Як судам залучати присяжних до здійснення правосуддя — рішення РСУ (текст)

Рада суддів затвердила Положення про організаційне забезпечення участі присяжних у здійсненні правосуддя. В ньому йдеться про права та обов’язки присяжних, відповідальних за їх забезпечення, а також підстави увільнення та самовідводу від розгляду справи

Відповідне рішення ухвалене під час крайнього засідання РСУ, інформує «Закон і Бізнес».

Як зазначила членкиня РСУ, суддя Нововоронцовського районного суду Херсонської області Віра Олійник, розробка положення про присяжних здійснювалося робочою групою при РСУ, до якої увійшли члени Ради, судді місцевих та апеляційних судів, Верховного Суду та Вищого антикорупційного суду, власне судді, які безпосередньо в судових процесах «працюють» з присяжними, а також самі присяжні.

«Головним завданням робочої групи було системне узагальнення сотень пропозицій і зауважень, що надходили з судів з усієї України, та створення дієвого механізму, який би розв'язав щоденні організаційні проблеми судочинства, не порушуючи при цьому меж компетенції органів судового самоврядування», — підкреслила керівниця робочої групи.

В.Олійник зауважила, що, розробляючи положення, члени робочої групи суворо дотримувалася принципу: підзаконний акт не може змінювати чи доповнювати процесуальні кодекси чи закони України. Тому низка прогресивних пропозицій, які вимагають внесення змін до законодавства, були виділені в окремий блок і не увійшли до остаточного тексту.

Метою цього положення є визначення єдиних організаційних засад забезпечення участі присяжних у здійсненні правосуддя, організації їх залучення до розгляду судових справ, взаємодії суду з органами місцевого самоврядування, територіальними управліннями Державної судової адміністрації, роботодавцями особи, яка виконує обов’язки присяжного, та іншими суб’єктами в межах визначених законом повноважень, а також забезпечення належних організаційних умов для виконання присяжними покладених на них законом обов’язків.

Положення визначає організаційні засади забезпечення участі присяжних у здійсненні правосуддя, але не встановлює правового статусу присяжних, їхніх прав та обов’язків, підстав та порядку притягнення до відповідальності, розміру і порядку виплати винагороди та відшкодування витрат, якщо такі питання врегульовані законом або належать до компетенції інших уповноважених органів..

Як нагадали в РСУ, введення інституту присяжних в Україні закріплене на конституційному рівні для забезпечення участі народу у здійсненні правосуддя. Зокрема, ст.124 Конституції гарантує, що народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через присяжних.

Власне сучасний етап розвитку цього інституту розпочався після судової реформи 2012 року (коли присяжні замінили народних засідателів) та подальших змін до Конституції в 2016 році. У грудні 2024 року Верховна Рада прийняла за основу законопроєкти, спрямовані на подальше вдосконалення та створення повноцінного суду присяжних.

Рада суддів України

РІШЕННЯ

25 вересня 2026 року                 м. Київ            №40

Про затвердення Положення про організацію роботи з присяжними в судах України 

Заслухавши та обговоривши інформацію голови робочої групи з розробки Положення про організаційне забезпечення участі присяжних у здійсненні правосуддя Олійник В. відповідно до статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Положення про Раду суддів України, затвердженого рішенням чергового ХХ з’їзду суддів України 11 березня 2026 року, Рада суддів

вирішила:

1. Затвердити Положення про організаційне забезпечення участі присяжних у здійсненні правосуддя.

2. Надіслати місцевим загальним судам для використання в роботі Положення про організаційне забезпечення участі присяжних у здійсненні правосуддя.

Голова                                              Віталій Саліхов

ПОЛОЖЕННЯ

про організаційне забезпечення участі присяжних у здійсненні правосуддя

І. Загальні положення

Це Положення розроблено відповідно до вимог статей 124, 127 Конституції України, Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Цивільного процесуального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та інших нормативно-правових актів, які регулюють організацію роботи з присяжними.

Метою цього Положення є визначення єдиних організаційних засад забезпечення участі присяжних у здійсненні правосуддя, організації їх залучення до розгляду судових справ, взаємодії суду з органами місцевого самоврядування, територіальними управліннями Державної судової адміністрації України, роботодавцями особи, яка виконує обов’язки присяжного, та іншими суб’єктами в межах визначених законом повноважень, а також забезпечення належних організаційних умов для виконання присяжними покладених на них законом обов’язків.

Положення визначає організаційні засади забезпечення участі присяжних у здійсненні правосуддя та не встановлює правового статусу присяжних, їхніх прав та обов’язків, підстав та порядку притягнення до відповідальності, розміру і порядку виплати винагороди та відшкодування витрат, якщо такі питання врегульовані законом або належать до компетенції інших уповноважених органів. Положення не змінює та не доповнює процесуальний порядок розгляду цивільних справ і кримінальних проваджень за участю присяжних, визначений відповідним процесуальним законом.

Організація роботи з присяжними ґрунтується на засадах законності, поваги до конституційної ролі присяжних, добровільності включення особи до списку присяжних, обов’язковому дотриманні присяжними принципів незалежності та неупередженості, недопустимості незаконного впливу на присяжних, рівності громадян у здійсненні правосуддя, прозорості організаційних процедур, захисту персональних даних, своєчасності виклику та обов'язковості з'явлення присяжного до суду, належної комунікації між усіма суб’єктами організації роботи з присяжними.

ІІ. Правова основа організації роботи з присяжними

Правовою основою організації роботи з присяжними є Конституція України, Цивільний процесуальний та Кримінальний процесуальний кодекси України, Закон України «Про судоустрій і статус суддів», Кодекс законів про працю України, Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закон України «Про захист персональних даних», Закон України «Про доступ до публічної інформації», Закон України «Про запобігання корупції», рішення Ради суддів України, рішення Вищої ради правосуддя щодо функціонування підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, нормативно-правові акти Державної судової адміністрації України та інші нормативно-правові акти в межах предмета їхнього регулювання, а також це Положення.

Конституція України визначає фундаментальні засади безпосередньої участі народу у здійсненні правосуддя через присяжних.

Правовий статус присяжних, вимоги до осіб, які можуть бути включені до списків присяжних, порядок формування таких списків, підстави та порядок їх увільнення від виконання обов’язків, а також гарантії їхніх прав визначаються Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

Участь присяжних у здійсненні правосуддя регулюється Цивільним процесуальним кодексом України та Кримінальним процесуальним кодексом України, які визначають процесуальний порядок їх залучення, участі у розгляді справ та ухвалення рішень у складі суду.

Порядок автоматизованого визначення та добору присяжних для судового розгляду з числа осіб, внесених до затверджених списків, регулюється Положенням про автоматизовану систему документообігу суду та відповідними нормативно-правовими актами щодо функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

У разі внесення змін до законодавства, яким регулюється участь присяжних у судочинстві, до внесення відповідних змін Радою суддів України це Положення застосовується в частині, що не суперечить чинному законодавству.

ІІІ. Статус присяжного

Присяжним може бути громадянин України, який досяг тридцятирічного віку, постійно проживає на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного окружного суду, та відповідає іншим вимогам, установленим законом.

Включення особи до затвердженого списку присяжних є підставою для її участі в автоматизованому визначенні присяжних для розгляду цивільної справи або кримінального провадження. Під час участі у розгляді справи присяжний має права та виконує обов'язки, передбачені Законом України «Про судоустрій і статус суддів» та відповідним процесуальним законом. На присяжного поширюються передбачені законом гарантії та обмеження протягом строків, установлених законом.

Не включаються до списків присяжних особи, щодо яких законом встановлено обставини, що унеможливлюють виконання обов’язків присяжного. Особа, включена до списку присяжних, зобов’язана повідомити суд про обставини, що унеможливлюють або істотно ускладнюють її участь у здійсненні правосуддя, за їх наявності.

Закінчення розгляду цивільної справи або кримінального провадження припиняє виконання присяжним обов'язків у цій справі.

Присяжний не є професійним суддею, а також не є працівником суду.

ІV. Права та обов’язки присяжного

Присяжний має право:

1) брати участь у дослідженні всіх відомостей та доказів у судовому засіданні;

2) робити нотатки під час судового засідання;

3) з дозволу головуючого ставити запитання заявнику, заінтересованим особам, їхнім представникам, обвинуваченому, потерпілому, свідкам, експертам, іншим особам, які допитуються;

4) під час наради складу суду (на стадії ухвалення судового рішення) просити головуючого роз’яснити норми права, які підлягають застосуванню під час вирішення питань, юридичні терміни і поняття, зміст оголошених у судовому засіданні документів, ознаки кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа;

5) ознайомлюватися з матеріалами судової справи (кримінального провадження) в обсязі та порядку, визначених процесуальним законом, з урахуванням організаційних умов, створених судом для забезпечення такого ознайомлення. Тривалість ознайомлення присяжного з матеріалами справи визначає головуючий суддя з урахуванням обсягу матеріалів справи, її складності та необхідності забезпечення належної підготовки присяжного до участі у судовому розгляді.

Присяжний зобов’язаний:

1) своєчасно прибувати до суду на запрошення для участі у здійсненні правосуддя;

2) повідомляти головуючого та учасників судового провадження про наявність можливих перешкод, передбачених Цивільним процесуальним кодексом України або Кримінальним процесуальним кодексом України, або законом для його участі в судовому розгляді, а також щодо його стосунків з особами, які беруть участь у цивільній справі чи кримінальному провадженні, яке розглядається за його участю, а також на вимогу головуючого подати іншу необхідну інформацію про себе;

3) дотримуватися порядку в судовому засіданні і виконувати розпорядження головуючого;

4) не відлучатися із зали судового засідання під час судового розгляду;

5) не спілкуватися без дозволу головуючого з особами, які не входять до складу суду, стосовно суті цивільної справи чи кримінального провадження та процесуальних дій, що здійснюються (здійснювалися) під час нього;

6) не збирати поза судовим засіданням відомості, що стосуються цивільної справи чи кримінального провадження;

7) не розголошувати відомості, які безпосередньо стосуються суті цивільної справи чи кримінального провадження та процесуальних дій, що здійснюються (здійснювалися) під час нього, і стали відомі присяжному у зв’язку з виконанням ним своїх обов’язків;

8) не використовувати соціальні мережі для обговорення чи коментування справи;

9) не фотографувати та не копіювати матеріали справи без дозволу головуючого;

10) не використовувати в особистих цілях чи в інтересах інших осіб інформацію, що стала відома у зв’язку з участю у справі;

11) невідкладно та завчасно повідомляти суд про зміну місця проживання; зміну контактних даних; наявність обставин, що перешкоджають участі у здійсненні правосуддя; хворобу; тривале відрядження; обставини, які можуть бути підставою для увільнення від виконання обов’язків присяжного, а також підтримувати в актуальному стані відомості в електронному кабінеті підсистеми «Електронний суд» ЄСІТС, за його наявності…

Повний текст Положення про організаційне забезпечення участі присяжних у здійсненні правосуддя — за посиланням.

Закон і Бізнес