Як правильно звернутися до адміністративного суду: позов, заява, клопотання

Від позовної заяви до заяви про забезпечення доказів — адміністративне судочинство передбачає кілька видів звернень до суду, і кожен має власні вимоги та строки. Пояснюємо, що і коли подавати.

Про це інформує «Закон і Бізнес» з посиланням на Рівненський окружний адміністративний суд.

Форма звернення до адміністративного суду залежить від мети: оскаржити рішення органу влади, долучити доказ до справи чи попросити суд тимчасово захистити своє право. Це може бути позовна заява, клопотання, заява про забезпечення позову чи доказів та інші заяви, передбачені Кодексом адміністративного судочинства.

Позовна заява: коли потрібно захистити своє право

Позовну заяву подають, коли особа вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушено її права або інтереси. У позові пояснюють, що саме сталося та в чому полягає порушення прав, і особливо важливо чітко сформулювати, якого захисту позивач просить у суду.

Стаття 160 Кодексу адміністративного судочинства визначає, що зазначається у позовній заяві:

– Назва суду.

– Дані позивача, відповідача та інших учасників справи.

– Обґрунтування порушення прав, свобод чи інтересів.

– Позовні вимоги.

– Обставини, якими обґрунтовуються вимоги.

– Докази, що підтверджують ці обставини.

– Відомості про досудове врегулювання спору, якщо воно є обов'язковим.

– Відомості про забезпечення доказів або позову, якщо такі заходи вживалися до подання позову.

– Перелік документів і доказів, які додаються до позову.

– Відомості про докази, які не можуть бути подані разом із позовом, якщо такі є.

– Відомості про оригінали письмових та електронних доказів.

– Підтвердження, що позивач не подавав іншого позову до того самого відповідача з тим самим предметом і з тих самих підстав.

Залежно від ситуації, у позові також зазначають дані представника (якщо він подає позов), ціну позову та розрахунок суми — якщо йдеться про відшкодування шкоди, а також підстави звільнення від сплати судового збору, якщо позивач має таке право.

Стаття 161 КАС визначає, які документи потрібно додати до позову:

– Копії позову та доданих документів — для інших учасників справи, у передбачених Кодексом випадках.

– Документ про сплату судового збору або документ про звільнення від нього.

– Усі наявні докази, що підтверджують обставини, викладені в позові.

– Необхідні заяви й клопотання — наприклад, про витребування доказів чи призначення експертизи.

– Заяву про поновлення строку звернення до суду та докази причин його пропуску — якщо строк пропущено.

– Копію або оригінал оскаржуваного акта чи адміністративного договору, якщо позивач їх оскаржує; якщо документа немає — клопотання про його витребування.

Заява, клопотання або заперечення: звернення з процесуальних питань

Під час розгляду справи учасникам може знадобитися звернутися до суду не з позовом, а з процесуальним питанням. Попросити суд витребувати доказ, викликати свідка чи призначити експертизу можна за допомогою заяви або клопотання; якщо учасник не погоджується із заявою чи клопотанням іншої сторони, він може подати заперечення.

Стаття 167 КАС визначає, що зазначають у такому зверненні:

– Дані особи, яка звертається.

– Назву суду.

– Номер справи та дані судді — якщо справа вже відкрита.

– Питання, яке потрібно розглянути, та прохання до суду.

– Підстави звернення.

– Перелік документів і доказів, які додаються.

– Інші відомості, якщо їх вимагає Кодекс.

Якщо звернення подається під час виконання судового рішення, до нього також додають докази того, що копію надіслано або надано іншим учасникам справи. Якщо звернення не відповідає встановленим вимогам, суд може повернути його без розгляду.

Заява про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності під час виконання рішення суду

Якщо суд уже ухвалив рішення на користь позивача, але під час його виконання суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дії або допустив бездіяльність, які порушують права позивача, він може звернутися до суду з відповідною заявою. Стаття 383 КАС дає позивачу право просити суд визнати протиправними такі рішення, дії чи бездіяльність відповідача.

У заяві зазначають:

– Назву суду.

– Дані позивача, відповідача та інших учасників справи.

– Номер адміністративної справи.

– Відомості про судове рішення та набрання ним законної сили.

– Інформацію про пред'явлення виконавчого листа до виконання та хід виконавчого провадження.

– Що саме зробив або не зробив відповідач під час виконання рішення.

– Обставини порушення прав та докази на їх підтвердження.

– Перелік документів та інших матеріалів, які додаються.

До заяви додають підтвердження, що її копію надіслали іншим учасникам справи. Звернутися до суду можна протягом 10 днів від дня, коли позивач дізнався або мав дізнатися про порушення своїх прав, але не пізніше закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого листа до виконання. Суд розглядає заяву протягом 10 днів з дня її отримання — у письмовому провадженні або в судовому засіданні. Якщо заява не відповідає вимогам, суд може повернути її без розгляду; якщо суд не встановить протиправності дій відповідача та порушення прав позивача, він відмовить у задоволенні заяви.

Заява податкового або митного органу: коли потрібне термінове рішення суду

Стаття 283 КАС встановлює спеціальний порядок звернення до суду податкових та митних органів у випадках, прямо передбачених законом. Зокрема, вони можуть звертатися до суду, щоб:

– Зупинити видаткові операції платника податків.

– Підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна.

– Отримати дозвіл на погашення податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

– Стягнути кошти за податковим боргом.

– Встановити тимчасове обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі України.

– Вирішити інші питання, визначені статтею 283 КАС.

Для таких звернень встановлено короткі строки: заяву подають до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що стали підставою для звернення. У заяві зазначають назву суду, дані органу, який звертається, дані особи, щодо якої просять застосувати захід, підстави звернення, обставини та докази, вимоги заявника, перелік документів, які додаються.

Якщо заява оформлена з недоліками, суд повідомляє про це заявника та дає строк для їх усунення — не більше 24 годин. Суд має ухвалити рішення не пізніше 96 годин з моменту встановлення обставин, що стали підставою для звернення. Рішення у визначених законом категоріях таких справ підлягає негайному виконанню.

Заява про забезпечення позову

Якщо потрібно тимчасово захистити права чи інтереси особи, щоб за цей час їх не було порушено ще більше, або щоб майбутнє рішення суду можна було виконати, учасник справи може звернутися до суду із заявою про забезпечення позову — як до подання позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи.

Суд може застосувати такі заходи, якщо:

– Без них виконання майбутнього рішення суду може бути істотно ускладнене або неможливе.

– Без них ефективний захист або поновлення порушеного чи оспорюваного права може бути істотно ускладнене або неможливе.

– Є очевидні ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень і водночас порушення прав, свобод чи інтересів особи.

Відповідно до статті 152 Кодексу адміністративного судочинства, заява подається у письмовій формі й містить: назву суду; дані сторін та інших учасників справи (адреси, поштові індекси, засоби зв'язку, електронну пошту та відомості про електронний кабінет); предмет позову та обґрунтування необхідності його забезпечення; конкретний захід забезпечення позову, який заявник просить застосувати, та обґрунтування його необхідності; інші відомості, необхідні для забезпечення позову. Якщо заява подається до відкриття провадження у справі, у ній додатково зазначають відомості про інших осіб, які можуть стати учасниками справи, якщо вони відомі заявнику.

Заявник може просити суд застосувати кілька заходів забезпечення позову, але необхідність кожного з них потрібно обґрунтувати. До заяви додають документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Забезпечення позову не означає, що суд уже вирішив спір на користь заявника, — це тимчасовий захід, який допомагає зберегти можливість ефективно захистити право до вирішення справи по суті. Саме подання позову не зупиняє дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень — для цього суд має застосувати відповідний захід забезпечення позову.

Заява про забезпечення доказів: коли є ризик їх втрати

Якщо доказ у справі може бути втрачений, знищений або згодом його буде неможливо чи складно отримати, учасник справи може звернутися до суду із заявою про забезпечення доказів. У заяві зазначають: назву суду; дані заявника; дані іншої сторони, якщо вони відомі; який саме доказ потрібно забезпечити та які обставини він має підтвердити; чому доказ потрібно забезпечити; як саме заявник просить суд його забезпечити та, за потреби, у кого цей доказ перебуває; перелік документів, які додаються.

До заяви також додають документ про сплату судового збору, якщо законом не передбачено звільнення від його сплати.

Закон і Бізнес