Особа, яка вказана у розпорядженні банку, є спадкоємцем вкладу і має можливість на власний розсуд прийняти спадщину (право на вклад) або відмовитися від її прийняття чи не прийняти.
Таку позицію висловила об’єднана палата Касаційного цивільного суду, скасовуючи попередні рішення у справі №201/14368/15-ц, інформує «Закон і Бізнес».
У цій справі особа звернулася до суду з позовом до ПАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення коштів за 10 договорами банківського вкладу.
Суд першої інстанції зазначив, що після смерті позивача спадщину за законом та заповітом прийняла його дочка. Однак матеріали справи містять також і заповідальне розпорядження на ім’я сина. Суд зазначив, що заповіт не скасовує заповідальних розпоряджень, отже вважав за необхідне залучити й інших спадкоємців. З огляду на неможливість, на відміну від відповідача, залучення співпозивача у справі, суд відмовив із цих підстав у позові.
Апеляційний суд залишив це рішення без змін.
Передаючи справу на розгляд ОП КЦС, колегія суддів констатувала, що у суду касаційної інстанції існує два підходи щодо застосування ч.1 ст.352 ЦПК у подібних правовідносинах
Своєю чергою, ОП КЦС зазначила, що до складу спадкового майна згідно зі ст.1228 ЦК входить і право на вклад у банку (фінансовій установі) незалежно від способу розпорядження ним — чи зроблено розпорядження щодо права на вклад у заповіті, чи безпосередньо у банку (фінансовій установі) — таке право входить до складу спадщини і на нього поширюються загальні правила спадкування.
Спадкодавець має можливість розпорядитися належним йому правом вимоги коштів (в українській або іноземній валюті), які були внесені на підставі договору банківського вкладу (депозиту) або рахунку. Проте в будь-якому разі спадкодавець самостійно приймає рішення про те, яким чином розпорядитися правом на вклад.
Розпорядження банку (фінансовій установі) по своїй суті є одностороннім правочином, за допомогою якого здійснюється розпорядження правом на вклад. На такий односторонній правочин поширюються відповідні положення ЦК про правочини (зокрема, про форму, недійсність правочинів).
Якщо особа, вказана у розпорядженні банку, не прийняла спадщину або відмовилася від її прийняття, то спадкування права на вклад здійснюється спадкоємцем (спадкоємцями) за заповітом чи/та законом, який прийняв спадщину. Сама по собі вказівка особи у заповідальному розпорядженні банку (фінансовій установі) не свідчить про прийняття такою особою спадщини.
З огляду на це, ОП КЦС відступила від висновків, викладених у постанові КЦС від 25.09.2019 у справі №201/14367/15-ц.

Аби не пропустити новини судової практики, підпишіться на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!