Меморандум на допомогу

Валерія ЛУТКОВСЬКА: «Уповноважений не є сьогодні активним гравцем на полі кримінальної юстиції»

Координаційний центр з надання правової допомоги Міністерства юстиції та уповноважений ВР з прав людини підписали меморандум про співпрацю. Мета — «консолідація зусиль, спрямованих на недопущення порушень прав і свобод людини, зокрема права на безоплатну правову допомогу». Підписання меморандуму відбулося 10 грудня під час круглого столу, приуроченого до 65-ї річниці прийняття Загальної декларації прав людини. Власне, саме захисту прав і свобод людини у світлі ухвалення нового КПК й особливо останніх подій і було присвячено захід.

Співпраця в ім’я прав і свобод

Як відомо, з початку цього року в Україні стали працювати центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Мабуть, уперше держава цілеспрямовано й системно інвестує в захист, і в країні з’явилася справжня армія державних адвокатів, котрих призначають не слідчі чи суд, а центри з надання БПД. Природно, не все поки що йде гладко, і правоохоронці деколи все ще працюють по-старому.

Скажімо, моніторинг діяльності правоохоронних органів, проведений омбудсменом у рамках реалізації національного превентивного механізму, продемонстрував системний характер порушень прав затриманих осіб на захист. Зокрема, мова йде про неінформування або невчасне інформування центрів БПД, недопуск адвокатів до участі у справі й т.д. Акумуляція зусиль двох правозахисних публічних інститутів, на думку авторів меморандуму, повинна сприяти кращій реалізації прав громадян на рівний і вільний доступ до безоплатної правової допомоги в кримінальних провадженнях.

«Підписання такого меморандуму в 65-у річницю прийняття Загальної декларації прав людини є приводом нагадати всім нам про честь кожної людини, невід’ємність і взаємозалежність її основоположних прав, а також про необхідність захищати її права», — відзначила уповноважений ВР з прав людини Валерія Лутковська. Директор Координаційного центру з надання правової допомоги Андрій Вишневський подякував омбудсменові за ініціацію підписання документа й підкреслив його знаковість. «Цей документ є відповіддю на виклик моменту, який вимагає об’єднання зусиль правозахисних інститутів для захисту прав людини, зокрема в кримінальному процесі. Система безоплатної правової допомоги, яка функціонує в Україні вже майже рік, зараз демонструє здатність створити внутрішній тиск, необхідний для гуманізації та подальшого реформування системи кримінальної юстиції», — заявив А.Вишневський.

Співпраця в рамках меморандуму здійснюватиметься в кількох напрямках, серед яких — моніторинг стану забезпечення прав і свобод людини, зокрема права на БПД, вивчення випадків, які можуть свідчити про порушення цих прав, аналіз причин таких порушень, їхніх наслідків і т.ін.

Не гравець, а спостерігач

Після церемонії підписання документа учасники круглого столу обговорили гарантії та можливості захисту прав і свобод громадян у світлі норм нового КПК. Тема здавалась особливо актуальною на тлі подій, що розгорталися в країні, і, природно, присутні не могли обійти їх мовчанням.

Наприклад, В.Лутковська розповіла, що відвідувала затриманих після подій 1 грудня на вул. Банковій у Лікарні швидкої медичної допомоги й, за її словами, ніяких скарг стосовно надання медичної допомоги з їхнього боку не було. «Можу констатувати, що медики спрацювали абсолютно ефективно... Праця лікарів у цьому випадку заслуговує тільки подяки», — підкреслила В.Лутковська. Зауважень з приводу поводження конвою, за її словами, теж не було. Правда, спочатку затримані не могли зустрітися з адвокатами, але незабаром це питання було вирішено.

«На щастя чи нещастя, уповноважений не є сьогодні активним гравцем на полі кримінальної юстиції. Відповідно до положень нового КПК тільки адвокат має право представляти інтереси особи в ході кримінального провадження й лише суд може визначати винуватість або невинуватість особи або заходи, які можуть бути застосовані до неї під час досудового слідства. Проте в нас є можливість здійснювати ефективний парламентський контроль за дотриманням прав людини в ході кримінального провадження через виконання функцій спостерігачів і відповідне реагування на зафіксовані порушення. А якщо буде виявлена системна проблема в реалізації цих прав, ми можемо звернутися з пропозиціями до парламенту, щоб удосконалити чинний Кримінальний процесуальний кодекс», — відзначила В.Лутковська й додала, що на всіх кримінальних процесах, пов’язаних з останніми подіями, присутні спостерігачі від омбудсмена, зокрема під час розгляду апеляційних скарг на рішення Шевченківського районного суду м.Києва.

При цьому В.Лутковська закликала всіх потерпілих від «Беркуту» подавати в офіс уповноваженого копії їхніх звернень до прокуратури. Це, на її думку, допоможе ідентифікувати винних. Мовляв, керівники певних підрозділів точно знали, які роти, батальйони виходили на майдан Незалежності в ту ніч, але, щоб упізнати міліціонерів, потрібні заяви від конкретних людей. За її словами, важлива кожне звернення від потерпілих, щоб довести справу до кінця. В.Лутковська також відзначила, що взяла під особистий контроль справу 9 чоловік, затриманих після подій на вул. Банковій.

При цьому інформація, що надходить в офіс омбудсмена, не завжди підтверджується. Наприклад, за словами представника уповноваженого з питань реалізації національного превентивного механізму Юрія Бєлоусова, після того, як з’явилися дані про те, що в токсикологічному відділенні ЛШМД перебувають 20 студентів, його люди негайно відправилися в лікарню, але «виклик» виявився помилковим — студентів там не було. Не підтвердилася й інформація про масові затримання молодих людей на залізничному вокзалі.

Відвідувач, свідок чи затриманий?

Останніми днями тема надання без­оплатної правової допомоги звучить особливо злободенно. На жаль, за словами Ю.Бєлоусова, міліція, як і раніше, не завжди своєчасно інформує центри про затримання людей. Цієї ж проблеми торкнувся й заступник керівника департаменту з питань реалізації НПМ секретаріату уповноваженого ВР з прав людини Петро Грибан. «Працівники правоохоронних органів не засвоїли однієї простої істини: інформувати центр необхідно відразу ж після затримання людини. Є факти, коли людей тримають по 12 год. у приміщеннях, не пристосованих для цього, проводять з ними слідчі дії — і пізнання, і огляд місця події. Ми такі факти виявляємо й у звітах про це говоримо. Але потихеньку до свідомості працівників правоохоронних органів стало доходити, що треба діяти по-новому, тому що рано чи пізно доведеться відповідати за те, що вони не виконували належним чином вимоги КПК», — сказав П.Грибан.

Ю.Бєлоусов теж уважає, що в цій сфері намітилася позитивна тенденція — після того, як усунули конфлікт інтересів, коли правоохоронці, котрі розслідували провадження, самі повинні були інформувати центри. Тепер повідомляти центри про затримання, крім міліції, має право сама людина або її родичі.

А.Вишневський згоден з Ю.Бєло­усовим у тому, що проблема з інформуванням центрів тепер якоюсь мірою відійшла на другий план. Правда, системного характеру набула проблема «прихованих» затримань. «Ми стикалися з тим, що особу фактично затримували, і в розумінні КПК це, без­умовно, було затриманням, але не в розумінні органів внутрішніх справ. Вони навіть юридично намагалися це оформити — наприклад, реєстрували затриманих у журналі відвідувачів і не складали протоколу про затримання або намагались отримати інформацію від людини як від свідка для того, щоб зібрати докази й пізніше пред’явити їй підозру», — розповів А.Вишневський.

За словами адвоката із Житомира Євгена Гришина, незважаючи на змінені правила гри, судді дотепер демонструють деяку упередженість. «На жаль, ми не виступаємо в процесі рівноправною стороною, як передбачено принципами кримінального процесу, і суддя не є незалежним арбітром, він у більшості випадків стає на бік обвинувачення. Так, ст.206 дає можливість звернутися до судді по захист особи, права якої порушені. Проте можу відзначити, що слідчі судді часто не знають, як поводитися, коли адвокат апелює до цієї статті КПК. Щодо цієї статті ще немає роз’яснень вищих, апеляційних судів, і судді місцевих судів поки що бояться її застосовувати».

При цьому Є.Гришин відзначив, що в цілому КПК він задоволений і змінювати щось у кодексі не потрібно. «КПК дав адвокатам багато досить ефективних інструментів. Адвокати БПД зараз уже не бояться сваритися з тими ж правоохоронними органами, суддями, вони навчили себе поважати».