Асистент без мантії

Як в Україні та світі впроваджують штучний інтелект у судове адміністрування

Штучний інтелект вже стукає у двері залів суду — не як суддя, а як помічник. Як українські та міжнародні практики вибудовують правила цього партнерства?

Не обман, а інструмент

За спільної організації Міжнародної асоціації судового адміністрування та проєкту ЄС «Право-Justice» відбувся вебінар «Роль штучного інтелекту в судовому адмініструванні: підвищення ефективності та вирішення проблем, пов'язаних із нестачею кадрів».

Президент Міжнародної асоціації судового адміністрування Памела Гарріс окреслила ключовий аргумент на користь ШІ: сучасні суди мусять виконувати дедалі більше роботи за менших ресурсів, і технологія здатна їм допомогти без порушення базових принципів правосуддя. Спікер відкинула поширений закид, ніби використання штучного інтелекту є різновидом нечесності. «Якщо використання ШІ відбувається відповідно до певних чітко визначених принципів, до правил і — найголовніше — за належного нагляду з боку людини, то хіба ми можемо говорити про обман?» — запитала П.Гарріс.

Представник Державної судової адміністрації, відповідальний за питання діджиталізації, Леонід Сапельніков наголосив: для судової системи, яка працює в умовах воєнного стану, ШІ є не просто зручністю, а стратегічним ресурсом трансформації. Він може автоматизувати рутинні процеси, аналізувати великі масиви даних, прогнозувати навантаження на суд та покращувати комунікацію всередині судових установ. «Штучний інтелект може стати інструментом, який надає керівнику аналітичні панелі в реальному часі, допомагає визначати вузькі місця, моделює різні сценарії розвитку», — додав Л.Сапельніков.

Де можна — де зась

Найбільш системний погляд на регулювання ШІ запропонував член ради Всеукраїнської асоціації працівників апаратів судів та голова апарату Вищого антикорупційного суду Богдан Крикливенко. Спільно з колегами, за підтримки проєкту «Право-Justice», він розробив стандартизовану операційну процедуру (СОП) — документ, покликаний визначити принципи, терміни та правила використання суддями і працівниками апарату алгоритмів штучного інтелекту як для здійснення правосуддя, так і для судового адміністрування.

Перша версія нормативного регулювання з’явилась раніше: у грудні 2024 року ВАКС затвердив наказом засади використання алгоритмів ШІ. Проте, за словами Б.Крикливенка, той документ уже виглядає «доволі базовим і навіть примітивним» — СОП є наступним, якісно вищим рівнем регулювання. Документ структурований навколо переліку дозволених сфер застосування, ключових принципів та практичних вимог.

Серед допустимих напрямів використання ШІ — автоматизація адміністративних процесів (систематизація документів, планування робочого часу), інформаційна підтримка при підготовці судових рішень (аналіз практики, пошук релевантних прецедентів), переклад документів для забезпечення мовної доступності, а також аналіз статистики та прогнозування навантаження на суд.

До принципів СОП належать: законність і дотримання прав людини, пріоритет людського контролю, прозорість і зрозумілість процесів, недискримінація і справедливість, конфіденційність і захист даних, а також відповідальність за використання ШІ та результати його роботи. «Будь-який результат має бути перевірений, оцінений, проаналізований людиною. Якщо ми говоримо про судове рішення — воно має прийматися виключно людиною», — наголосив спікер.

Алгоритм шукає прецедент

Окремий і, мабуть, найбільш промовистий блок СОП — так звані «червоні лінії»: перелік того, що штучному інтелекту в суді заборонено категорично. Б.Крикливенко назвав їх: остаточне ухвалення судового рішення без належного людського контролю, оцінка доказів без перевірки людиною, автоматизоване визначення розміру покарання чи міри відповідальності, обробка персональних даних за ознаками, які можуть спричинити дискримінацію учасника провадження, масове біометричне ідентифікування в приміщеннях суду, а також аналіз емоційної поведінки учасників процесу.

Поруч із заборонами — низка практичних вимог: обов’язкове навчання персоналу, деперсоналізація будь-якої інформації перед завантаженням у відкриті системи, двофакторна автентифікація, регулярне оновлення антивірусного програмного забезпечення та аудит систем. «Те, що ми використовуємо в нашому суді вже більше року, — ми обов’язково перевіряємо і звіряємо. Такий фактчекінг проводиться для того, щоб людина перевіряла, що і який продукт здійснений алгоритмами ШІ», — розповів Б.Крикливенко.

Живу демонстрацію того, як ШІ вже працює на практиці, провів перший заступник керівника секретаріату Верховного Суду Расім Бабанли. З 2020 року він разом з командою та проєктом «Право Justice» розробляв базу правових позицій ВС — інструмент, відкритий для всіх бажаючих незалежно від країни перебування.

Логіка бази проста: юрист завантажує текст позовної заяви або судового рішення — і система автоматично підбирає релевантну практику ВС. Актуальність такого рішення важко переоцінити: судді ВС щотижня розглядають близько 2000 справ по всіх видах юрисдикції, і стежити за власною практикою в таких умовах вкрай складно. Оновлена у 2025 році до версії 2.0, база суттєво спрощує це завдання.

З квітня 2025 року система отримала функцію генерування правових позицій засобами штучного інтелекту. Раніше оператори вручну формулювали ключовий висновок з кожної справи. Тепер алгоритм справляється з цим менш ніж за 10 секунд. «Як експерт, можу стверджувати, що ця база формулює позиції якісно десь приблизно на 80—90%. Ми брали 100 рішень, давали генерувати 100 позицій — і люди, які їх оцінювали, ставили оцінку від 8 до 9 по 10-бальній шкалі», — зазначив Р.Бабанли.

Підсумовуючи, спікер підкреслив: ШІ жодним чином не замінює суддю, але стає надійним помічником у роботі з великими масивами даних. «Штучний інтелект не може замінити суддю, але точно може стати ще одним надійним помічником і допомагати йому працювати з великими обсягами даних, тим самим вивільняючи час для дійсно важливих і складних справ», — підсумував Р.Бабанли.

Закон і Бізнес