Кінець епохи ГК

Що чекає на державні та комунальні підприємства? Революційні зміни на порозі!

Україна стоїть на порозі фундаментальних змін у правовому полі, які безпосередньо торкнуться тисяч державних та комунальних підприємств. З 28.08.2025 Господарський кодекс відходить в історію, поступаючись місцем регулюванню з боку Цивільного кодексу. Це не просто формальність, а справжній тектонічний зсув, що обіцяє як нові можливості, так і серйозні виклики.

Масштабна реформа, запущена законом «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб», ухваленим на початку 2025 року, ставить перед існуючими державними (ДП) та комунальними підприємствами (КП) чіткий дедлайн: до 28 серпня 2028 року вони мусять перетворитися у нові організаційні форми або припинити своє існування.

Більше того, для ДП (за винятком некомерційних, що не є банкрутами) рішення про «вихід з гри» мають бути ухвалені їхніми управлінцями в стислі терміни — з 28.08.2025 до кінця лютого 2026 року. Аналогічна доля чекає і на комунальні підприємства, де остаточне слово буде за місцевою владою.

Відхід від звичного: законодавчі новели та їхні перші наслідки

Скасування Господарського кодексу — завершення цілої епохи для низки специфічних організаційно-правових форм, які десятиліттями були юридичною оболонкою для функціонування державних та комунальних активів. Йдеться про такі, як-от: державне комерційне підприємство, казенне підприємство, а також їх некомерційні аналоги.

Те саме стосується комунальних комерційних, некомерційних та спільних комунальних підприємств. З моменту набрання чинності новими правилами, зареєструвати нову юридичну особу в одній із перелічених застарілих форм буде неможливо. Це чіткий сигнал для всіх існуючих ДП та КП: настав час обирати новий шлях — або трансформація у відповідності до вимог Цивільного кодексу, або ліквідація.

Трансформація бізнесу: нові організаційні форми для ДП та КП

Законодавець не просто констатує припинення дії старих норм, але й пропонує конкретні моделі для майбутньої діяльності державних та комунальних суб’єктів господарювання. Так, державні підприємства, що здійснюють комерційну діяльність, а також казенні підприємства, підлягатимуть перетворенню або в акціонерні товариства, або в товариства з обмеженою відповідальністю. Ключовою умовою такого перетворення є збереження 100% акцій або часток у статутному капіталі новостворених товариств у державній власності.

Державні некомерційні підприємства, у свою чергу, отримають можливість трансформуватися у державні некомерційні товариства, що дозволить їм продовжувати свою діяльність у новій правовій площині. Аналогічні шляхи реорганізації передбачені і для комунальних підприємств. Вони зможуть бути перетворені на АТ чи ТОВ, де 100% власності належатиме відповідній територіальній громаді. Альтернативою для них також є створення комунальних некомерційних товариств. Спільні комунальні підприємства також пройдуть процедуру перетворення, при цьому, буде збережено пропорційну участь відповідних територіальних громад у статутному капіталі новостворених суб’єктів.

Майнові аспекти реформи: перерозподіл активів та нові правила гри

Реформа неминуче зачіпає й один із найчутливіших аспектів діяльності будь-якого підприємства — майнові питання. Майно, яке раніше було закріплене за державними та комунальними підприємствами на застарілому праві «господарського відання» (за винятком тих активів, що не підлягають приватизації), буде передано до статутних капіталів новостворених АТ чи ТОВ.

Ті активи, що відповідно до законодавства не підлягають приватизації, або ті, що перебували у підприємств на праві «оперативного управління», будуть надані юридичним особам-правонаступникам лише в користування без права відчуження чи передачі цих активів третім особам. Варто звернути особливу увагу на те, що через три роки з дня набрання чинності законом, підприємства остаточно втратять можливість закріплювати за собою майно на правах господарського відання чи оперативного управління.

Невід’ємною частиною процесу перетворення стане обов’язкова інвентаризація всього майна. За її результатами має бути складно передавальний акт, який підлягає затвердженню уповноваженим органом управління. Це складний та важливий етап, що допоможе актуалізувати дані про дійсну вартість та стан державного і комунального майна.

Навігація у перехідному періоді: вибір стратегії та подолання викликів

На державні та комунальні підприємства чекає справжній марафон корпоративної реструктуризації. Цей шлях, безперечно, буде складним та вимагатиме значних юридичних, організаційних та фінансових ресурсів. Одним із ключових стратегічних рішень для керівництва цих суб’єктів стане вибір між перетворенням на ТОВ або АТ.

ТОВ приваблює своєю відносно простішою структурою управління та потенційно меншими операційними витратами. Однак, ця форма суттєво обмежує можливості для залучення зовнішніх інвестицій, оскільки не передбачає випуску акцій. Відтак, ТОВ може стати оптимальним варіантом для менших за розміром підприємств.

На противагу цьому, акціонерне товариство відкриває значно ширші двері для залучення капіталу та, як правило, гарантує вищий рівень корпоративної прозорості. Водночас, АТ передбачає складнішу систему корпоративного управління та потенційно більше адміністративне навантаження, що робить його привабливішим вибором для великих підприємств зі значними активами та амбітними планами розвитку.

Слід також враховувати, що процес перетворення неминуче вплине на існуючі договірні відносини підприємств, права їхніх кредиторів та, безумовно, на статус трудових колективів. Втім, є і позитивний момент: чинне законодавство передбачає, що існуючі дозволи, ліцензії та сертифікати залишатимуться чинними для юридичної особи-правонаступника, за умови, що вона продовжуватиме дотримуватися умов їх видачі.

Мета реформи та потенційні ризики на шляху до євроінтеграції

Скасування Господарського кодексу не є самоціллю. Це рішучий та послідовний крок на шляху до спрощення українського законодавства, усунення дуалізму правового регулювання господарських відносин та його гармонізації з європейськими стандартами. Для державних та комунальних підприємств ця реформа є вимогою часу, що потребує проактивного, виваженого та стратегічно обґрунтованого підходу до реструктуризації своєї діяльності.

Хоча реформа відкриває значні перспективи для підвищення ефективності, прозорості та інвестиційної привабливості державних та комунальних активів, перехідний період несе в собі й певні ризики. Ці «підводні камені» можуть суттєво ускладнити процес реалізації запланованих змін. Насамперед, існує ризик виникнення правової невизначеності та колізій між нормами оновленого Цивільного кодексу, спеціального закону про особливості регулювання та іншими нормативно-правовими актами. Така плутанина може стати полем для зловживань, особливо при вирішенні складних майнових спорів або питань корпоративного управління.

Окремої уваги заслуговують ризики, пов’язані з переоцінкою та інвентаризацією майна. Ці процедури є надзвичайно складними та відповідальними. Існує небезпека недооцінки або, навпаки, штучної переоцінки активів, що може призвести до значних фінансових втрат для держави чи відповідних територіальних громад, а також створити підґрунтя для можливих корупційних схем. Зміна режимів управління майном — перехід від архаїчних конструкцій господарського відання чи оперативного управління до сучасних інститутів права власності чи користування — вимагає надзвичайної ретельності, прозорості та ефективного контролю.

Не можна виключати ймовірність затягування процесів реорганізації. Встановлені законодавством строки для перетворення (до 28.08.2028) можуть виявитися об’єктивно недостатніми для деяких особливо великих або проблемних підприємств зі складною структурою та значними боргами. Бюрократичні перепони, відсутність чітких та зрозумілих методичних рекомендацій з боку державних органів, або банальне недостатнє фінансування процесів реорганізації можуть призвести до зриву встановлених строків.

Процеси реорганізації та, в окремих випадках, ліквідації підприємств неминуче торкнуться трудових колективів, що може спричинити соціальну напругу. Існує реальний ризик скорочень персоналу, зміни звичних умов праці, що, в свою чергу, може викликати трудові спори та протестні настрої. Тому надзвичайно важливо забезпечити максимальний соціальний захист працівників у цей непростий перехідний період.

Попри законодавче закріплення збереження 100% державної або комунальної власності у новостворених АТ і ТОВ, існує потенційний ризик втрати контролю над стратегічними активами в майбутньому. Це може статися через додаткові емісії акцій (у випадку АТ) або через збільшення статутного капіталу за рахунок приватних інвесторів, якщо на законодавчому рівні не будуть встановлені чіткі та дієві запобіжники проти таких сценаріїв.

Недотримання встановлених строків та процедур перетворення може призвести до серйозних юридичних наслідків для самих підприємств та їхніх керівників. Серед можливих санкцій — примусове припинення діяльності підприємства в судовому порядку, накладення значних штрафів та інші заходи відповідальності.

Ефективність реформи значною мірою залежить від готовності та професіоналізму представників державних органів та органів місцевого самоврядування. Саме на них покладається відповідальність за прийняття ключових рішень щодо реорганізації чи ліквідації підприємств, а також за здійснення належного контролю над цими складними процесами.

Успіх цієї амбітної та надзвичайно важливої для країни реформи залежить від синергії багатьох факторів: наявності чітких та зрозумілих регуляторних вказівок, інструкцій та роз’яснень, сумлінного виконання поставлених завдань на всіх рівнях, ефективного громадського та державного контролю, дієвого запобігання корупційним ризикам та, безумовно, стратегічної далекоглядності всіх, хто залучений до цього складного, але вкрай необхідного процесу. Майбутнє української економіки, її конкурентоспроможність та інвестиційна привабливість значною мірою залежать від того, наскільки успішно та ефективно буде пройдено цей

Закон і Бізнес