Чи зобов’язаний суд зупинити провадження у справі за участю військовослужбовця — ВП ВС

У суду є обов’язок, а не право зупинити провадження у справі в разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, в складі ЗСУ або інших військових формувань, що переведені на воєнний стан.

На цьому наголосила Велика палата ВС, залишаючи без задоволення касаційну скаргу у справі №754/947/22, інформує «Закон і Бізнес».

Спір у цій справі стосувався реалізації прав користування квартирою. Суд першої інстанції задовольнив позов, встановивши порядок користування квартирою. Апеляційний суд зупинив провадження у справі до припинення перебування відповідача у складі ЗСУ.

З таким процесуальним рішенням позивачка не погодилася та звернулася зі скаргою до Касаційного цивільного суду, який передав справу на розгляд ВП ВС.

Велика палата зазначила, що воєнний стан є загальним правовим режимом, що вводиться в Україні та створює юридичні рамки (правову конструкцію) для діяльності всіх державних інститутів, економіки та суспільства в умовах збройної агресії. Такий захід є системним, комплексним і загальнодержавним, стосується внутрішньої структури та чисельності ЗСУ та інших військових формувань з метою приведення їх у максимальну бойову готовність.

Тому ВП ВС дійшла висновку, що під час застосування правил п.2 ч.1 ст.251 ЦПК та аналогічних процесуальних норм права, визначених у п.3 ч.1 ст.227 ГПК та в п.5 ч.1 ст.236 КАС, судам потрібно виходити з такого:

1) з моменту введення в Україні воєнного стану і до моменту його скасування чи припинення ЗСУ та інші утворені відповідно до закону військові формування потрібно вважати такими, що «переведені на воєнний стан»;

2) упродовж дії воєнного стану в Україні та проведення загальної мобілізації належними для застосування судом згаданих вище норм процесуального права є докази (військовий квиток, накази командира військової частини тощо), що містять інформацію про те, що військовослужбовець перебуває на військовій службі;

3) якщо військовослужбовець висловлює власну волю проти зупинення провадження у справі та прагнення продовжувати розгляд справи (особисто або через представника), суд має врахувати його волевиявлення та продовжити здійснювати судочинство у відповідному провадженні.

У цій справі суд апеляційної інстанції встановив, що відповідач перебуває на військовій службі, що підтверджено довідкою за формою №5, виданою командиром військової частини. Тож, беручи до уваги факт проходження відповідачем військової служби в період дії воєнного стану, який є об’єктивною обставиною, що перешкоджає його участі в розгляді справи, і відсутність беззастережної волі військовослужбовця щодо продовження розгляду справи, ВП ВС визнала оскаржувану ухвалу такою, що відповідає вимогам п.2 ч.1 ст.251 ЦПК.

Закон і Бізнес