Заклади освіти тепер мають реагувати не лише на сам булінг, а й на його окремі ознаки. Розповідаємо, що саме змінилося і куди звертатись у разі підозри.
Про це інформує «Закон і Бізнес» з посиланням на Судову владу.
11 серпня 2026 року набрав чинності наказ Міністерства освіти і науки України № 961, яким оновлено Порядок реагування на випадки булінгу (цькування) та Порядок застосування заходів виховного впливу.
Оновлені правила передбачають реагування не лише на можливий булінг як систематичне насильство, а й на будь-які виявлені прояви чи ознаки насильства серед учасників колективу закладу освіти.
Що вважається булінгом
Булінг (цькування) — психологічне, фізичне, економічне чи сексуальне насильство, тобто будь-яке умисне діяння (дія або бездіяльність), у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, яке систематично вчиняється особою стосовно дитини, з якою вони є учасниками колективу закладу освіти, або дитиною стосовно іншого учасника цього колективу та яке порушує права, свободи, законні інтереси постраждалої особи та/або перешкоджає виконанню нею визначених законодавством обов'язків.
Він характеризується дисбалансом сил та умисним приниженням. На відміну від конфлікту, який є ситуативним і передбачає рівність сторін, булінг має системний характер і повторюваність дій.
Які ознаки можуть свідчити про насильство
Оновлений порядок визначає перелік проявів, які можуть свідчити про те, що дитина зазнає насильства. Серед найпоширеніших ознак — замкнутість, тривожність, агресивність, різка зміна поведінки, ізоляція від колективу, депресивні стани, аутоагресія чи суїцидальні прояви, фізичні ушкодження, вимагання речей або грошей, поширення образливих висловлювань чи матеріалів інтимного змісту, відмова відвідувати заклад освіти тощо.
Цей перелік не є вичерпним. Наявність окремої ознаки не доводить автоматично факт булінгу, але є підставою перевірити ситуацію та надати необхідну допомогу.
Як повідомити та порядок реагування
Працівник закладу освіти, здобувач освіти або інший учасник освітнього процесу, який помітив відповідні прояви чи ознаки, повинен повідомити про це керівника закладу освіти. Повідомлення може подати будь-який учасник освітнього процесу — усно, письмово, телефоном, електронною поштою чи через спеціальну скриньку, у тому числі анонімно.
Наказом встановлені чіткі терміни реагування: керівник закладу освіти зобов'язаний розглянути повідомлення протягом однієї доби, а у разі виявлення ознак насильства — невідкладно, але не пізніше трьох годин, повідомити Національну поліцію та службу у справах дітей.
Якщо у вчиненні насильства підозрюється керівник закладу, повідомлення подається засновнику або органу управління.
Кожен заклад освіти має створити власну систему запобігання насильству: затвердити внутрішнє положення, визначити відповідальну особу за приймання й реєстрацію повідомлень, забезпечити різні канали звернення та вести облік усіх випадків.
Факт булінгу встановлюється виключно судом. Комісія при закладі освіти не визначає наявність булінгу, а оцінює обставини, визначає потреби дитини, організовує підтримку та ухвалює рішення з урахуванням найкращих інтересів дитини.
Запроваджено обов'язковий моніторинг виконання рішень комісії та їх перегляд у разі неефективності. Дитина має право бути вислуханою — її позиція фіксується у матеріалах розгляду, а слухання проводиться у присутності батьків та психолога або соціального педагога.
Діти, які вчинили булінг або постраждали від нього, мають право на соціально-психологічну реабілітацію відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 585 від 1 червня 2020 року.
Куди звертатися:
— До керівника закладу освіти, а якщо у вчиненні насильства підозрюється керівник — до засновника закладу або відповідного органу управління;
— До місцевої служби у справах дітей;
— До Національної поліції України — 102;
— На Національну гарячу лінію для дітей та молоді — 116 111 із мобільного або 0 800 500 225 із мобільного чи стаціонарного телефону;
— На безоплатну правничу допомогу — 0800 213 103.
Фото: Pexels
Матеріали за темою
Європа за нуль євро: в ЄС пропонують безкоштовні поїздки та знижки 18-річним мандрівникам
02.10.2026
Вчити чи контролювати? Як заборона на хіджаби у школах змінила життя австрійських педагогів
14.09.2026


Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!