Зв’язок терміну й посади

Чи варто новообраному меру Києва розраховувати на подовження строку повноважень?

Відповідно до положень Конституції, які минулоріч роз’яснив КС, вибори мера й міськради в столиці мали відбутися в останню неділю жовтня 2015 року. Проведення ж позачергових виборів на цю дату вплинути ніяк нібито не могло. Проте у своєму останньому рішенні Суд установив, що обраний на позачергових виборах Президент має перебувати на посаді повний термін. Чи стане це рішення прецедентом, який дозволить і новообраному меру Києва також затриматися на посаді?

Повний термін

Із питанням про каденцію Президента, якого обиратимемо вже за тиждень, до Конституційного Суду звернувся 101 нардеп. Справа в тому, що відповідно до ч.1 ст.103 Основного Закону глава держави обирається строком на 5 років. Також згідно з ч.5 цієї статті чергові вибори проводяться в останню неділю березня п’ятого року повноважень Президента.

Разом з тим відповідно до п.16 розд.V «Перехідні положення» Основного Закону «чергові вибори Президента після відновлення положень Конституції в редакції від 28 червня 1996 року... проводяться в останню неділю березня 2015 року». Таким чином, за цією нормою, хто б не став наступним Президентом, йому довелося б готуватись до перевиборів уже менш ніж за рік після інавгурації.

Тому парламентарі й вирішили уточнити, скільки часу на посаді відведено новому гаранту. У свою чергу в мотивувальній частині рішення КС наголосив, що в жодній нормі Конституції не встановлено іншого, крім п’ятирічного, строку перебування Президента на посаді незалежно від того, на яких виборах він переміг, — чергових чи позачергових.

Водночас, наголосили в КС, п.16 «Перехідних положень» було доповнено для унормування конкретної ситуації, що виникла у зв’язку з унесенням змін до Конституції стосовно правового регулювання виборів Президента та необхідністю встановлення (після проведення виборів глави держави 17 січня 2010 р.) дати наступних чергових виборів гаранта. «Аналіз змісту положень цього пункту дає підстави для висновку, що ними визначено дату лише наступних чергових виборів Президента і ці положення не поширюються на правовідносини щодо позачергових виборів глави держави», — йдеться в рішенні суду (повний текст — див. на стор.7. — Прим. ред.). Таким чином, КС вирішив, що новий Президент зможе перебувати на посаді впродовж 5 років.

Столичний фактор

Одночасно з виборами Президента в Києві відбудуться й вибори мера та міської ради. Тож виникає цілком логічне запитання: скільки часу перебуватимуть на посадах переможці цих перегонів — 5 років, як після чергових виборів, чи до жовтня 2015 р. — до проведення чергових виборів до органів місцевої влади по всій Україні?

При цьому ст.141 Конституції встановлює, що «чергові вибори сільських, селищних, міських, районних, обласних рад, сільських, селищних, міських голів відбуваються в останню неділю жовтня п’ятого року повноважень відповідної ради чи відповідного голови, обраних на чергових виборах». Чергові вибори до місцевих органів влади по всій Україні проводились у 2010 р. Кияни ж із місцевою владою востаннє визначалися ще у 2008 р. — під час позачергових виборів мера та депутатів міської ради.

Для того щоб знайти відповідь на поставлене запитання, слід проаналізувати рішення КС №2-рп/2013 від 29.05.13. У ньому Суд указує, що для уніфікації строків проведення всіх чергових виборів депутатів Верховної ради АР Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів і забезпечення можливості реалізації механізму одночасного їх проведення всі відповідні чергові вибори мають відбутися в останню неділю жовтня п’ятого року повноважень рад чи голів, обраних на чергових виборах 31 жовтня 2010 року. «У цей термін повинні відбуватися і вибори депутатів місцевих рад, сільських, селищних, міських голів, обраних на позачергових виборах», — наголосив Суд.

Окремо ж у КС підкреслили, що подовження або скорочення строків повноважень органів місцевого самоврядування, обраних на позачергових виборах, є тимчасовим заходом, спрямованим на реалізацію механізму одночасного проведення всіх чергових місцевих виборів. Це, на думку суддів, не має перешкоджати реалізації прав громадян брати участь в управлінні державними справами.

Таким чином, незважаючи на те, що КС «подовжив» термін перебування Президента на посаді, новообраному меру Києва розраховувати на те саме не варто: трохи більше ніж через рік після перемоги кияни проведуть його «переатестацію». І, як переконані в КС, такий короткий термін перебування його на посаді прав виборців не обмежить.

ПРЯМА МОВА

АНАТОЛІЙ СЕЛІВАНОВ, постійний представник Верховної Ради України в Конституційному Суді:

— Прийняте КС рішення — логічне, обгрунтоване і зрозуміле для кожного. Якщо в Конституції визначено строк, на який обирається Президент, то він стосується і чергових, і позачергових виборів. І це було визначено в рішенні Суду, яке має вже остаточний характер щодо виборчого процесу. Тому не буде жодних інших позицій, які дестабілізували б ситуацію. Надзвичайно важливо, щоб сьогодні у всіх нас було єдине праворозуміння.

ДАВИД ЖВАНІЯ, голова Комітету ВР з питань державного будівництва та місцевого самоврядування:

—Ціна президентських виборів дуже висока, і важливо, щоб не було ніяких спекуляцій і політики не переконували суспільство, що Президент обирається на рік. Для того щоб уникнути цих неузгодженостей, 101 народний депутат, і я в тому числі, звернулися до КС.

Ухвалене Судом рішення єдино правильне. Суперечки були тільки з приводу того, чи треба розглядати це питання, адже те, що Президент обирається на 5 років — аксіома. КС сьогодні саме це й розтлумачив. Після цього мають припинитися будь-які спекуляції щодо дати наступних виборів.

СЕРГІЙ КІВАЛОВ, голова Комітету ВР з питань верховенства права та правосуддя:

— КС усунув небезпечну колізію. Коли 21 лютого поспіхом повертали редакцію Конституції 2004 року, повернули ще два блоки змін — 2011 і 2013 років. У них-то й «закрався» підступний пункт про те, що, виходячи з пам’ятного рішення КС 2010 р., чергові вибори Президента відбудуться в березні 2015-го. І ніде чітко не прописали: «цього пункту не враховувати».

А в нашій країні це дуже багато значить. Перед кандидатом, який програє в другому турі майбутніх виборів, могла б виникнути спокуса через рік узяти реванш. Країні в нинішньому становищі ще тільки цього не вистачало! Та й не може Україна дозволити собі щороку проводити президентські вибори.