Чим сервітут відрізняється від оренди ділянки та яка плата буде справедливою — огляд ВС

Сервітут встановлюється лише у тому разі, коли користування чужою ділянкою є вимушеним та неминучим, а потреба не може бути задоволена в інший спосіб.

На це звернув увагу Касаційний господарський суд, зокрема, у постанові КГС від 3.03.2026 у справі №910/15400/24, інформує «Закон і Бізнес».

У цій справі прокуратура звернулася із позовом про скасування рішення Чернігівської облради щодо поновлення договору платного строкового земельного сервітуту для розміщення стоянки автомобільного транспорту.

Судом першої інстанції позов задоволено частково, визнано недійсним оспорюваний договір та застосовано двосторонню реституцію. Апеляційний суд це рішення скасував у частині повернення облрадою коштів товариству та водночас визнав незаконним рішення облради.

Своєю чергою, КГС зауважив, що основна відмінність між договором про встановлення сервітуту та договором оренди полягає в тому, що встановлення земельного сервітуту не припиняє прав власника володіти, користуватися (згідно із цільовим призначенням ділянки) та розпоряджатися нею. Натомість договір оренди надає орендареві права володіння та користування ділянкою і зобов’язує повернути її після закінчення договору. Таким чином, в орендних правовідносинах ділянка вибуває з володіння та користування орендодавця, тоді як землекористувач ділянки, обтяженої сервітутом, продовжує володіти і користуватися нею згідно з її цільовим призначенням.

У цій справі договір про встановлення земельного сервітуту фактично є договором оренди, укладеним поза конкурентними засадами.

Водночас, КГС погодився із судом першої інстанції, що вимога про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, яке виконано на час звернення з позовом шляхом укладення відповідного договору, є неефективним способом захисту.

Крім цієї справи до огляду практики Верховного Суду щодо речових прав на чуже майно в земельних відносинах, що присвячений земельному сервітуту, за 2018 рік — серпень 2026 року. До нього включені правові позиції щодо:

встановлення земельного сервітуту та умов його встановлення за рішенням суду;

повноважень і меж користування земельною ділянкою, зокрема принципу найменшої обтяжливості;

платності сервітуту та визначення справедливої плати;

припинення сервітуту, його невикористання та належних способів захисту;

розмежування цивільної та господарської юрисдикцій, а також відмежування сервітуту від оренди.

Закон і Бізнес