З початку дії воєнного стану на території України непоодинокими стали випадки здійснення з боку правоохоронних органів тиску на субʼєктів господарювання, допущення ними зловживань і бездіяльності.
Цим група нардепів пояснює необхідність прийняття проекту «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення гарантій захисту суб’єктів господарювання під час здійснення кримінального провадження» (№12439), інформує «Закон і Бізнес».
Документ передбачає встановлення низки гарантій як для потерпілого, так і для осіб, на майно яких накладається арешт. Серед іншого, встановлюється, що арешт майна допускається за ухвалою слідчого судді або суду тільки якщо існує достатньо підстав вважати, що воно є речовим доказом. При цьому в клопотанні про застосування такого заходу забезпечення має наводитися обґрунтування того, що доступ до речей, документів або відомостей, які можуть у них міститися, неможливо отримати у добровільному порядку шляхом витребування речей, документів, відомостей відповідно до ч.2 ст.93 КПК.
Під час розгляду такого клопотання слідчий суддя, суд має право за клопотанням сторін кримінального провадження або за власною ініціативою допитати підозрюваного, обвинуваченого, свідка, потерпілого, експерта чи дослідити будь-які речі або документи, що мають значення для вирішення клопотання.
Водночас, арешт майна здійснюється на строк не більше двох місяців, який на стадії досудового розслідування може бути продовжений в межах строку досудового розслідування. А після закінчення цього строку накладений на майно арешт вважається автоматично скасованим.
При цьому в разі накладання арешту на майно юридичної особи слідчим суддею, судом має братися до уваги необхідність забезпечення подальшої можливості сплати заробітної плати та обов’язкових платежів до бюджету.
З метою збереження майна, на яке накладено арешт, власник або законний володілець такого майна, матиме право звернутися до дізнавача, слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду з клопотанням про передачу майна на відповідальне зберігання без права відчуження такого майна.
Перед початком обшуку особі, у житлі чи іншому володінні якої планується провести обшук, а за її відсутності — іншій присутній особі, пропонується видати зазначені в ухвалі предмети чи документи та/або вказати місце, де переховується розшукувана особа. А якщо під час обшуку планується відшукання електронних інформаційних систем, комп’ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів, то обов’язковою є участь спеціалістів.
Крім того, встановлюється право підозрюваного, його захисника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі виявлення під час досудового розслідування обставин, що підтверджують порушення підслідності, подати клопотання про зміну підслідності до прокурора вищого рівня (крім випадку, передбаченого ч.5 ст.36 КПК). І таке клопотання має бути розглянуто протягом 10 днів.

За проектом, у додатку до протоколу обшуку мають бути перелічені всі речі та документи, які були вилучені.
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!