Уступка права требования возможна только относительно действительного требования, существовавшего на момент его перехода
Верховний Суд України
Іменем України
Постанова
2 жовтня 2012 року м.Київ №3-42гс12
Судова палата в господарських справах Верховного Суду України у складі:
головуючого — Барбари В.П.,
суддів: Балюка М.І., Берднік І.С., Гуля В.С., Ємця А.А., Потильчака О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К» про перегляд Верховним Судом постанови Вищого господарського суду від 28.02.2012 в справі №23/236 за позовом ТОВ «Проектно-будівельна компанія «Просто» до ТОВ «Епіцентр К», третя особа — ТОВ «Виробничо-будівельна компанія «Легіон», про стягнення суми,
ВСТАНОВИЛА:
До ВС звернулося ТОВ «Епіцентр К» із заявою про перегляд постанови ВГС від 28.02.2012 в справі №23/236. Заяву мотивовано тим, що в справах №14/128, №13/600, №7/562, №27/336 за тих самих обставин, на думку заявника, застосувавши ті самі положення закону, суд касаційної інстанції дійшов протилежних висновків щодо підстав для стягнення заборгованості за виконані роботи за договором підряду.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін та перевіривши наведені заявником обставини, Судова палата в господарських справах ВС вважає, що заява підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, між ТОВ «Епіцентр К» та ТОВ «Виробничо-будівельна компанія «Максімус» 1.02.2008 було укладено договір підряду №71/ГП, за умовами якого підрядник (ТОВ «Виробничо-будівельна компанія «Максімус») зобов’язався виконати на свій ризик, власними та залученими силами, своїми матеріально-технічними засобами та з матеріалів замовника комплекс будівельно-монтажних робіт із будівництва споруди торгівельного центру будівельних матеріалів за адресою: пр-кт 250-річчя Визволення Донбасу, м.Макіївка, Донецька обл., а замовник (ТОВ «Епіцентр К») — прийняти та оплатити належним чином виконані роботи.
Умовами договору, зокрема п.6.3.6, передбачено, що замовник зобов’язаний прийняти належним чином виконані підрядником роботи протягом 5 робочих днів із моменту отримання від підрядника повідомлення про готовність робіт до приймання-передання та підписати акт приймання-передання або надати вмотивовану відповідь.
Оплата виконаних робіт згідно з п.12.3 договору здійснюється замовником поетапно протягом 10 банківських днів після підписання сторонами актів приймання-передання виконаних робіт.
Відповідно до п.13.2 договору у випадку, якщо замовник не підписує акта виконаних робіт, він повинен протягом 5 днів із моменту його отримання надати підряднику вмотивовану відмову.
У випадку непідписання замовником акта виконаних робіт без вмотивованої відмови у прийнятті робіт по закінченню строку, вказаного у п.13.1.1 договору, акт вважається підписаним, а роботи — прийнятими та підлягають оплаті (п.13.3 договору).
Натомість, ч.4 ст.882 ЦК встановлено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті й він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише в разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обгрунтованими.
Таким чином, передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта й виникнення за таким актом прав та обов’язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обгрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором.
Водночас судами попередніх інстанцій установлено, що акти виконаних робіт, надіслані ТОВ «Виробничо-будівельна компанія «Максімус», відповідач не підписав, однак листом від 14.07.2009 повідомив підрядника, що акти отримано та буде розглянуто в триваліші строки, а в подальшому заперечив факт виконання робіт, вказаних у акті підрядником.
Також судами встановлено, що 10.02.2011 між правонаступником ТОВ «Виробничо-будівельна компанія «Максімус — ТОВ «Виробничо-будівельна компанія «Легіон» (первісний кредитор) та ТОВ «Проектно-будівельна компанія «Просто» (новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги, за умовами якого позивач набув права вимоги за договором. На підтвердження існування права вимоги до боржника первісний кредитор передав новому кредитору, зокрема, підписані в односторонньому порядку акти виконаних робіт.
Відповідно до стст.512, 514 ЦК кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою, у тому числі внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). При цьому до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов’язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, згідно з нормами чинного законодавства відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цього права.
Таким чином, ВГС дійшов помилкового висновку про можливість передання первісним кредитором права грошової вимоги за договором про відступлення права вимоги від 10.02.2011.
За таких обставин постанова ВГС від 28.02.2012 підлягає скасуванню як незаконна та необгрунтована, а справа — направленню на новий розгляд до суду касаційної інстанції.
Керуючись стст.11123—11125 ГПК, Судова палата в господарських справах ВС
ПОСТАНОВИЛА:
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К» задовольнити частково.
Постанову ВГС від 28.02.2012 в справі №23/236 скасувати, справу направити на новий розгляд до суду касаційної інстанції.
Постанова є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій п.2 ч.1 ст.11116 ГПК.
Материалы по теме
Комментарии
К статье не оставили пока что ни одного комментария. Напишите свой — и будете первым!