Санкції для ТЦК і ВЛК

Кримінальна відповідальність за порушення мобілізаційного законодавства: новий законопроєкт

Верховна Рада прийняла за основу законопроект, спрямований на запровадження кримінальної відповідальності для службових осіб, залучених до процесів мобілізації та проведення військово-лікарської експертизи. Проаналізуємо основні зміни та вади цієї ініціативи.

Основні зміни

Тема відповідальності службових осіб територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також осіб, які входять до складу військово-лікарських комісій за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію набула актуальності після внесення у травні 2024 року докорінних змін до закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Цими змінами передбачалося введення нових підстав для мобілізації та розширення компетенції і повноважень відповідних посадових осіб.

З метою забезпечення балансу, Верховною Радою прийнято за основу проєкт «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо запровадження кримінальної відповідальності за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинені керівниками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, головами та членами військово-лікарських комісій» (№12442).

Проєктом пропонується доповнити Кримінальний кодекс новими статтями:

статтею 337¹: умисне порушення порядку проведення медичного огляду, для визначення придатності за станом здоров’я до військової служби, вчинене особою, уповноваженою на проведення такого медичного огляду, що призвело до неправомірного призову громадян на військову службу або їх незаконного звільнення громадянина з військової служби. Санкція статті передбачає покарання у виді позбавлення волі строком від 2 до 6 років, а в умовах воєнного стану — від 3 до 8 років із забороною обіймати певні посади строком до 3 років.

статтею 426²: порушення військовою службовою особою порядку призову (прийняття) громадянина на військову службу, що призвело до призову (прийняття) на військову службу громадянина, який не підлягає такому призову (прийняттю) відповідно до закону, або незаконного звільнення громадянина від призову (прийняття) на військову службу. За вказане діяння передбачено покарання у виді службового обмеженням на строк до 2 років до позбавлення волі строком до 6 років, а за наявності кваліфікуючої ознаки – вчинення злочину в умовах воєнного стану — позбавлення волі строком від 3 до 8 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

Також пропонується розширити коло суб’єктів кримінального правопорушення, передбаченого ст.368⁵ КК («Незаконне збагачення»). До суб’єктів цього кримінального правопорушення пропонується включити голів, заступників, членів та секретарів позаштатних постійно діючих ВЛК або ЛЛК. Це означає, що ці особи можуть бути притягнуті до відповідальності за набуття активів, які значно перевищують їхні законні доходи. Санкція статті передбачає покарання у виді позбавлення волі строком від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

Слабкі сторони

До слабких сторін цієї законодавчої ініціативи слід віднести такі.

1. Небезпека надмірної криміналізації, оскільки в КК вже містяться норми, які передбачають заходи відповідальності за вчинення відповідних суспільно небезпечних діянь, зокрема:

стаття 425 КК (недбале ставлення до військової служби);

стаття 426¹ КК (перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень);

стаття 366 КК (службове підроблення) – у випадку видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей;

стаття 368 КК (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою);

стаття 364 КК (зловживання владою або службовим становищем).

У такому разі, запровадження спеціальної підстави для кримінальної відповідальності за порушення порядку проведення медичного огляду та порушення військовою службовою особою порядку призову на військову службу може призвести до створення штучної конкуренції кримінально-правових норм та порушення принципу економії кримінально-правової репресії (принципу «останнього аргументу»).

2. Нечіткість диспозицій стст.337¹ та 426² КК, в яких терміни «призов», «прийняття», «направлення» вживаються як однопорядкові. Це не відповідає трактуванню цих категорій у розумінні закону «Про військовий обов’язок і військову службу», який чітко розрізняє проходження військової служби:

у добровільному порядку (за контрактом);

за направленням (для проходження базової військової служби);

шляхом призову громадян на військову службу (під час мобілізації).

Таким чином, доцільність встановлення кримінальної відповідальності за порушення порядку проведення медичного огляду саме при прийнятті громадянина на військову службу не містить належної правової аргументації. У тексті законопроекту не уточнено, як ці терміни корелюють із новими нормами. Це може спричинити неоднозначне тлумачення та труднощі у правозастосуванні.

3. Невизначеність підслідності кримінальних правопорушень, передбачених новою ст.426² КК. Проектом не вносяться зміни до ст.216 КПК та не визначається підслідність кримінальних правопорушень, передбачених новою ст. 426² ² КК. Тобто, досудове розслідування, буде здійснюватися за загальне правилом підслідності - слідчими органів Національної поліції. Натомість згідно з приписами п.3 ч.4 ст.216 КПК досудове розслідування кримінальних правопорушень проти встановленого порядку несення військової служби, здійснюють слідчі органів державного бюро розслідувань. Аналогічні за змістом положення містяться й у чинному п.3 ч.1 ст.5 закону «Про Державне бюро розслідувань».

4. Розбалансування норм кримінального та антикорупційного законодавства. Проектом пропонується внести зміни до п.1 примітки до ст.368^-5 КК шляхом розширення кола суб’єктів корупційного кримінального правопорушення за рахунок голів, їх заступників, членів та секретарів позаштатних постійно діючих ВЛК або ЛЛК (тобто, лише окремих осіб, зазначених у пп.«ґ» п.2 ч.1 ст.3 закону «Про запобігання корупції»).

Разом з тим, у грудні 2024 року були ліквідовані медико-соціальні експертні комісії, а функції з проведення експертизи щодо встановлення інвалідності покладено на експертні командами з оцінювання повсякденного функціонування особи. Кореспондуючі зміни були внесені й до закону «Про запобігання корупції», зокрема до пп.«ґ» п.2 ч.1 ст.3 закону. Зокрема, голови та члени експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Отже, з точки зору системного підходу, доцільно поширити відповідальність на всіх суб’єктів, які беруть участь в ухваленні рішень, наслідком яких є отримання чи неотримання особою відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та звільнення з військової служби.

Потенційні наслідки

У разі ухвалення законопроєкту в поточній редакції він може мати як позитивні, так і негативні наслідки. З одного боку, запровадження кримінальної відповідальності за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію здатне підвищити дисципліну серед відповідних службових осіб, що є важливим для забезпечення ефективності мобілізаційних процесів у воєнний час.

З іншого боку, без належного доопрацювання цей проєкт ризикує створити правову невизначеність, ускладнити роботу правоохоронних органів і призвести до зловживань.

Закон і Бізнес