Як судам ураховувати думку дитини та її найкращі інтереси — огляд ЄСПЛ

Ігнорування бажання дочки жити з матір’ю, а також те, що її не було заслухано у надмірно тривалому провадженні щодо опіки, порушили їхнє право на приватне і сімейне життя.

Такого висновку дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 3.09.2015 у справі «M. and M. v. Croatia» (№ 10161/13), інформує «Закон і Бізнес».

Ця справа стосувалася спору про опіку, зокрема обвинувачень батька у жорстокому поводженні з дитиною. Мати та її дочка скаржилися до ЄСПЛ на те, що національні органи влади не забрали дитину з-під опіки батька, щоб запобігти подальшому домашньому насильству.

ЄСПЛ зауважив, що був особливо вражений тим, що після 4 років і 3 місяців дитину так і не заслухали у провадженнях щодо опіки, і вона не мала можливості висловити свою думку перед судами щодо того, з ким із батьків хоче жити. Ще більш дивним було те, що жодних заходів для прискорення проваджень щодо опіки не було вжито з 2014 року, коли дитина почала демонструвати самоушкоджувальну поведінку.

Експерти з психології та психіатрії встановили, що обидва батьки однаковою мірою були (не)придатні для виховання дитини, і ця позиція, вочевидь, поділялася місцевим центром соціального забезпечення. Ті ж експерти засвідчили, що дитина висловила сильне бажання жити з матір’ю.

До того ж, обидва батьки проживали в одному місті, і зміна рішення про опіку не призвела б до того, що дитині довелося б змінювати школу чи залишати своє звичне соціальне середовище. Отже, ЄСПЛ встановив, що неврахування бажання дитини щодо того, з яким із батьків вона хотіла б жити, за конкретних обставин її справи, порушило її право на повагу до приватного і сімейного життя за ст.8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Також Суд визнав, що право на повагу до сімейного життя як матері, так і дитини було порушено у зв’язку із затягуванням проваджень щодо опіки, що становило ще одне порушення ст.8 конвенції.

Крім цього, в огляд практики ЄСПЛ щодо права дитини бути почутою та врахування її найкращих інтересів увійшли низка інших. В ньому узагальнено практику ЄСПЛ, в якій ідеться про те, як Договірні Держави — учасниці Конвенції повинні забезпечувати участь дитини у вирішенні питань, що стосуються її життя, виховання та сімейних відносин, і наведено добірку рішень, в яких ЄСПЛ оцінював, чи дотрималися національні суди вимог ст.8 конвенції щодо поваги до сімейного життя та принципу першочерговості найкращих інтересів дитини.

Огляд містить переклади обставин справ і висновків ЄСПЛ за рішеннями, про які йдеться, зокрема, в Ключовій темі про право дитини бути почутою в межах національних проваджень у сімейних справах.

Закон і Бізнес