Чи має адвокат право на відпустку, що гальмує судовий розгляд, скаже ОП ККС

Саме по собі посилання адвоката на перебування у відпустці в разі, коли процес не можна перенести без порушення строків, зокрема, передбачених ст. 49 КК, не може бути визнано поважною причиною неявки.

Таку позицію висловила колегія суддів Касаційного кримінального суду, передаючи на розгляд об’єднаної палати ККС справу №285/1242/17 для відступу від висновку іншої колегії, інформує «Закон і Бізнес».

У цій справі особу було визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286 КК, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.

Апеляційний суд частково скасував вирок — у частині вирішення цивільного позову, в решті — залишив без змін.

У касаційній скарзі захисник за призначенням, серед іншого, звертав увагу на те, що апеляційний суд відмовив у задоволенні клопотання про відкладення розгляду через його відпустку. Суд пояснив це тим, що обвинувачений та його захисники, зокрема, зловживають правом на відкладення судового розгляду і в такий спосіб бажають затягнути строки апеляційного розгляду.

На переконання колегії ККС, у даному випадку мало місце порушення принципу добросовісності, де сторона захисту, як обвинувачений, так і захисники, зловживали процесуальними правами в формі штучного затягування процесу внаслідок поведінки, яка перешкоджає винесенню рішення в межах строку, визначеного приписами ст.49 КК.

Також колегія зазначила, що саме по собі посилання адвоката, який здійснює повноваження захисника як самозайнята особа, на перебування у відпустці як на поважну причину неприбуття в судове засідання, не ґрунтується на вимогах закону, отже відокремлено від інших вагомих обставин, про які йдеться в ст. 138 КПК, не може бути визнано поважною причиною неявки. І така заява не може бути підставою для відкладення засідання, оскільки відпустка для самозайнятої особи не передбачена, ані профільним законом про адвокатську діяльність, ані трудовим законодавством, ані Конституцією.

Безвідносно до того, чи перебуває адвокат у трудових відносинах чи ні, реалізуючи своє право на відпочинок, він має діяти у спосіб, який найменше вплине на утруднення можливості надання професійної правової допомоги клієнту. Тож правом на відпочинок адвокат може користуватись на свій розсуд залежно від зайнятості в судовому процесі.

Колегія суддів зауважує, що аж ніяк не ставить під сумнів право адвоката на відпочинок. Водночас вважає, що про свої плани відпочивати адвокат має завчасно попередити суд задля належної організації розгляду, зокрема, із урахуванням вимог щодо дотримання розумних строків провадження, серед яких і визначені в ст.49 КК.

Тому колегія пропонує ОП ККС відступити від висновку, викладеного у постанові ККС від 5.07.2023 у справі № 722/889/21, «який дає підґрунтя сприймати саме клопотання захисника про відкладення судового розгляду, подане за тиждень до заздалегідь визначеної судом дати, через відпустку адвоката, поважною причиною до відкладення судового засідання».

Закон і Бізнес