Які варіанти проведення виборів після війни розглядаються і чи допустимі вони

Після завершення воєнного стану Україна повинна буде організувати вибори на всіх рівнях — президентські, парламентські, місцеві. Але як саме це має відбутися? Яку роль у цьому процесі відіграють адвокати?

Про це інформує «Закон і Бізнес» з посиланням на НААУ.

Відповіді — у новому випуску подкасту «Експертна думка» з головою Комітету НААУ з питань виборчого права Аллою Басалаєвою.

Поки в Україні триває воєнний стан, проведення виборів заборонено. Це прямо передбачено Конституцією та законом «Про правовий режим воєнного стану», який дозволяє обмеження конституційних прав, у тому числі права обирати і бути обраним. Водночас обговорення майбутніх виборів, за словами А.Басалаєвої, є важливим і своєчасним. «Абсолютно правильно піднімати теми, піднімати проблематику, яка наразі нам відома», — наголосила вона, зазначивши, що варто вже зараз визначати перелік рішень, які доведеться ухвалити після скасування чи припинення воєнного стану.

Виборчий кодекс зобов’язує суб’єктів призначення розпочати виборчий процес не пізніше ніж через місяць після припинення або скасування воєнного стану. У випадку президентських виборів таким суб’єктом є Верховна Рада, тож саме вона буде зобов’язана призначити дату голосування. Вибори народних депутатів України не потребують окремого рішення — Центральна виборча комісія оголошує про початок виборчого процесу самостійно. Місцеві вибори також можуть відбутися вчасно, якщо воєнний стан буде скасовано найближчим часом: попередні місцеві вибори пройшли у 2020 році, отже чергові мають бути призначені на жовтень 2025-го.

Втім, якою саме буде послідовність виборів — питання дискусійне. За словами очільниці профільного комітету НААУ, нинішнє законодавство не передбачає чіткої процедури визначення черговості. Тому вона вважає доцільним ухвалення спеціального закону, який урегулює проведення виборів у післявоєнний період: «Правильним кроком для України буде все ж таки напрацювання окремого закону, який буде регламентувати виборчі процедури майбутніх виборів після війни».

Серед проблем, які вже потребують нормативного врегулювання, — участь внутрішньо переміщених осіб та громадян, які перебувають за кордоном. Наразі, за словами експерта, внутрішньо переміщені особи мають зареєструвати нове місце проживання відповідно до законодавства, а громадяни за межами України — стати на консульський облік. Водночас технічної можливості перевірити свої дані у Державному реєстрі виборців онлайн на сьогодні не існує.

Окремої уваги заслуговує питання організації голосування для військовослужбовців. Поки що, за словами спікера, законодавчих ініціатив щодо цього немає, хоча робочі групи над темою працюють. А впровадження електронного голосування, на її думку, можливе лише після ретельної підготовки і за умов миру. «Жодна система електронного голосування наразі не задовільняє всі критерії», — зазначила вона, наголосивши, що ключовими залишаються вимоги конфіденційності, верифікації та достовірного підрахунку результатів.

Ризики виникають і через тимчасову окупацію частини територій. Як організувати вибори на округах, де немає фізичної можливості відкрити дільниці? Як забезпечити право голосу для виборців з Луганської, Донецької, Запорізької чи Херсонської областей? Як правильно рахувати виборчу квоту, якщо явка буде нерівномірною через демографічні зміни? На ці питання поки немає відповіді.

У цьому контексті особливо важливою є роль адвокатів. «Адвокати є тими, хто захищає суб’єктів виборчого процесу», — зазначила А.Басалаєва. Вони беруть участь у формуванні судової практики, відстоюють права кандидатів і виборців, аналізують нормативну базу. Комітет НААУ з питань виборчого права, за її словами, вже сьогодні працює як майданчик для підготовки до складного етапу — виборів після війни.

Закон і Бізнес