Неіснуючий стандарт

Чи допомагає цивільна конфіскація боротись із корупцією?

Активи посадовців дедалі частіше визнають необґрунтованими, а за цим визнанням слідує і процедура цивільної конфіскації. Чи справді така поширена практика є доцільною мірою відповідальності і чи дійсно вона викорінює корупцію?

Законність доходів

Адвокат, заслужений юрист України, к.е.н., керуючий партнер ЮК «АМБЕР» Семен Ханін виступив на ІІI Legal Аnti-Сorruption Forum із доповіддю «Перспективи цивільної конфіскації як усталеної антикорупційної практики».

Спікер зазначив, що «необґрунтовані активи — це доволі небезпечна нісенітниця». Адже, коли держава, порушуючи елементарні правила здорового глузду, зазіхає на власність громадянина задля досягнення ефемерних цілей, це вже «не боротьба з корупцією, а тоталітаризм».

За словами С.Ханіна, ключовий елемент боротьби з корупцією — це усунення надмірних повноважень у чиновників. Для юристів при цьому головне — це відсутність правової невизначеності.

Звертаючись до норм законодавства, адвокат звернув увагу на те, що в законі «Про запобігання корупції» (ч.2 ст.69) зазначено, що активи, щодо яких судом на підставі поданих доказів не встановлено, що вони, або кошти, необхідні для їх придбання, були набуті за рахунок законних доходів, є необґрунтованими. Тобто активи є обґрунтованими, коли вони добуті за рахунок законних доходів. З тим виникає таке питання: а що таке «законний дохід»?

Відповідно до ч.4 ст.368⁵КК, під законними доходами слід розуміти доходи, правомірно отримані особою із законних джерел, зокрема визначені пп.7 і 8 ч.1 ст.46 закону «Про запобігання корупції». Це стаття про те, що має бути відображено в декларації. У ній, в свою чергу, зазначено, що це доходи у вигляді заробітної плати за основним місцем роботи чи за сумісництвом, дивіденди, проценти, роялті, страхові виплати, аліменти, благодійна допомога, подарунки, а також інші доходи.

«Маємо таку собі суміш різних законів, ЦК, ЦПК, КК, КПК, закону «Про запобігання корупції». Нічого не зрозуміло, але на прикладі: якщо чиновник чи його дружина, скажімо, отримали в дар «Криворіжсталь», внесли в декларацію як подарунок і сплатили податок, то це є законним доходом?», — додав С.Ханін.

Людина, до якої застосовується цивільна конфіскація та ще й притягується до кримінальної відповідальності за ст.368⁵ КК, природно обурюється: «Це був подарунок. Так, я забув його задекларувати, але за це має наступати відповідальність як за недостовірне декларування, це не тяжкий злочин. Я забув сплатити податки — є відповідна ст.212 КК, яка дозволяє сплатити цей податок і закрити кримінальне провадження».

«Чому ж такій особі не дати можливість відповідати за менш тяжкою статтею про недостовірне декларування і не дати можливість сплатити податок? Чому ми застосовуємо цивільну конфіскацію та ще й кримінальну відповідальність?», — наголосив С.Ханін.

Також спікер звернув увагу на те, що Конституційний Суд, скасовуючи відповідальність за необґрунтовані доходи, зазначив у рішенні від 26.02.2019, що «відсутність підтвердження доказами законності підстав набуття у власність активів у значному розмірі ще не означає їх набуття суспільно-небезпечним діянням».

«Ми сьогодні створили умови, коли доведення суспільно-небезпечного діяння, яке взагалі мало б бути предикатом розгляду необґрунтованих активів, не вимагається навіть за змістом. Має бути доведено, що це суспільно-небезпечне діяння, що це корупційне діяння, і тоді вже не важливо, законно чи незаконно особа отримала ці кошти і чи декларувала, чи сплатила податки. Але це нікого не цікавить», — додав адвокат.

Різна відповідальність

Спікер задався питанням й про те, як слід відраховувати, що , кому, коли, від кого дісталось.

«У нас взагалі зробили із заповнення декларації якийсь квест. Що б не робив декларант, він все одно щось кудись не так запише. А чому взагалі хтось має її заповнювати? Є бази та реєстри щодо власності, збирайте цю інформацію. Я можу вказувати інформацію щодо того, чого в цих базах немає. Давайте ще обмежимо чиновників у праві мати при собі готівку!», — обурився С.Ханін.

Також він зауважив, що сьогодні і так мало хто хоче бути чиновником. «Хіба є люди, у кого взагалі немає родичів? Так от: пильнуйте за родичами, бо якщо хтось із них стане суб’єктом декларування, до вас особисто можуть прийти і попросити підтвердити, що ваші активи — обґрунтовані. При чому ще до того, як цей родич став чиновником. Так давайте тоді введемо нотаріальне посвідчення згоди, яку особа має брати у родичів про те, що вони не заперечують стосовно її кар’єри як державного службовця!», — наголосив спікер.

Окремо виникає питання й щодо того, чому якщо людина має обов’язок подавати декларацію, до неї застосовується один вид відповідальності, а якщо йдеться про звичайну людину — інший. Тобто звичайній людині у випадку набуття активів за рахунок коштів, з яких не сплачено податки, загрожує максимум ст.212 КК, і жодної цивільної конфіскації та ст.368⁵ КК.

«Це що, щось погане, коли людина приходить до влади? Закони мають виконуватись, але насамперед прийматись не для того, щоб ми комусь сподобались, якимось іноземним партнерам, а для нашого життя. У нас дивна ситуація — гинути на фронті, захищаючи країну ми можемо, ми гідні, а керувати країною самостійно — ні, бо потрібні поради якихось іноземців, які постійно кажуть, що ми не туди йдемо і не так робимо. Хоча б нам, юристам, поясність тоді зміст цих законів. Це дійсно для боротьби з корупцією? Це ми таким чином її прибираємо?!», — зауважив С.Ханін.

За його словами, у країні фактично створили ситуацію, коли є певна правова невизначеність, коли можлива різна відповідальність, коли можлива відповідальність за третіх осіб, коли є начебто презумпція правомірності набуття (якщо подано позов, то на час його розгляду ніхто це майно не забере без рішення суду). Але стандарт обґрунтування цього позову не визначений. «У нас стандарт обґрунтування зводиться до фрази: «Ми порахували, у нас щось не сходиться». Але, фактично, коли ти придбав майно як звичайна людина, все було добре. Нотаріус і держоргани зареєстрували твою нерухомість. Але тепер ти повинен щось доводити», — додав адвокат.

«Й нічого не зміниться, якщо ми з вами не зможемо напрацювати зміни до законодавства, запропонувати, пояснити суспільству, що ми не проти боротьби з корупцією, що ми проти правової невизначеності, безглуздості, що ці закони насправді не заважають корупційним ризикам, а створюють бажання випхнути з країни бізнесменів і талановитих людей, які переїжджають за кордон, де відчувають себе спокійніше», — підсумував С.Ханін.

Закон і Бізнес