Що варто знати адвокату про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності
Високі вимоги до поведінки судді корелюються із не менш складними механізмами притягнення представників Феміди до відповідальності. Втім, подекуди це стає одним із способів адвоката захистити інтереси клієнта та власні професійні права.
Принципи та підстави
У Вищій школі адвокатури відбувся вебінар «Дисциплінарна відповідальність судді за проступки у кримінальному провадженні», лектором якого виступив адвокат, д.ю.н., заступник голови Комітету з кримінального права та процесу НААУ, член комісії з питань правової реформи при Президентові України Олексій Горох.
На початку заходу спікер звернув увагу на норми професійної етики та стандарти поведінки судді, зокрема на такі міжнародні стандарти як Бангалорські принципи поведінки суддів (2006 р.), Європейський статут судді (Європейська асоціація суддів, 1993 р.), Європейська хартія про статус суддів (Модельний кодекс, Лісабон, 1998 р.) та ряд висновків Консультативної ради європейських суддів. Також О.Горох зазначив про необхідність дотримання суддями національних стандартів, зокрема Кодексу суддівської етики.
Лектор зазначив, що підставою дисциплінарної відповідальності є вчинення суддею протиправного (такого, що заборонене законом), винного (умисного або вчиненого через недбалість), діяння (дії чи бездіяльності), яке посягає на основоположні конституційні права у сфері правосуддя — доступ до правосуддя; незалежне та безстороннє здійснення правосуддя компетентним судом упродовж розумного строку; забезпечення гласності та відкритості правосуддя.
Статтею 106 закону «Про судоустрій та статус суддів» визначені конкретні підстави дисциплінарної відповідальності судді. Водночас окремо спікер розглянув питання вчинення дисциплінарних проступків суддями під час здійснення правосуддя, до яких відносяться:
умисне або внаслідок недбалості істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя;
незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору;
порушення засад гласності і відкритості судового процесу;
порушення засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості;
Приклад: на думку дисциплінарної палати ВРП, розглядаючи усне клопотання прокурора про зміну обвинуваченому обраного запобіжного заходу, суддя П. не надала обвинуваченому можливості реалізувати право на ознайомлення із викладеними в такому клопотанні обставинами та документами, якими воно обґрунтовано, тобто не забезпечила йому можливості підготуватися до захисту від такого клопотання і тим самим порушила гарантію принципу рівності учасників судового провадження у процесуальних правах.
незабезпечення обвинуваченому права на захист, перешкоджання реалізації прав інших учасників судового процесу;
Приклад: У ході розгляду дисциплінарної справи було встановлено, що єдиною підставою для відводу адвоката Б. суддя К. визнала наявність у нього родинних зв’язків з суддею місцевого суду, куди, за твердженням прокурора, мав бути переданий обвинувальний акт після завершення досудового розслідування. На думку дисциплінарної палати ВРП, такі дії судді явно не відповідають вимогам закону, передбаченим ст.80 КПК, з огляду на те, що слідчим суддею К. були враховані обставини, які ще не настали та які в разі їх настання за певних обставин могли бути вирішені судом під час судового провадження. Крім того, в будь-якому разі, дружина адвоката Б. не здійснювала розгляд справи стосовно його підзахисного, а на час розгляду питання про відвід взагалі не здійснювала правосуддя у зв’язку із закінченням строку повноважень.
порушення правил щодо відводу (самовідводу);
Приклад: Дисциплінарна палата ВРП у процесі розгляду дисциплінарної справи встановила, що потерпілим у кримінальному провадженні, яке перебувало на розгляді судді Л., був батько дружини судді. Під час підготовчого судового засідання і судового розгляду суддя Л. роз’яснив право учасників судового розгляду щодо відводу головуючого. Відводів не було. При цьому суддя не заявив самовідвід, оскільки виходив з того, що будь-якого матеріального або нематеріального інтересу не мав.
безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом, зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення, несвоєчасного надання суддею копії судового рішення для її внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень;
умисне або внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод або інше грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків;
розголошення суддею таємниці, що охороняється законом, у тому числі таємниці нарадчої кімнати або інформації, що стала відомою судді під час розгляду справи у закритому судовому засіданні.
Види стягнень
Частиною 1 ст.109 закону «Про судоустрій та статус суддів» передбачено такі види дисциплінарних стягнень:
попередження;
догана — з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом 1 місяця;
сувора догана — з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом 3 місяців;
подання про тимчасове (від 1 до 6 місяців) відсторонення від здійснення правосуддя — з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді та обов’язковим направленням судді до Національної школи суддів України для проходження курсу підвищення кваліфікації, визначеного органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів, та подальшим кваліфікаційним оцінюванням для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді;
подання про переведення судді до суду нижчого рівня;
подання про звільнення судді з посади.
О.Горох, зокрема, звернув увагу на те, що дисциплінарні стягнення у виді попередження, догани та суворої догани, не застосовуються у разі вчинення суддею проступків, визначених пп.3, 10—12, 14, 15 ч.1 ст.106 закону:
допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу.
В ході трьохгодинного вебінару спікер детально розглянув й інші аспекти притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності, а також розглянув реальні дисциплінарні справи, акцентуючи увагу на змісті проступків та запереченнях суддів.
Олексій Горох, адвокат, д.ю.н., заступник голови Комітету з кримінального права та процесу НААУ, член комісії з питань правової реформи при Президентові України.
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!