Реформа АРМА

Чому юридична спільнота виступає проти законопроєкту №12374-д

Національна асоціація адвокатів України вперше ініціювали відкриту дискусію юридичної спільноти щодо депутатського законопроєкту №12374-д, який викликає занепокоєння у фахівців та несе в собі значні ризики.

Законопроєктом передбачається реорганізація та зміна підходів до роботи Національного агентства з розшуку та управління активами в межах кримінального провадження. Викликає здивування при цьому, куди подівся урядовий законопроєкт №12374, який раніше був погоджений з усіма гілками влади.

Сьогодні до відповідного законопроєкту вже подано майже 900 поправок. Це — заслуга адвокатів, правозахисників, науковців та представників державних інституцій, які не залишились осторонь. Це красномовне свідчення того, що запропонована редакція викликає серйозні сумніви у її відповідності Конституції та загальним засадам кримінального процесуального права.

У чому головна проблема?

Серед багатьох несумісностей та зауважень, законопроєкт фактично перекладає адміністративні функції з управління арештованими активами на прокурора, який згідно з Конституцією (ст.131¹) та Кримінальним процесуальним кодексом (ст.36) має зовсім інші повноваження — забезпечення процесуального нагляду та підтримання публічного обвинувачення в суді. Іншими словами, прокурор не є і не повинен бути «логістом» або бухгалтером для активів, переданих в АРМА.

На це чітко вказує і Спеціалізована антикорупційна прокуратура. У своєму офіційному листі САП прямо зазначила: запропоновані зміни не лише виходять за межі повноважень прокурора, а й порушують принципи процесуальної рівності сторін, передбачені ст.7 КПК. Крім того, передбачене у проєкті 10-денне обмеження для передачі активів є нереалістичним, і може спричинити численні порушення процесуальних прав сторін.

Схожу позицію висловив і Офіс Генерального прокурора, який у своєму листі до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами наголосив на невідповідності окремих положень законопроєкту нормам КПК. Зокрема, вказано, що передача активів у підпорядкування АРМА на підставі актів приймання-передачі, як і визначення їх вартості, не узгоджується з кримінальним процесуальним законодавством, яке не передбачає таких дій у рамках кримінального провадження. В ОГП застерегли: реалізація запропонованої моделі поставить управління активами в залежність від позиції самого АРМА, що суперечить його ключовому призначенню — забезпеченню збереження економічної вартості активів. Також у відомстві зазначили, що передбачений у законопроєкті механізм виходить за межі повноважень прокуратури, зокрема у частині спільного затвердження з АРМА порядку оцінки активів.

У своєму висновку до законопроєкту Міністерство фінансів також висловило низку зауважень та пропозицій. Зокрема, Мінфін звернув увагу на необхідність дотримання принципу збалансованості державного бюджету, підкресливши, що реалізація законопроєкту призведе до додаткових витрат із бюджету без відповідних компенсаторів. Також у висновку йдеться про те, що проєкт потребує доопрацювання з урахуванням норм Бюджетного кодексу, а також узгодження з іншими зацікавленими центральними органами виконавчої влади. Міністерство наголосило на важливості належного фінансово-економічного обґрунтування законодавчих ініціатив, аби уникнути ризиків для стабільності державних фінансів.

Обговорення в парламентських комітетах

Слід зауважити, що під час підготовки законопроєкту №12374-д до другого читання значна частина зауважень та пропозицій, наданих АРМА та іншими органами влади, була проігнорована. Попри надані офіційні листи із критикою (від 26.02.2025 та 04.03.2025), представників АРМА не запросили на засідання профільного Комітету, а 906 поправок народних депутатів, спрямованих на поліпшення документа, були відхилені. Таке ігнорування позицій ключових стейкхолдерів викликало обурення юридичної спільноти та поставило під сумнів прозорість процесу ухвалення рішень.

Крім того, Головне юридичне управління апарату Верховної Ради та Комітет з питань інтеграції до ЄС надали щодо законопроєкту негативні висновки, вказавши на низку правових та процедурних недоліків. Зокрема, у документі відсутні належні правові механізми для реалізації передбачених змін, а низка норм прямо суперечить положенням чинного законодавства, включно з Кримінальним процесуальним кодексом та законом «Про прокуратуру».

Особливе занепокоєння викликає запропоноване зниження кваліфікаційних вимог до кандидатів на посаду голови АРМА. На відміну від НАБУ, САП чи ДБР, для яких встановлені високі стандарти професійного досвіду та віку, у законопроєкті №12374-д передбачено лише п’ятирічний стаж за спеціальністю, що відкриває шлях до потенційно некомпетентних призначень. Такий дисбаланс у вимогах виглядає щонайменше упередженим і суперечить принципам доброчесності та професіоналізму в публічній службі.

Серед серйозних недоліків законопроєкту №12374-д експерти відзначають відсутність чітко визначеного порогу вартості арештованих активів, які підлягають передачі в управління АРМА. У запропонованій редакції ст.18¹ йдеться лише про відсилання до ст.100 КПК, без конкретизації у самому профільному законі. Такий бланкетний підхід створює прогалини в правозастосуванні, що, зокрема, може ускладнити процес повернення активів із-за кордону — особливо в юрисдикціях, де вимагається чітка правова визначеність для міжнародної співпраці.

Фінансові стандарти, запропоновані FATF, а також практика країн ЄС, наполягають на національному визначенні порогів для ідентифікації та управління активами. В Україні ж чинна редакція закону №772-VIII передбачає поріг у 200 прожиткових мінімумів, однак редакція законопроєкту №12374-д уникає його прямого зазначення. Це не лише підвищує ризики правової колізії, а й створює загрозу надмірного навантаження на АРМА у вигляді передачі активів, які не мають ані стратегічної, ані фінансової ваги.

Окреме занепокоєння викликає норма законопроєкту, яка дозволяє Комісії з проведення незалежного зовнішнього оцінювання (аудиту) ефективності АРМА самостійно затверджувати критерії та методику оцінювання діяльності агентства. Така дискреція без належного урядового контролю створює ризик суб’єктивного підходу до оцінки результатів роботи АРМА, а також — потенційної маніпуляції з формуванням висновків щодо ефективності її керівництва. Відповідно до чинної практики, саме Кабінет Міністрів, як орган, що координує діяльність АРМА, повинен затверджувати методику оцінювання, з огляду на свою інституційну відповідальність.

Не менш проблемною є модель конкурсного відбору управителів складних активів, запропонована в законопроєкті. Участь представників зовнішніх органів у відповідній комісії вже призвела до блокування її роботи в критичних моментах. Яскравим прикладом стала ситуація з неможливістю провести конкурс із реалізації стратегічно важливого активу — судна «NIKA SPIRIT», пов’язаного з рф, через відсутність одного з членів комісії від Мін’юсту. Такі прецеденти свідчать про вразливість процедури до зумисного зриву та прямий вплив на надходження до державного бюджету.

Ми не проти змін — ми за розумні та правові підходи

Спроба реформувати сферу управління арештованими активами в умовах воєнного стану повинна ґрунтуватися на чіткому дотриманні принципів конституційності, правової визначеності та балансу повноважень. Не можна ламати одну з найважливіших інституцій у системі кримінального правосуддя під гаслами «оптимізації».

Юридична спільнота застерігає: ухвалення законопроєкту №12374-д у чинній редакції — це експеримент із непередбачуваними наслідками, зокрема — порушенням прав власників активів, ризиком оскарження законності передачі майна, паралічем взаємодії між органами правопорядку.

Адвокатура — гарант правової стабільності

Ми не залишимося осторонь. Нашим обов’язком як адвокатів є захист прав і свобод не лише конкретних осіб, а й принципів, на яких тримається вся система правосуддя. І сьогодні ми вперше публічно звертаємось до законодавця: не можна реформувати заради самої реформи. Збереження балансу ролей у кримінальному процесі — це не питання зручності, а питання конституційного ладу.

Закон і Бізнес