Будь-які ухвали повинні переглядатися в касаційному порядку, якщо вони перешкоджають подальшому провадженню у справі
Вищий адміністративний
суд України
Інформаційний лист
27 жовтня 2011 року №1901/11/13-11
Головам апеляційних адміністративних судів
У зв’язку з виникненням у судовій практиці питань, пов’язаних із правом на апеляційне або касаційне оскарження судових рішень, ухвалених за результатами розгляду звернень органів державної податкової служби, поданих згідно зі ст.1833 Кодексу адміністративного судочинства, на підставі п.4 ч.1 ст.32 закону «Про судоустрій і статус суддів», Вищий адміністративний суд вважає за необхідне повідомити таке.
Провадження у справах, що здійснюється на підставі подань податкових органів, поданих на підставі ст.1833 Кодексу адміністративного судочинства, є окремим видом судового провадження, відмінним від загального (позовного). При цьому загальні норми КАС, що регулюють процедуру позовного провадження, до провадження на підставі подання податкового органу, підлягають застосуванню в частині, що не суперечить спеціальним нормам ст.1833 цього кодексу.
Зазначене стосується також права на апеляційне та/або касаційне оскарження судових рішень, ухвалених за результатами розгляду подання органів державної податкової служби, поданого на підставі ст.1833 КАС.
Відповідно, за винятком випадків, коли ст.1833 КАС встановлено інше, право учасників справи на апеляційне або касаційне оскарження ухвалених на підставі цієї норми судових рішень визначається за загальними правилами КАС.
З урахуванням викладеного при вирішенні питання щодо можливості апеляційного та/або касаційного оскарження судових рішень, ухвалених у порядку статті 1833 КАС, суди повинні виходити з такого.
Відповідно до ч.2 ст.185 КАС ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від постанови суду повністю або частково у випадках, встановлених цим кодексом. Заперечення на інші ухвали можуть бути викладені в апеляційній скарзі на постанову суду першої інстанції.
Таким чином, за загальним правилом ухвали суду першої інстанції підлягають апеляційному оскарженню лише в разі, якщо така процесуальна можливість прямо передбачена КАС.
Статтею 1833 КАС встановлено, що апеляційному перегляду підлягає ухвала про відмову у прийнятті подання податкового органу. Така ухвала може бути оскаржена протягом 24 годин з моменту її винесення згідно з ч.6 ст.1833 КАС.
Крім ухвал, безпосередньо передбачених ст.1833 КАС, у процесі розгляду подання податкового органу можуть бути постановлені також інші ухвали, зокрема ухвала про залишення подання без розгляду, про закриття провадження у справі (докладніше відповідні питання розглянуті в п.7 листа ВАС від 2.02.2011 №149/11/13-11 та п.5 листа ВАС від 22.04.2011 №571/11/13-11).
Питання про можливість апеляційного перегляду вказаних ухвал повинне вирішуватися з урахуванням загальних норм КАС, які регулюють право на оскарження відповідних судових рішень.
Так, ухвала про залишення подання без розгляду може бути оскаржена відповідно до ч.2 ст.155 КАС.
Право на оскарження ухвали про закриття провадження у справі передбачено ч.3 ст.157 КАС.
Право на оскарження ухвали про залишення подання без руху або про повернення подання встановлено ч.5 ст.108 КАС.
Ураховуючи викладене, апеляційні суди не повинні відмовляти у відкритті апеляційного провадження у разі оскарження ухвал про закриття провадження у справі за поданням податкового органу, залишення подання без розгляду або без руху чи про повернення такого подання.
Постанова суду першої інстанції, прийнята за результатами розгляду подання по суті, підлягає апеляційному оскарженню в загальному порядку відповідно до ч.9 ст.1833 КАС.
Щодо касаційного перегляду судових рішень, ухвалених за результатами розгляду подання податкового органу, судам варто враховувати таке.
Частиною 9 ст.1833 КАС передбачено, що постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена в касаційному порядку за загальною процедурою. Зазначена норма не регулює оскарження ухвал суду апеляційної інстанції, постановлених за результатами розгляду подання податкового органу.
Водночас згідно з ч.2 ст.211 КАС ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку, якщо вони перешкоджають подальшому провадженню у справі.
Наведене правило є загальною нормою КАС і кореспондується з приписами п.8 ч.2 ст.129 Конституції, якими гарантовано право на забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Виходячи з викладеного, касаційному оскарженню підлягають усі ухвали суду першої інстанції, переглянуті в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції, крім тих, щодо яких Кодексом адміністративного судочинства встановлено неможливість касаційного перегляду. Наприклад, є остаточними і не підлягають касаційному оскарженню ухвали суду апеляційної інстанції щодо перегляду постанови, прийнятої у скороченому провадженні.
Водночас ст.1833 КАС не встановлює випадків, коли ухвала суду першої інстанції, переглянута в апеляційному порядку, або ухвала суду апеляційної інстанції є остаточною і не підлягає касаційному оскарженню.
Таким чином, з урахуванням ч.2 ст.211 КАС будь-які ухвали суду апеляційної інстанції, а також ухвали суду першої інстанції після їх апеляційного перегляду повинні переглядатися в касаційному порядку в тому разі, якщо вони перешкоджають подальшому провадженню у справі.
Відповідно апеляційні адміністративні суди не повинні зазначати про те, що постановлені ними ухвали, які перешкоджають подальшому провадженню у справі, є остаточними і не підлягають оскарженню.
Цей лист пропонуємо довести до відома суддів окружних та апеляційних адміністративних судів для врахування при здійсненні правосуддя.
Голова
Вищого адміністративного суду
Весь номер в форматі PDF
(pdf, 2.34 МБ)
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!