У війну не до виборів…

Чи існує ризик втрати парламентом легітимності?

На даний момент з парламенту вибули в силу різних причин 51 нардеп. Як наслідок, у ВР не вистачає 1/9 складу. Проаналізуємо, чи може законодавчий орган стати неповноважним, якщо така тенденція збережеться.

За змішаною системою

Для повного розуміння питання нагадаємо, що Верховна Рада IX скликання сформована за змішаною виборчою системою: половина нардепів обрана за партійними списками, а половина — в одномандатних округах.

Особливістю такої системи є те, що доукомплектування народними депутатами, які обрані за партійними списками, є простою процедурою: шляхом «підтягування, просування» наступного кандидата з цього списку.

Натомість для мажоритарної частини ВР це може відбуватися виключно через повноцінні нові вибори у конкретному одномандатному окрузі. Сьогодні саме ця частина парламенту не має реалістичного сценарію поповненню новими нардепами на заміну тих, хто вибув. Адже і закон, і здоровий глузд сходяться на тому, що повноцінний виборчий процес і війна — речі несумісні.

Ще до повномасштабного вторгнення 27 місць у Раді були вакантними. Адже громади з мажоритарними округами, де мали б обиратися 26 нардепів, були окуповані. Ще на одному окрузі так і не провели довибори — завадило повномасштабне вторгнення.

Водночас, уже після 24.02.2022 кількість нардепів продовжувала зменшуватися. Відтак, у складі парламенту наразі бракує 1/9 нардепів від його конституційної чисельності. Однак, це не впливає на його повноважність та правомочність.

Єдина умова повноважності

Конституція єдиною умовою повноважності Верховної Ради визначає обрання не менш як 2/3 від її конституційного складу, тобто 300 народних депутатів.

Питання лише в тому чи охоплює поняття «обрання» процес доукомплектування парламенту на заміну депутатів, що вибули. Чітку відповідь з цього приводу надав Конституційний Суд у рішенні від 17.10.2002 №17-рп/2002:

«Верховна Рада України є повноважною, тобто правомочною приймати закони і реалізовувати інші конституційно визначені повноваження, за умов обрання не менш як 2/3 від її конституційного складу (300) і складення новообраними народними депутатами України присяги.

Ця конституційна вимога є умовою повноважності Верховної Ради України протягом всього періоду скликання і не може розглядатися лише як підстава для відкриття її першого засідання першої сесії».

Простіше кажучи, у складі парламенту завжди має залишатися не менше, ніж 300 народних обранців. Інших умов для його повноважності не існує.

Інша річ: чи є правомочним парламент у випадку критичного зменшення її кількісного складу або критично низької присутності нардепів у сесійній залі.

Зазначимо, що ВР приймає закони, постанови та інші акти більшістю від її конституційного складу (226 голосів), крім випадків, передбачених Конституцією — йдеться, наприклад, про внесння змін до Основного Закону (мінімум 300 голосами).

У згаданому рішенні КС є відповідь і на це питання:

«Верховна Рада України правомочна приймати закони і реалізовувати інші конституційно визначені повноваження за умови присутності на її пленарних засіданнях на момент голосування не менше тієї кількості народних депутатів України, яка згідно з Конституцією необхідна для прийняття відповідного рішення».

Комітети і коаліція

Наступним питанням є наявність кворуму, а відтак і правомочності, парламентських комітетів. У цьому випадку кількість необхідних для цього нардепів залежить від кількісного складу того чи іншого комітету.

Однак, утворення комітетів віднесено до повноважень парламенту. Тому ця проблема може бути вирішена шляхом перегляду кількісного складу конкретного комітету, а відтак і кількості депутатів, що необхідна для кворуму. Те саме стосується і тимчасових спеціальних комісій та тимчасових слідчих комісій ВР.

Ще одним моментом, на який слід звернути увагу, — це наявність сформованої коаліції депутатських фракцій. Коаліція має налічувати не менше 226 нардепів. Й фактичний кількісний склад парламенту не має прямого впливу на теоретичну можливість формування коаліції.

Навіть якщо припустити, що вибуття конкретних нардепів призведе до розформування коаліції, все одно це не призведе до автоматичного припинення повноважень ВР. Адже дострокове припинення повноважень парламенту є правом, а не обов’язком Президента. Та і в принципі, повноваження ВР не можуть бути достроково припинені главою держави в останні 6 місяців строку повноважень Верховної Ради або Президента.

Лише після Перемоги

І на завершення: ст.76 Конституції чітко визначає, що строк повноважень Верховної Ради становить 5 років. Оскільки ВР ІХ скликання набула повноважень 29.08.2019, то її 5-річна каденція завершиться лише 28.08.2024. (Між іншим, як зазначали конституціоналісти, чергові парламентські вибори мали відбутися «в останню неділю жовтня п’ятого року повноважень Верховної Ради» (ст.77 Конституції), тобто 29.10.2023.)

У той же час ст.83 передбачає, що у разі закінчення цього строку під час дії воєнного чи надзвичайного стану повноваження парламенту продовжуються до дня першого засідання першої сесії ВР, обраної після скасування такого стану.

Відтак, наразі відсутній реальний сценарій втрати легітимності нашим парламентом. Тож новий законодавчий орган держави, вочевидь, буде сформований лише після нашої Перемоги.

Закон і Бізнес