Не залишайте собак без нагляду!

Обов’язок убезпечити зустрінутих людей і тварин, а також майно від заподіяння шкоди свійською твариною лежить на особі, котра супроводжує останню

Верховний Суд України

Іменем України
Ухвала

22 червня 2011 р.                  м.Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі: 

головуючого — Гуменюка В.І.,

суддів: Балюка М.І., Жайворонок Т.Є., Лященко Н.П., Сеніна Ю.Л.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Особи 6 до Особи 7,Особи 8, Особи 9 про відшкодування матеріальної шкоди за касаційною скаргою Особи 6 на рішення Апеляційного суду Кіровоградської області від 11.06.2009,

ВСТАНОВИЛА:

 У жовтні 2008 року Особа 6 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що у своєму домашньому господарстві утримував поросну свиноматку. 8 жовтня 2008 року дві кавказькі вівчарки Особи 7 забігли в його двір, де утримувалася свиноматка, і нанесли їй численні укуси, внаслідок чого вона втратила багато крові та після отриманих травм абортувалася недоношеними плодами. За рекомендацією ветеринарного лікаря позивач був вимушений дорізати свиноматку, оскільки отримані нею травми були несумісні з життям. М’ясо свиноматки довелося викинути на скотомогильник через непридатність до споживання. Особа 6 просив стягнути з Особи 7 на відшкодування матеріальної шкоди 7830 грн.

Ухвалою Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 9.02.2009 залучено до участі у справі Особу 8 та Особу 9 як співвідповідачів.

Рішенням Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 7.04.2009 позов задоволено: стягнуто солідарно з Особи 7 і Особи 8 на користь Особи 6 7830 грн. на відшкодування матеріальної шкоди та понесені судові витрати.

Рішенням Апеляційного суду Кіровоградської області від 11.06.2009 рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

У вересні 2009 року Особа 6 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Апеляційного суду Кіровоградської області від 11.06.2009, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Відповідно до п.2 розд.XIII «Перехідні положення» закону від 7.07.2010 №2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» касаційні скарги (подання) на рішення загальних судів у кримінальних і цивільних справах, подані до Верховного Суду до 15.10.2010 і призначені (прийняті) ним до касаційного розгляду, розглядаються Верховним Судом в порядку, який діяв до набрання чинності цим законом.

У зв’язку із цим справа підлягає розгляду в порядку ЦПК 1963 року в редакції, яка була чинною до змін, внесених згідно із законом від 7.07.2010 №2453-VI «Про судоустрій і статус суддів».

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову, апеляційний суд виходив із того, що Особа 6 не надав доказів, що саме собаки Особи 7 і Особи 8 завдали свиноматці несумісні з життям тілесні ушкодження, унаслідок чого її довелось дорізати.

З такими висновками апеляційного суду погодитись не можна.

Згідно зі ст.1166 ЦК майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до стст.9, 12 закону «Про захист тварин від жорстокого поводження» особа, яка супроводжує тварину, зобов’язана забезпечити безпеку оточуючих людей і тварин, а також майна від заподіяння шкоди супроводжуваною домашньою твариною. При супроводженні домашніх тварин не допускається залишати їх без нагляду. Дозволяється утримувати собак без повідків і намордників під час оперативного використання правоохоронними органами, собак спеціального призначення, а також собак під час муштри, на полюванні, на навчально-дресирувальних майданчиках. Шкода, заподіяна особі або майну фізичної особи, а також шкода, заподіяна майну юридичної особи твариною, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її утримує.

Під час розгляду справи судом першої інстанції встановлено, що власником собаки Садир породи кавказька вівчарка, Інформація 1, є Особа 7, а собаки Багіра породи кавказька вівчарка, Інформація 2, — дружина Особи 7, Особа 8. 8 жовтня 2008 року Особа 7 вигулював зазначених собак без повідків і намордників. 9 жовтня 2008 року Олександрівською державною районною лікарнею ветеринарної медицини Кіровоградської області складено протокол розтину трупа тварини — свиноматки білої масті, віком 14 місяців, вагою 160 кг, власником якої є Особа 6.Указаним протоколом установлено, що свиноматка утримувалася у дворі Особи 6 на вигулі; 8.10.2008 власник звернувся до ветеринарного лікаря, посилаючись на укуси, рвані рани вуха, глибокі подряпини на тілі свиноматки та аборт, який викликав у неї кровотечу; тварині було надано екстрену допомогу, але через пригнічення загального стану свиноматку довелося дорізати. Свиноматка мала 11 плодів. Указані пошкодження підтверджені протоколом, в якому також зроблено висновок про причину загибелі свиноматки — вимушений забій, викликаний загальним погіршенням стану тварини через утрату крові, пов’язану з абортуванням недоношених плодів після отриманих травм, нанесених хижою твариною.

Суду першої інстанції Особа 7 пояснив, що 8.10.2008 собаки можливо погналися за кішкою чи собакою, а тому залишилися без його нагляду та супроводу. Після цього до нього приїхав Особа 6 та вимагав забрати собак, які покусали свиню.

Відповідно до ч.1 ст.61 ЦПК обставини, визнані сторонами, не підлягають доказуванню.

Оскільки судом установлено, що 8.10.2008 в порушення вимог закону Особа 7 вигулював собак без намордників і повідків, залишив їх без нагляду, що призвело до завдання шкоди майну Особи 6, висновок апеляційного суду про те, що останній не надав суду доказів про спричинення шкоди собаками, які належать подружжю Особи 7,є помилковим.

Апеляційний суд, перевіряючи рішення суду першої інстанції, у порушення вимог стст.213, 214 і 303 ЦПК взяв до уваги ті самі факти й обставини, але висновки цього суду не спростував та не врахував, що надані Особі 6на підтвердження позовних вимог докази відповідачами не спростовані.

Помилково скасувавши законне й обгрунтоване рішення суду першої інстанції, апеляційний суд допустив порушення норм матеріального й процесуального права, тому рішення апеляційного суду підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції — залишенню в силі.

Керуючись стст.336, 339 ЦПК, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду

 УХВАЛИЛА:

 Касаційну скаргу Особи 6 задовольнити.

Рішення Апеляційного суду Кіровоградської області від 11.06.2009 скасувати, рішення Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 7.04.2009 залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.