По одежі стрічають

Що не можна носити юристу на роботу: правила ділового етикету від експерта

Ми звикли вважати, що професіоналізм адвоката вимірюється лише знанням закону. Але перше враження формується ще до першого слова – постава, рукостискання, колір краватки.

Чотири канали враження

В UNBA NextGen відбувся вебінар «Сучасні правила етикету для професійного розвитку адвокатів та іміджу професії». Модератором заходу виступила адвокат, регіональний представник UNBA NextGen у Волинській області Наталія Савчук, а лектором — експерт з етикету, к.ю.н., засновниця культурно-освітнього проєкту «Etiquette Familia» Вікторія Ромащенко.

Спікер зазначила, що професійний імідж адвоката формується за чотирма каналами: візуальним (зовнішній вигляд, дресс-код, охайність), вербальним (голос, словниковий запас, вміння слухати), невербальним (жести, постава, зоровий контакт, рукостискання) та репутаційним (особисті цінності, конфіденційність, поведінка в соцмережах). «Ми можемо сформувати і справляти приємне враження на наших клієнтів, наших колег, підлеглих, суддівський корпус лише тоді, коли наш зовнішній світ співпадає з нашим внутрішнім світом», — пояснила В.Ромащенко.

За її словами, ці канали працюють лише у зв’язці, а сьогодні до них додається й п’ятий — вміння чесно й прозоро використовувати штучний інтелект у професійній діяльності, не вводячи в оману ні колег, ні клієнтів.

Вітання та знайомство

Розпочинати знайомство спікер порадила із зорового контакту та легкої усмішки. В.Ромащенко розмежувала два типи посмішок — легку, яка торкається лише вуст, та усмішку Дюшена, коли до процесу підключаються й очі. В момент особистого представлення завжди називають повне ім’я, а не скорочене — «Вікторія», а не «Віка», підкреслила лектор.

Якщо потрібно познайомити двох незнайомих людей між собою, спершу називають ім’я того, хто старший за посадою, званням чи віком, а вже потім представляють йому співрозмовника — разом із кількома словами про те, чим ця людина цікава чи корисна. «Таке представлення завжди набагато приємніше, ніж просто «познайомтеся»», — зауважила В.Ромащенко, додавши, що серед типових помилок — відсутність зорового контакту, звертання без імені та звичка забувати познайомити знайомого з незнайомим, коли стоїш поруч із двома людьми одночасно.

Рукостискання і картка

Окремий блок лекції був присвячений церемоніалу рукостискання. Золоте правило просте: старший за посадою, званням чи рангом подає руку першим. У діловому просторі це стосується як чоловіків, так і жінок — радянська традиція, за якою жінка подає руку лише для поцілунку, у бізнес-етикеті не діє.

Спікер продемонструвала приклади некоректних рукостискань, серед яких так звана «мертва рибка» — слабкий потиск без обхоплення долоні. «Часто грішить серед політиків, звісно, Дональд Трамп. Він любитель різних, різких, непередбачуваних рукостискань», — зазначила лектор, додавши, що служби протоколу нерідко вивчають манеру американського президента, аби підказати іншим політикам, як реагувати на його прояви. Не менш промовистим прикладом стала світлина з аудієнції Анджеліни Джолі в Букінгемському палаці, де акторка неправильно розвернула долоню під час привітання.

Руку не подають людині вищого рангу — наприклад, судді, — а також тим, хто фізично не може відповісти на потиск. У таких випадках можна прикласти руку до серця й злегка вклонитися. Рукостискання не здійснюють через стіл, поріг чи в гардеробній кімнаті, а зустрічаючи клієнта в офісі, за словами В.Ромащенко, варто вийти з-за столу йому назустріч.

Значну увагу спікер приділила бізнес-картці, яку назвала інструментом, важливішим за соціальні мережі: «Соціальні мережі постійно грають з нами якусь гру, змінюються алгоритми... Бізнес-картка на сьогоднішній день — це один з найнеобхідніших інструментів, завдяки якому ви чітко пам’ятаєте, як звуть людину». Стандартний розмір — 8,5 х 5,4 см, папір — щільний картон білого чи кремового кольору, шрифт — Times New Roman, а яскраві кольори із золотими літерами лектор назвала поширеною помилкою.

Дрес-код та дипломатія

Дрес-код для чоловіків, за словами лектора, класичний: темно-синій або темно-сірий костюм-двійка чи трійка, сорочка виключно з довгим рукавом, шкіряний ремінь без прикрас, шкарпетки в тон брюкам і такої довжини, щоб під час сидіння не оголювалась нога. Спікер нагадала правило «No brown in town» — коричневе взуття в місті вважається порушенням найвищого стандарту ділового етикету, адже історично цей колір асоціювався із сільською, а не міською діяльністю.

Для жінок дрес-код трохи гнучкіший: допустимі спідниця, сукня чи брючний костюм, ширша палітра кольорів, включно з чорним. Розріз спідниці не повинен перевищувати 10 см, а спідниця-олівець, попри поширену думку, не є діловим елементом, якщо вона надто вузька для того, щоб у ній сісти в авто. Взуття — закрите, підбор від 3 до 7 см, колготки — обов’язкові, нейтрального кольору, а прикрас, за протокольним правилом, має бути не більше 13 — включно з ґудзиками на жакеті чи сукні.

Завершуючи лекцію, В.Ромащенко звернулася до слухачів із думкою про те, що сьогодні для клієнтів вирішальним фактором стає не лише професіоналізм, а й культурна компетентність та вміння дипломатично залагоджувати конфлікти. «Найкраще, що ми можемо сьогодні зробити в комунікації один з одним — це віддавати», — наголосила спікер.

Відповідаючи на запитання слухачів, лектор порадила завжди відповідати на рукостискання, навіть якщо співрозмовник помилився в етикетній нормі: «Справжня вихованість полягає в тому, що ми даємо цій людині можливість не відчувати себе необізнаною». Щодо участі в судових засіданнях у форматі відеоконференції з відпустки, спікер порадила обрати тиху локацію, перевірити звук і одягтися відповідно до формату засідання. Релігійні прикраси, за словами В.Ромащенко, варто носити приховано — під сорочкою або на короткому ланцюжку.

Ще одне практичне запитання стосувалося сумок у судовій залі. Спікер порадила: великий діловий портфель чи сумку-А4 завжди ставлять на підлогу, а не на стіл, стілець чи диван. Мініатюрна сумочка доречна лише тоді, коли в ній не потрібно носити документи чи ноутбук — інакше йдеться про діловий портфель розміром не менше А4.

На завершення лектор нагадала: чим вищий градус конфлікту, тим більше зусиль варто докласти, щоб розв’язати його на «найтепліших» дипломатичних нотах. Адже, за практикою американських адвокатів, найкраще рішення — те, що знайдене ще до судового засідання.

Закон і Бізнес