Чи достатньо письмового договору для підтвердження банківського вкладу — ОП КЦС

Відсутність банківських рахунків, і як наслідок, необлікування на них залучених коштів на підставі укладеного в письмовій формі договору банківського вкладу слід кваліфікувати як невиконання банком своїх обов’язків.

На це звернула увагу об’єднана палата Касаційного цивільного суду, скасовуючи постанову апеляційної інстанції у справі №306/44/22 у частині відмови в задоволенні позовних вимог та залишаючи в цій частині в силі рішення місцевого суду, інформує «Закон і Бізнес».

У цій справі особа звернулася з позовом до АТ «Комінвестбанк» про стягнення коштів за договором банківського вкладу та неустойки. У червні 2020 року позивач уклав з банком в особі начальника Свалявського відділення договір банківського вкладу, відповідно до умов якого банк прийняв у позивача 290 тис. євро строком на один рік із нарахуванням 6% річних. У листопаді 2021 року позивач звернувся до банку із заявою про повернення вкладу з процентами. Проте банк у вчиненні таких дій відмовив, наголошуючи, що доказів внесення (зарахування) коштів на депозитний вклад немає, відповідні рахунки в банку не відкривалися, договір на обслуговуванні відсутній.

Позивач наголошував, що передавав кошти особисто начальнику Свалявського відділення в його службовому кабінеті, в робочий час, там же підписав договір, що був засвідчений печаткою банку.

Суд першої інстанції позов задовольнив частково. Апеляційна інстанція таке рішення скасувала.

Своєю чергою, ОП КЦС зазначила, що договір банківського вкладу є реальним договором і вважається укладеним з моменту прийняття банком від вкладника або третьої особи на користь вкладника грошової суми (вкладу).

Парламентом у ч.1 ст.1059 ЦК розмежовано власне письмову форму (тобто коли вчиняється сторонами письмовий договір, який підтверджує внесення коштів вкладником) та замінники письмової форми договору банківського вкладу (зокрема, ощадна книжка, сертифікат чи інший документ, коли письмовий договір не вчинявся сторонами). Письмова форма договору банківського вкладу внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми банку.

ОП КЦС наголосила, що саме банк визначає відповідальних працівників, яким надається право підписувати договори банківського вкладу, оформляти касові документи, а також визначає систему контролю за виконанням касових операцій. Тому недотримання уповноваженими працівниками банку вимог законодавства у сфері банківської діяльності та внутрішніх вимог банку щодо залучення останнім вкладу (депозиту) (зокрема, й через видання документів на підтвердження внесення коштів, які не відповідають певним вимогам законодавства та/чи умовам договору банківського вкладу) не може свідчити про недотримання сторонами письмової форми цього договору.

З огляду на це, ОП КЦС відступила від висновків щодо застосування стст.1058, 1059, 1064, 1065 ЦК, викладених у постановах КЦС від 26.06.2023 у справі №306/1119/21 та від 22.12.2023 у справі №308/9488/21.

Закон і Бізнес