Чи можна зобов’язати банк повернути кошти, викрадені шахраями, — Хмельницький АС

Власник рахунку не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій у разі відсутності доказів сприяння ним втраті, використанню ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

На цій підставі Хмельницький апеляційний суд частково задовольнив позов до банку місцевої жительки, котра за версією слідства стала жертвою шахрая, інформує «Закон і Бізнес».

Як встановив суд, у травні 2024 року до жительки селища Стара Синява подзвонив невідомий, котрий представився працівником оператора стільникового зв’язку. Сказав, що для поновлення дії SІМ-карти жінка повинна ввести наданий ним код і почекати 1,5 години. Коли ж мобільний зв'язок не відновився, вона запідозрила, що стала жертвою шахраїв. Відтак звернулася до банку для блокування рахунків та до поліції.

Тим часом підозрюваний у шахрайстві, отримавши доступ до її фінансового номера, встиг змінити пароль для входу в додаток «Приват24», оформити на неї кредит та переказати гроші на свій картковий рахунок. За одним рахунком він отримав кредит на загальну суму 77,7 тис. грн. За іншим — використав майже 50 тис. грн. кредитних коштів.

На звернення клієнтки про повернення грошей, які були використані сторонньою особою поза волею власника, банк відповів відмовою. Заявив, що переказ з карток здійснювався через Приват24 під її авторизацією, шляхом введення пароля, який має бути відомий тільки їй. Більше того, банк почав нараховувати відсотки за користування кредитом та здійснювати автоматичне списання коштів позивачки на погашення боргу.

За захистом прав жінка звернулася до суду. Старосинявський районний суду Хмельницької області у позові відмовив. Рішення у справі №684/458/24 мотивував тим, що клієнтка банку своїми діями сприяла незаконному використанню інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Натомість, апеляційний суд у постанові від 2.06.2025 зауважив, що обов’язок доведення факту порушення, внаслідок якого ініційовано несанкціоновану платіжну операцію, законодавство покладає на емітента платіжного засобу (банк).

Власник рахунку не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій у разі відсутності доказів сприяння ним втраті, використанню ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. На думку апеляційного суду, банк таких доказів не надав.

Тому Хмельницький АС зобов’язав банк відновити залишок кредитних коштів на одному з рахунків позивачки до стану, який був перед проведенням несанкціонованих операцій, та скасувати заборгованість за цим рахунком, що виникла через несанкціоноване використання кредитних коштів. Також стягнув на її користь 6726 грн., які банк списав на погашення простроченого боргу.

Вимоги про зобов’язання банку відновити залишок кредитних коштів на іншому картковому рахунку та скасувати заборгованість апеляційний суд відхилив через обрання неефективного способу захисту порушеного права. Колегія суддів вважає, що належним способом захисту в цьому випадку є звернення з позовом про визнання відсутності права вимоги в особи, що вважає себе кредитором, і відсутності кореспондуючого обов’язку особи-боржника у відповідних правовідносинах.

Закон і Бізнес