Творче завдання

ВРЮ попросила кандидатів запропонувати свої зміни до законодавства

Спілкуючись із кандидатами в судді, члени Вищої ради юстиції знайшли нові способи перевірки їхніх знань. У колегіальному органі цікавились, як претенденти виходитимуть зі складних ситуацій під час розгляду справ та які зміни до законодавства вони хотіли б унести.

Труднощі лише починаються

Схоже, кандидатам у судді, які одними з перших пройшли співбесіди у ВРЮ, пощастило значно більше, ніж тим, яких колегіальний орган запросив нещодавно. На спілкування з кожним кандидатом члени Ради починають витрачати все більше часу, а запитання стають дедалі складнішими.

Так, весною і на початку літа для схвального вердикту кандидату достатньо було правильно відповісти на кілька запитань з приводу свого реферату або згадати, хто такий слідчий суддя. Деякі ж претенденти взагалі уникали спілкування з членами Ради — колегіальний орган улаштовувала позитивна рецензія на реферат.

Очевидно, така лояльність ВРЮ пояснювалася браком часу для більш тривалого спілкування. Впродовж одного дня слід було провести засідання як секції, так і власне Ради, а якби робота затягнулася, колегіальний орган ризикував би залишитися без кворуму. До того ж поспілкуватися слід було не тільки з кандидатами в судді, а й з претендентами на адміністративні посади та законниками, яких звинувачують у порушенні присяги.

Однак усе змінилось у сезон відпусток. Наразі замість повноцінних засідань Ради збирається лише секція ВРЮ з питань призначення суддів на посади та звільнення їх з посад, робота якої не потребує присутності більшості членів ВРЮ. До того ж у колегіальному органі вирішили зосередитися саме на питаннях щодо кандидатів у судді. Тому якщо раніше десятихвилинну співбесіду з претендентом можна було вважати винятком, то нині це стало звичним явищем.

Є над чим подумати

Змінились останнім часом і питання, які ставлять кандидатам. Схоже, у ВРЮ вирішили приділяти більшу увагу не знанням норм законодавства, а вмінню їх застосовувати на практиці. Все частіше запитання починаються словами: «Якими будуть ваші дії, якщо?..»

Так, під час засідання 6 серпня в Сергія Бегари, який бажає працювати у Верхньодніпровському райсуді Дніпропетровської області, голова секції Лідія Ізовітова поцікавилася, що треба дослідити судді, коли він отримує позов з приводу поновлення на роботі. Окремо члени ВРЮ уточнили, які строки позов­ної давності для трудових спорів та чи має право суд їх поновлювати. Також Голова Верховного Суду Ярослав Романюк поцікавився, як має діяти законник, якщо роботодавець звертається з проханням розірвати трудовий договір з його працівником. Крім цього, С.Бегарі довелося згадати, кому підсудний трудовий спір після порушення процедури банкрутства.

Практичні завдання виконувала й Ольга Білик — кандидатка на посаду судді в Костянтинівському міськрайонному суді Донецької області. Їй необхідно було пояснити, як слід діяти, коли в суд надходить позов про встановлення факту прийняття спадщини. Претендентка відповіла, що слід перевірити, чи зверталась особа до нотаріальної контори, якщо ні — відмовити в задоволенні позову.

Хоча формально кандидатка відповіла правильно, її слова сподобалися не всім у колегіальному органі. Так, суддя Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ Володимир Колесниченко наголосив, що до суду може звернутися старенька жінка, все майно якої було оформлено на загиблу дочку. «Вона не знала, що слід звернутися до нотаріуса, а ви їй відмовите через порушення процедури. З точки зору дотримання принципу верховенства права це буде справедливо?» — поцікавився член ВРЮ. На що О.Білик відповіла, що в такому разі заяву доцільно залишити без розгляду.

Доводилося кандидатам подумати й над іншими дискусійними питаннями. Зокрема, чи можна використовувати в суді дані відеореєстратора як доказ. Разом з тим запитання безпосередньо стосувалися рефератів, які готували претенденти, а тому вони мали володіти цією темою.

Декого з кандидатів під час засідання попросили навіть подумати над можливими законодавчими змінами. Так, Максим Гуренко, який претендує на посаду законника в Ізюмському міськ­районному суді Харківської області, готував реферат з приводу особливостей кримінальної відповідальності неповнолітніх. Тому в колегіальному органі поцікавилися, чи міг би він запропонувати законодавчі зміни для того, щоб удосконалити цю систему. На думку кандидата, слід передбачити заміну норми щодо невідбутої частини покарання на більш м’яку. Крім цього, М.Гуренко переконаний, що ювенальні справи мають розглядати окремі суди.

Також можливими законодавчими змінами члени ВРЮ поцікавились у Христини Гладишевої, яка працюватиме в Рівненському райсуді. Вона розповіла про новації, які, на її думку, могли б удосконалити роботу судів касаційної інстанції.

Не оминули увагою в колегіальному органі й традиційні запитання з приводу новацій КПК, останніх інформаційних листів ВСС та рішень Конституційного Суду. Разом з тим важко сказати, чиїми відповідями члени Ради були задоволені, а кого очікуватимуть нові запитання. Секція своїх рішень не оголошувала, а тому кандидатам варто готуватися до чергового засідання колегіального органу.