У адвокатів провели «невідкладні» обшуки без дозволу слідчого судді

Обшук у помешканні адвоката — не просто слідча дія, а потенційне втручання в адвокатську таємницю, яка охороняється законом. Тим більш тривожно, коли такі дії здійснюються без ухвали суду, в нічний час і без чіткого обґрунтування невідкладності.

Про це інформує «Закон і Бізнес» з посиланням на НААУ.

Новий випадок вкотре ставить питання: чи не перетворюються винятки на правило, а гарантії — на формальність?

29 травня до Комітету захисту прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності НААУ надійшло чергове повідомлення (цього разу від Головного слідчого Управління Нацполіції) про необхідність залучення представників адвокатури до проведення чотирьох слідчих дій за місцями проживання та здійснення професійної діяльності адвокатів. За адресами проведення обшуків вирушили представники Комітету НААУ Олександр Левадний, Олексій Калініченко, Артем Паршин, Артур Волошин та Павло Савченко.

Ними у протоколах обшуків було зафіксовано численні порушення гарантій адвокатської діяльності, зокрема відсутність належного обґрунтування невідкладності проведення слідчих дій (одна з них взагалі проводилася у нічний час доби), а також огляд правоохоронцями адвокатських досьє, які містять адвокатську таємницю, що прямо заборонено законом.

Нагадаємо, за загальним правилом ч. 2 ст. 234 КПК обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді. А відповідно до ст. 23 закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» проведення стосовно адвоката слідчих дій, що можуть проводитись виключно з дозволу суду, здійснюються на підставі судового рішення, ухваленого за клопотанням Генерального прокурора, його заступників, прокурора Автономної Республіки Крим, області, м. Києва та м. Севастополя. При цьому у разі проведення обшуку житла адвоката, слідчий суддя у своєму рішенні в обов’язковому порядку зазначає перелік речей, документів, що планується відшукати, виявити чи вилучити під час проведення слідчої дії, а також враховує при цьому гарантії захисту адвокатської таємниці.

Отже, для проведення обшуку у житлі адвоката необхідна сукупність двох умов:

ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук;

спеціальний суб’єкт подання клопотання про проведення обшуку.

Ч. 3 ст. 30 Конституції та ч. 3 ст. 233 КПК дозволяють слідчому увійти до житла чи іншого володіння особи до постановлення ухвали слідчого судді лише у невідкладних випадках, пов’язаних з врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення. У такому разі прокурор зобов’язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутись до слідчого судді з клопотанням про проведення обшуку.

Верховний Суд наголошував, що невідкладні обставини, на які посилаються органи влади, вирішивши провести обшук без рішення суду, мають дійсно підтверджувалися матеріалами справи та конкретними обставинами. Також вони повинні в цілому виправдовувати терміновість з боку правоохоронних органів (постанова Об’єднаної палати ККС ВС від 07.10.2024 у справі № 466/525/22).

Європейський суд з прав людини, аналізуючи випадки обшуків у адвокатів та вилучення кореспонденції, підкреслював, що такі дії становлять серйозне втручання в права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, тож мають ґрунтуватися на особливо точному законі. Вкрай важливо, щоб існували чіткі та детальні правила з цього питання, які встановлюють гарантії проти можливих зловживань або свавілля. І оскільки переслідування та утиски представників юридичної професії є загрозою самому осердю системи Конвенції, обшуки у приміщеннях адвокатів мають підлягати особливо суворому контролю (п. 43 рішення у справі «Хейно проти Фінляндії»). А недотримання процесуальних гарантій під час проведення обшуку і вилучення речей у помешканні адвоката чи іншому його володінні зумовлює порушення ст. 8 Конвенції (п.п.66-68 рішення у справі «Візер та Бікос Бетейлігунген ГмбХ проти Австрії»).

Закон і Бізнес