Саме позивач як особа, яка ініціювала судовий процес з метою захисту своїх прав, свобод та інтересів, має бути зацікавлений у тому, щоб організувати належне та своєчасне отримання кореспонденції від суду.
На це звернула увагу Велика палата Верховного Суду, залишаючи без змін ухвалу Касаційного адміністративного суду у справі №9901/212/21, інформує «Закон і Бізнес».
У цій справі особа звернувся до КАС із позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати указ Президента «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14 травня 2021 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» від 21.05.2021 №203/2021 в частині.
КАС залишив позов без розгляду, оскільки позивач та його представник повторно не з’явилися в судове засідання без поважних причин.
В апеляції зазначалося, що оскільки позивачеві не може бути надано доступ до державної таємниці, на нього накладено санкції й він перебуває за кордоном, то немає й необхідності отримувати такий доступ представнику та ознайомлюватися з таємною інформацією, за умови, що він в цій частині не зможе зі своїм довірителем узгодити правову позицію задля запобігання розголошення такої інформації.
Також зверталася увага, що суд першої інстанції жодного разу не направляв повістки через ЄСІТС, а направляв поштою. Зазначалося, що представник орендував абонентську скриньку, що, своєю чергою, унеможливлювало повернення до суду скерованих на його ім’я повісток про виклик до суду через відсутність адресата
Своєю чергою, ВП ВС зазначив, що судові повістки було скеровані позивачу та його представнику на їх адреси для листування, що зазначені у позовній заяві та матеріалах справи. Водночас, до повноважень адмінсудів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юросіб або місця проживання фізосіб — учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.
З огляду на це, примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв’язку з позначками за закінченням терміну зберігання, адресат вибув, адресат відсутній і т.п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання судом обов’язку щодо повідомлення учасників процесу про вчинення певних процесуальних дій.
ВП ВС також врахував правову позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справі «Пономарьов проти України», згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Позивач та його представники зобов’язані брати участь у судових засіданнях, обстоювати свої позовні вимоги та проявляти процесуальну активність.
Оскільки представник позивача та позивач були належним чином повідомлені про судові засідання, двічі не прибули в судове засідання з причин, які визнані судом неповажними, заяв про розгляд справи за їх відсутності не подавали, відповідач не наполягав на розгляді справи по суті, ВП ВС погодилась із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для залишення позову без розгляду.
Аби не пропустити новини судової практики, підпишіться на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
Матеріали за темою
КАС закликав ВП ВС переглянути свій висновок щодо обчислення посадового окладу судді — ухвала
30.03.2026
Чи є поважною неявка адвоката в засідання через відсутність допуску до держтаємниці — ВП ВС
30.03.2026
Судовий збір за процесуальні дії зі здійснення судового контролю не сплачується — рішення КС
11.03.2026
Відмова в реєстрації ПН, перевезення пасажирів, оскарження застосування санкцій — огляд КАС
27.02.2026


Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!