Провадження щодо двох суддів закриті, а скарга Маселка задоволена — рішення ДДП ВРП

Дисциплінарний орган не може переоцінювати мотиви судових рішень з огляду на дискрецію суду, а зі збігом часу необхідність притягнення судді до відповідальності певною мірою втрачає актуальність. Але, як виявилося, не завжди…

З огляду на це, друга ДП ВРП підтримала пропозиції дисциплінарних інспекторів про відмову в притягненні до дисциплінарної відповідальності двох суддів місцевих судів, а до одного все ж застосувала стягнення, інформує «Закон і Бізнес».

Зокрема, без задоволення залишено скаргу Департаменту патрульної поліції на суддю Сарненського районного суду Рівненської області Бориса Слободянюка (на фото в центрі). На думку поліцейських, він незаконно звільнив осіб від адміністративної відповідальності за ст.130 КпАП. У жовтні 2025 року палата довідкрила справу за власною ініціативою.

Б.Слободянюк пояснив, що провадження в перелічених справах закрито саме через непрофесійні дії працівників поліції. Зокрема, в одній із справ був складений протокол на особу, яка, як свідчать записи з бодікамер, вийшла з пасажирського сидіння автомобіля. Й, за словами цієї особи, водій втік у лісосмугу. Однак, на записах не зафіксовано, ані цього моменту, ані факту керування особою, яка притягувалася до відповідальності.

Крім того, як зауважив дисінспектор Олег Ільницький, слід взяти до уваги, що перелічені справи мали місце у 2021 році, й у постановах судді містяться достатні обґрунтування щодо прийнятих рішень. Відповідно, дисциплінарний орган не може переоцінювати викладені мотиви, з огляду на дискрецію суду. Також, на його переконання, слід взяти до уваги строки дисциплінарних проваджень, як зазначається у висновках КРЄС, зі збігом яких істотність допущених порушень знизилася, а застосування стягнення втратило актуальність, що.

З цим погодилася й більшість членів палати, крім, звісно, Романа Маселка.

Аналогічного висновку про закриття провадження дійшов і дисінспектор Сергій Пилипенко щодо скарги на суддю Господарського суду Львівської області Зоряну Горецьку. Йдеться про повторне задоволення ідентичної заяви відповідача про залишення позову без розгляду з мотивів наявності в контракті арбітражного застереження. Хоча аналогічна попередня ухвала в цій справі була скасована Верховним Судом.

Суддя погодилася, що допустилася помилки, коли після повернення справи з ВС, поновила відповідачеві строк на подання заяви та задовольнила її. Адже вважала, що ключовим для скасування її рішення ВС указав саме на відсутність такої заяви. «А скільки ж раз ВС має скасувати ваше рішення, аби помилка стала грубою?», — зауважив Р.Маселко, вважаючи, що суддю все ж слід покарати — попередженням.

Однак, із ним не погодилися інші члени палати та відмовили в притягненні до дисциплінарної відповідальності.

Натомість у справі судді Залізничного районного суду м.Львова Юрія Бориславського дисінспектор С.Пилипенко дійшов висновку, що у діях судді є склад дисциплінарного проступку та запропонував застосувати до нього стягнення у виді попередження. Оскільки скарга надійшла від нинішнього секретаря палати, Р.Маселко участі в розгляді не брав.

Утім, це не позначилася на тому, що двоє членів палати підтримали такий висновок, не сприйнявши пояснень судді, який посилався на необхідність дотримання прав правопорушників, зокрема, в частині отримання повідомлення про засідання, та дію карантинних обмежень у той час. Тим не менш, Олена Ковбій пропонувала закрити і це провадження, але її колеги були іншої думки.

Отже, в цьому випадку палата дещо інакше поставилася до «строків давності», хоча, як і в першій наведеній справі, судові рішення ухвалювалися навіть раніше — у 2019—2020 роках.

Закон і Бізнес