Наряд на отстранение

Наличие даже гипотетических рисков для следствия побуждает ВККС становиться на сторону Генпрокуратуры

Высшая квалификационная комиссия судей в очередной раз отстранила от должности четырех судей. В очередной раз ходатайство прокуратуры и доводы, приведенные в них, стали для ВККС убедительнее объяснения самих служителей Фемиды. В чем же кроется причина такой лояльности органа к прокуратуре и есть ли у судей возможность опровергнуть предположение ГПУ?

Регламентовано законом

Намисто з відсторонень, яке своїми рішеннями створює ВККС, стає довшим. Так, 10 липня «кваліфікаційники» постановили, що залишити своє робоче місце на 2 місяці мають двоє володарів мантій з Одещини — Земфіра Асанова з Южного міського суду Одеської області та Андрій Лупенко із Суворовського районного суду м.Одеси. Задовольнила комісія і клопотання Генпрокуратури стосовно відсторонення колишнього голови Апеляційного суду м.Києва ­Антона Чернушенка.

Попри те що одеських володарів мантій підозрюють у скоєнні корупційних злочинів (ч.4 ст.368 Кримінального кодексу) — З.Асанову — в отриманні хабара в розмірі $5000, а А.Лупенка — в пособництві цьому злочину (начебто вони діяли спільно), а дії А.Чернушенка ГПУ розцінює відповідно до стст.375, 376 КК, — засіб забезпечення кримінального провадження ГПУ вибрала для всіх трьох підозрюваних однаковий.

Дійсно, якщо підходити до питання суто формально, то ст.154 Кримінального процесуального кодексу вказує на те, що застосування такого заходу може бути виправдане в разі підозри щодо скоєння посадовою особою тяжких злочинів. А отримання неправомірної вигоди та постановлення завідомо неправосудного рішення належать саме до такого виду кримінальних правопорушень.

Як відомо, відсторонення від посади відбувається на підставі рішення слідчого судді під час досудового розслідування чи суду — під час судового провадження на строк, що не перевищує 2 місяці. Втім, для служителів Феміди законодавець передбачив особливу процедуру, і регламентується вона ст.49 закону «Про судоустрій і статус суддів». Отримати «дозвіл» на застосування подібного запобіжного заходу ГПУ має у ВККС.

Вимоги до прокурорських клопотань (незалежно від того, пред’являються вони суду чи комісії) залишаються загальними. Так, прокуратура має стисло викласти обставини правопорушення, його кваліфікацію та обставини, що дають підстави підозрювати особу в скоєнні злочину. Та, мабуть, головним аспектом, на який мають звертати увагу і суд, і комісія, залишається виклад обставин, котрі дають підстави вважати, що підозрюваний, перебуваючи на посаді, «знищить чи підробить речі і документи, які мають суттєве значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливатиме на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином». Адже наявність саме цих ризиків, за твердженням «кваліфікаційників», і спонукає комісію задовольняти прохання правоохоронців про відсторонення. Та чи повинна ВККС брати на віру слова Генпрокурора і тимчасово позбавляти володаря мантії права на працю через припущення, яке може взагалі не виправдатися?

Гра в аналогію

Якщо ознайомитися з нормами стст.154—158 КПК, то різниця у відстороненні від посади судді та інших посадових осіб полягає саме в тому, який суб’єкт цей захід застосовує. Щодо законників таке рішення має приймати виключно ВККС, у той час як іншим посадовцям треба очікувати ухвали слідчого судді. У решті ж моментів процедура застосування заходів забезпечення є однаковою. І, очевидно, можна припустити, що, вирішуючи питання про відсторонення, комісії треба діяти за аналогією із судовою інстанцією. Тобто, приймаючи рішення, «кваліфікаційники» мають не тільки перевірити наявність певних ризиків для кримінального провадження з боку судді, а й переконатися в їх обгрунтованості.

Більш детально процедура відсторонення судді від посади прописана в регламенті ВККС. Так, відповідно до п.15.6 документа під час розгляду клопотання Генпрокурора комісія враховує мотиви, наведені в клопотанні, правову підставу для відсторонення й застосування заходу для інших осіб. Отже, прокурорські острахи, які прокуратура і члени комісії звикли називати ризиками, необхідно взяти до уваги при ухваленні вердикту.

Однак навряд чи можна вважати, що рішення має на них грунтуватися. Якщо виходити з аналогії судового розгляду, то можна дійти висновку, що ВККС ніхто не позбавляє права оцінювати вірогідність настання певних ризиків для слідства та вимагати від представника ГПУ детального обгрунтування кожного з них. До того ж «кваліфікаційники» рідко користуються нормою регламенту, яка передбачає їхнє «право заслухати будь-яку особу чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про відсторонення судді від посади». І найчастіше винесенню рішення передує лише нетривалий обмін репліками між прокурором, комісією та підозрюваним.

Проте під час розгляду прокурорських клопотань слідчий суддя, наприклад, має виходити з наявності нагальної потреби у відстороненні. Так, у своєму узагальненні щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ радить колегам ураховувати мету застосування запобіжного заходу, «оскільки об’єктивні обставини кримінального провадження можуть свідчити про те, що потреби у відстороненні особи від посади немає».

Що стосується можливості під час перебування на посаді впливати на свідків, то таке формулювання виглядає розпливчатим. Адже, з точки зору прокуратури, «наявність у підозрюваного міцних дружніх стосунків у колективі» вже можна вважати впливом на свідків. Тобто, за логікою правоохоронців, під час тимчасової відсутності підслідного на робочому місці ці стосунки мають раптом охолонути.

Однак у ВККС переконані, що дослідницькою роботою вони займатися не повинні. Їхня роль зводиться до перевірки на предмет законності й обгрунтованості клопотання прокурора.

Проте ця практика виглядатиме більш сумнівною, якщо зважити на реалії сьогодення. Так, принаймні на півтора місяці, поки комісія перебуватиме у відпустці, прокуратурі доведеться зменшити оберти під час друку клопотань про відсторонення: їх просто не буде кому задовольняти. І тут у ГПУ є два шляхи: погодитися з тим, що перебування судді на посаді не зашкодить слідству (у разі виявлення ознак злочину), або взагалі не порушувати жодного провадження до кінця серпня.

Результати розгляду питань щодо відсторонення суддів від посад за клопотанням Генпрокурора новим складом ВККС (з грудня 2014 до липня 2015 р.) можна переглянути тут