Протидію зловживанню процесуальними правами обговорили під час полілогу

Серед причин, що зумовили надмірну тривалість судових проваджень, поряд із кадровим дефіцитом та надмірним навантаженням на суди, є і зловживання сторонами проваджень своїми процесуальними правами.

На це звернув увагу Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко під час VІІІ Київського полілогу «Ефективність антикорупційного правосуддя: фокус на протидії зловживанню процесуальними правами», інформує «Закон і Бізнес».

Проблема тривалості судового розгляду констатована в більшості рішень ЄСПЛ, ухвалених у справах проти України. Це, серед іншого, пов’язано із неявкою учасників провадження в судове засідання та іншими діями, спрямованими на затягування розгляду.

Для розв’язання такої проблеми, за словами С.Кравченка, необхідно як працювати над удосконаленням законодавчих механізмів реагування на такі випадки, так і шукати ці механізми безпосередньо в практичній площині — створювати атмосферу відповідальності й формувати високу правову культуру, вимог якої повинні дотримуватися всі учасники проваджень.

Директор Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України, віцепрезидент НАПрН України Олександр Скрипнюк зазначив, що традиційно важливими для фахового обговорення є напрями підвищення ефективності досудового розслідування та судового розгляду корупційних правопорушень.

«Від того, наскільки ефективними будуть органи досудового розслідування, прокуратура, суд у кримінально-правовому реагуванні на факти корупційних правопорушень, залежатиме рівень довіри суспільства до державних інституцій. Це також засвідчуватиме готовність нашої держави стати частиною об’єднаного європейського простору», – зауважив О.Скрипнюк.

Своєю чергою, голова Комітету ВР з питань правової політики Денис Маслов розповів про спільне напрацювання парламентарів і суддів щодо законопроєкту «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо удосконалення окремих положень про судовий розгляд та досудове розслідування» (№5661). На його переконання, потрібно в законодавчому плані підсилити можливості суддів у кримінальних провадженнях протидіяти зловживанню процесуальними правами.

Голова Комітету ВР з питань правоохоронної діяльності Сергій Іонушас зауважив про випадки, коли процесуальні гарантії, на жаль, перетворюються на інструменти уникнення від відповідальності. Тож, на його думку, держава повинна створювати належні процесуальні механізми, які захищатимуть права учасників кримінального провадження та відповідатимуть запиту суспільства на справедливість. Добросовісне користування правами, визначеними законодавством, має стати основним напрямом діяльності для суб’єктів законодавчої ініціативи.

«Потрібно обговорити питання про межі повноважень щодо протидії затягуванню процесу та про відсутність чітких процесуальних санкцій за зловживання процесуальними правами учасниками судового процесу», – пояснив С.Іонушас.

Голова Касаційного кримінального суду Олександр Марчук відзначив, що використовувати свої права можна по-різному, і виникає питання про те, використовуються вони для забезпечення ефективності правосуддя чи для протидії такій ефективності. Однозначно, ефективності правосуддя сприятиме зменшення зловживань учасниками кримінального провадження процесуальними правами.

Заступник голови ККС Наталія Антонюк представила актуальну практику ККС у кримінальних провадженнях щодо корупційних правопорушень за 2024–2025 роки. Вона містить правові висновки щодо:

притягнення до кримінальної відповідальності заявника, який передає неправомірну вигоду;

оцінки дій посередника у переданні неправомірної вигоди;

кваліфікації діянь як вимагання неправомірної вигоди;

кваліфікації дій особи, яка є членом колегіального органу, що ухвалює рішення;

засудження пособника без одночасного чи попереднього засудження виконавця.

Крім того, спікер приділила увагу правовим позиціям ККС щодо питань застосування норм процесуального права. Зокрема, окреслила позиції щодо визнання недопустимим доказом протоколів обшуку, протоколів негласних слідчих (розшукових) дій, а також експертизи.

У фокусі уваги присутніх були й строки досудового розслідування та правові позиції Верховного Суду із цього питання.

Співорганізаторами цього заходу виступили проєкт спеціального представника Головування ОБСЄ — координатора проєктів ОБСЄ в Україні «Підтримка Верховного Суду та вищих судів у реалізації судової реформи та забезпеченні доступу до правосуддя в умовах війни», Вища рада правосуддя та Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України.

Закон і Бізнес