Коли батьку можуть відмовити у відбиранні дитини у родичів — ВС

Факт проживання батька в місті, яке зазнає руйнувань внаслідок військової агресії рф, не є безумовною підставою для відмови у відібранні малолітньої дитини і переданні її батьку

Такий висновок зробив Касаційний цивільний суд, частково скасовуючи постанову апеляційного суду у справі №373/120/23, інформує «Закон і Бізнес».

У цій справі батько звернувся із позовом про відбирання його доньки у тітки, з якою вона проживає, та передання її батькові.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, дійшов висновку про те, що відібрання малолітньої від тітки не сприятиме стабільності психоемоційного стану дитини та, відповідно, її гармонійному стабільному розвитку, зважаючи на її усталені соціальні зв’язки та побут у м.Переяславі Бориспільського району Київської області, відсутність таких зв’язків і відомих (звичних) для дитини умов за місцем проживання батька.

Апеляційний суд погодився з таким висновком і виходив виключно з того, що м.Харків, як найбільш імовірне місце проживання дитини в разі задоволення первісного позову, зазнає руйнувань та загибелі міських жителів унаслідок військової агресії рф, що є загальновідомим фактом. Візуальні пошкодження будівель (знищені будівлі), вочевидь, не сприятимуть стабільному психоемоційному стану дитини.

Своєю чергою, КЦС, направляючи справу в частині на новий апеляційний розгляд, зазначив, що апеляційний суд не звернув уваги на те, що позивач — єдиний із батьків малолітньої дитини, має переважне право, в тому числі й перед тіткою (бабою, дідом) дитини, на особисте виховання дочки та на спільне проживання з нею.

Так, дитина не може бути повернута одному з батьків, коли існує загроза їй або умови проживання з цим із батьків є небезпечними для її життя, здоров’я і морального виховання (постанова ВС від 9.09.2020 у справі №400/936/18).

Утім, на думку КЦС, висновок апеляційного суду про те, що переважне право батька на особисте виховання дитини буде суперечити її інтересам з огляду на військову агресію рф, руйнування, яких зазнає м.Харків як імовірне місце проживання дитини з батьком, не можна вважати обґрунтованим. Адже це не є безумовною підставою вважати, що умови проживання з батьком небезпечні для життя, здоров’я і морального виховання дитини в розумінні ч.3 ст.163 СК.

Водночас, апеляційний суд не перевірив наявність передбачених ст. 163 СК обставин, які б свідчили про те, що відібрання дитини від відповідачів та передання її рідному батьку суперечитиме інтересам дитини.

Закон і Бізнес