Як роботодавцеві правильно звільнити працівника за прогул — огляд ВС

Самовільне залишення вчителем учнів без нагляду та непроведення уроків вважається прогулом без поважних причин, незалежно від того, що тривалість такої відсутності була меншою за три години.

На це звернув увагу Касаційний цивільний суд, залишаючи без змін рішення апеляційного суду у справі №398/3043/23, інформує «Закон і Бізнес».

Спір у цій справі стосувався звільнення вчителя фізкультури за прогул на підставі п.4 ч.1 ст.40 КЗпП. Позивач вважав звільнення незаконним, оскільки в один день він брав участь у судовому засіданні, про що роботодавець знав, а наступного дня його відсутність на уроках становила лише дві години, бо через конфлікт із керівництвом він був змушений піти до відділу освіти для вирішення питання про недопущення його до роботи.

Суд першої інстанції задовольнив позов, але апеляційний суд прийняв протилежне рішення.

КЦС погодився із цим, вказавши, що для педагогічного працівника робочим часом є не лише проведення уроку, а й інше педагогічне навантаження. Якщо вчитель був відсутній протягом усього часу, передбаченого його графіком на конкретний день, це вважається прогулом незалежно від абсолютної тривалості цього часу (навіть якщо вона менша за 3 години). Тим більше, що такі дії вчителя порушують дисципліну та безпеку освітнього процесу, що є грубим порушенням обов’язків педагогічного працівника.

До систематизованого огляду правових висновків КЦС щодо розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця на підставі п.4 ч.1 ст.40 КЗпП увійшли й низка інших.

Основну увагу зосереджено на загальних критеріях встановлення факту прогулу, визначенні поняття «робоче місце» та розмежуванні поважних і неповажних причин відсутності працівника на роботі. В огляді проаналізовано підходи ВС до вирішення спорів, пов’язаних із самовільним переходом на дистанційну роботу, використанням відпусток за усною домовленістю чи з помилками в заявах, а також правові наслідки необізнаності працівника про наказ щодо поновлення на роботі.

Окремий розділ присвячено особливостям звільнення за прогул в умовах воєнного стану, зокрема кваліфікації відсутності працівників через перебування в зоні активних бойових дій, в укриттях під час повітряної тривоги або за кордоном задля збереження життя та здоров’я.

Також висвітлено правові позиції щодо специфіки праці окремих категорій працівників – педагогів, керівників підприємств і працівників об'єктів критичної інфраструктури, для яких діють особливі правила щодо дисципліни та надання відпусток у цей період.

Значну увагу приділено процесуальним аспектам та доказуванню, зокрема розподілу тягаря доказування між сторонами, ролі актів про відсутність працівників на роботі порівняно з табелями обліку робочого часу, а також визначенню належних способів захисту в разі невідповідності запису у трудовій книжці фактичним обставинам звільнення.

Закон і Бізнес