Підстав для руйнування існуючої моделі інституту адвокатури немає, - член РАУ

Потреба у реформуванні української адвокатури не підтверджена жодними об’єктивними даними. Чинна модель організації інституту вже передбачає інструменти його еволюційного розвитку.

Про це інформує «Закон і Бізнес» з посиланням на НААУ.

Тому замість закликів до кардинальних змін слід зосередитись на вдосконаленні механізмів реалізації функцій адвокатури. На цьому наголосила член Ради адвокатів України Оксана Каденко під час круглого столу «Реформа адвокатури», організованого проєктом ЄС «Право-Justice». Перша сесія заходу була присвячена питанням внутрішньої організації, структури та питанням функціонування адвокатури.

О.Каденко нагадала, що вся система організації адвокатури в Україні побудована на принципах виборності, прозорості та внутрішньої автономії. Усі органи адвокатського самоврядування — як регіонального, так і національного рівня — складаються виключно з адвокатів і обираються самими адвокатами. Жодна посадова особа в системі не призначається зовнішнім суб’єктом, а кожен орган діє в межах власної компетенції — від Ради адвокатів України до кваліфікаційно-дисциплінарних і ревізійних комісій. «Жоден неадвокат не займає посад в органах адвокатури. Жоден зовнішній суб’єкт не впливає на вибір адвокатів», — підкреслила вона.

Особливістю української моделі є також об’єднання всієї професійної спільноти в єдину структуру — Національну асоціацію адвокатів України. Це забезпечує єдність стандартів, прозорість функціонування і зрозумілість для суспільства та держави. І на думку члена РАУ, така інституційна модель довела свою ефективність навіть в умовах війни. Вона не лише виконує владні функції (допуск до професії, дисциплінарні провадження, ведення реєстрів), а й забезпечує корпоративні (встановлення стандартів, захист прав) і сервісні (технічна підтримка, інструменти, допомога).

Також спікер висловила думку про те, що нинішня дискусія про реформу базується не на аналітичних висновках чи статистиці, а на підміні понять. Зокрема, проблеми з реалізацією окремих функцій — наприклад, організація кваліфікаційного іспиту чи управлінські рішення в умовах війни — необґрунтовано подаються як підстави для повного реформування системи. «Я ніколи не бачила жодної аргументованої критики саме моделі української адвокатури. А от спроби видати потребу вдосконалити окрему функцію за потребу змінити всю модель — бачу часто», — зазначила О.Каденко.

На погляд представника адвокатського самоврядування, існуюча законодавча конструкція адвокатури дозволяє постійне її вдосконалення — як через закон, так і через внутрішнє саморегулювання. І жодних підстав для руйнування цієї моделі немає.

Закон і Бізнес