Орендна плата за землю, звільнення держслужбовця та арешт рахунків виконавцем — огляд КАС

Податкове зобов’язання у формі орендної плати виникає лише у випадку наявності зареєстрованого речового права користування земельною ділянкою, зокрема на підставі чинного договору оренди.

На це звернув увагу Касаційний адміністративний суд, змінюючи мотивувальну частину постанови апеляційної інстанції у справі №160/27644/23, інформує «Закон і Бізнес».

У цій справі фізична особа звернулася із позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення, яким визначено податкове зобов’язання з орендної плати за землю. Платник указав, що договір оренди припинив дію; частина об’єкта вже належить іншим особам; податкове зобов’язання потрібно розподіляти пропорційно між співвласниками; розрахунок орендної плати є необґрунтованим.

Суд першої інстанції частково задовольнив позов, визнавши протиправним ППР у частині нарахування орендної плати понад розмір, пропорційний частці власності позивача (45,35%). Апеляційний суд це рішення скасував та задовольнив позов повністю.

Своєю чергою, КАС зазначив, що у разі, коли платник не має зареєстрованого речового права користування ділянкою в звітному році (оскільки договір оренди закінчився в попередньому році, а новий не було укладено), то він не міг бути платником орендної плати. У такому випадку плату потрібно справляти у формі земельного податку, лише в межах частки, яка відповідає частці в праві власності на будівлю.

Водночас, КАС відхилив покликання податкового органу на положення ст.33 закону «Про оренду землі» щодо можливості продовження договору оренди без ухвалення нового рішення ради, оскільки закон не встановлює автоматичного поновлення договору без волевиявлення сторін та реєстрації прав.

Крім того, касаційний суд констатував, що суд апеляційної інстанції вийшов за межі апеляційної скарги (тому що позивач оскаржував рішення лише в частині відмови в задоволенні позову), то повне скасування рішення першої інстанції, яке не було оскаржено в частині задоволення позову, порушує принципи диспозитивності та меж апеляційного перегляду, визначені ст.308 КАС.

До огляду практики КАС за серпень 2025 року включено низку інших правових позицій, які матимуть значення для формування єдності судової практики. Зокрема, про:

правомірність податкової вимоги, сформованої на підставі самостійно задекларованого та несплаченого податкового зобов’язання в умовах воєнного стану;

критерії класифікації алкогольної продукції для цілей акцизного оподаткування;

наслідки зарахування закладом вищої освіти осіб на навчання понад ліцензований обсяг;

дотримання процедури голосування під час проведення дистанційного засідання місцевих рад в умовах воєнного стану;

правове значення ідентифікації та закріплення меж територій природно-заповідного фонду;

недопустимість звільнення держслужбовця лише через зміну назви органу чи посади;

відсутність у виконавця обов’язку перевіряти цільове призначення рахунків боржника до накладення арешту.

Закон і Бізнес