна Костракевич, яка спеціалізується на справах військовозобов’язаних та військових, навела показовий приклад. До неї звернулися щодо бійця з критичними порушеннями слуху: на одне вухо — 95% глухота, на друге — 56%. Людина носить слуховий апарат. ВЛК попри це визнала її придатною до служби і відправила в зону бойових дій.

«Людину відправляють на СХІД, вона на одне вухо не чує, на друге — частково чує. Командир їй дає завдання, а вона його не чує або частково чує. Це може призвести до таких фатальних наслідків, що можуть поплатитися життями всі хлопці», — зазначила І.Костракевич.

Після наполягань адвоката військового таки направили на повторну аудіометрію — до приватного закладу. Між двома обстеженнями минуло 10 днів, а різниця у показниках склала 8 дБ. Жоден із лікарів відповідальності не поніс. «Це проблема. І саме основне — що жоден лікар не поніс жодної відповідальності за це», — наголосила адвокат.

Не менш вражаючий кейс — військовозобов’язаний з нетриманням калових мас. Тривалий час він не звертався до лікарів, і ВЛК визнала його здоровим. І.Костракевич не знімає з людини власної відповідальності за ігнорування медичної допомоги, однак запитує: хто перевіряв реальний стан пацієнта перед тим, як відправити на полігон?

Траплялися й відверто дивні ситуації. В одному з кейсів картка медичного огляду містила запис психіатра — діагноз «шизофренія», що за законом означало непридатність. Попри це, людина потрапила на службу. Як саме це стало можливим — питання лишилось без відповіді.

Окремо адвокат звернула увагу на становище «обмежено придатних». За чинною практикою окремих ТЦК такі особи отримують штрафи за нібито непроходження медичного огляду і фактично примусово відправляються на переосвідчення — щоб перевірити, чи не стали вони вже просто «придатними» до служби.

Документів не знайдено

Заступниця голови комітету НААУ з питань захисту прав осіб з інвалідністю Світлана Бринцева зосередилася на правовій складовій: судова практика в цій категорії справ поступово формується — і нерідко на користь постраждалих.

П’ятий апеляційний адміністративний суд у рішенні від 1.07.2025 у справі №420/2628/25 поновив права особи з інвалідністю, яку незаконно мобілізували: матеріали справи не містили жодного доказу добровільного волевиявлення позивача щодо проходження служби.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у справі №160/27116/25 захистив права батька дитини з інвалідністю до 18 років, якого мобілізували всупереч закону — суд поновив права і батька, і дитини на належне виховання та утримання.

Показовим є й рішення Донецького окружного адміністративного суду від 3.04.2026 у справі №200/10299/25. Суд встановив порушення процедури проходження ВЛК, визнав протиправним наказ про призов та зобов’язав військову частину прийняти рішення про звільнення особи й виключити її зі списків особового складу.

Судова практика Полтавського та Дніпропетровського окружних адміністративних судів формується і щодо іншої системної проблеми. ТЦК визнають осіб непридатними, однак не вносять відповідні відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів. Наслідок незмінний: згодом ті самі особи знову отримують повістки, знову доводять своє право. «Суди зобов’язують внести відомості до відповідних реєстрів стосовно виключення позивачів з військового обліку за їхнім станом здоров’я», — зазначила С.Бринцева.

Поряд із судовою практикою — безпорадна реальність архівів. І.Костракевич описала ситуацію, з якою зіткнулась особисто: клієнт пред’явив тимчасове посвідчення, де значилося, що він виключений з військового обліку як непридатний. Адвокатський запит до ТЦК — відповідь: довідки ВЛК немає. Запит до архіву — теж немає. Медичний огляд проходив у 2009 році. «Через халатність роботи деяких РТЦК відбуваються такі неприємні ситуації. І людина залишається зі своєю проблемою сам на сам», — констатувала вона.

«Суди не підміняють собою медичні комісії, а лише перевіряють законність і обґрунтованість прийнятих ними рішень. Саме тому велике значення має правильна підготовка доказової бази, зокрема медичних висновків та експертних документів», — підкреслила С.Бринцева.

Хто оплатить рахунок

Найгостріша дискусія на заході розгорнулася навколо питання, яке, здавалося б, не потребує обговорення: хто має виправляти помилки системи — той, хто їх припустив, чи той, хто від них постраждав?

Адвокат І.Костракевич навела кейс ветерана з кулею в серці. Лікар, який формував направлення, як підставу для встановлення групи інвалідності обрав варикозне розширення вен, а не бойове поранення. Людина отримала третю групу — не пов’язану із захистом Батьківщини. До адвоката ветеран прийшов вже після спливу 40-денного строку оскарження: щойно звільнившись після поранення, думав зовсім не про терміни.

«Лікарі переконували мене, що клієнт ще й дякуватиме, що йому дали третю групу. Людині 50 років, у неї куля в серці, він відвоював. Ну не можна так робити», — розповіла І.Костракевич.

Один із колег запропонував вирішення: якщо з’явилися нові документи, людина може повторно звернутися до ЕКПФО. Технічно — так. Однак адвокат С.Бринцева категорично не погодилася: помилку допустив лікар, і система має її виправляти, а не перекладати тягар на пацієнта. «Ці моменти мали бути пов’язані із самого початку звернення особи. Чому ця особа має звертатися до адвокатів, щоб їй роз’яснили право, і далі повторно звертатися до лікарів, коли вона вже зверталася першочергово?» — запитала вона.

Цю думку підтримав і учасник дискусії, адвокат, голова секретаріату ВКДКА Віктор Вовнюк. Він зауважив, що проблема не обмежується медичною сферою: в Україні помилку державного службовця або медпрацівника виправляє не той, хто її допустив, а сам постраждалий — подаючи нові заяви, документи, скарги. «Хоча він не допускав помилки. Він все зробив, що потрібно було», — констатував В.Вовнюк.

Адвокат Олег Романішин, що практикує в галузі медичного права, запропонував кілька конкретних змін. По-перше — запровадити кілька рівнів адміністративного оскарження: регіональний, центральний та незалежну комісію. Нині всі скарги замикаються на єдиному центрі в Дніпрі: за словами організаторів заходу, туди надійшло понад 100 тисяч звернень, а штат інституту — близько 200 осіб. По-друге — передбачити механізм призначення незалежної медичної експертизи, оскільки люди не довіряють висновкам відомчих комісій. По-третє — зобов’язати комісії мотивувати рішення: не таблицею, а поясненням, яких конкретно доказів не вистачило, які функції не підтверджені, чого бракує для позитивного рішення.

Адвокат І.Костракевич завершила пропозицією, яку вважає ключовою: для військовослужбовців, які щойно звільняються після поранення, потрібно законодавчо подовжити 40-денний строк оскарження рішень ВЛК. «Людина відходила від зони бойових дій морально і психологічно. Вона не думала про оскарження. Треба це розуміти і не бути такими категоричними», — підкреслила вона.

Закон і Бізнес